Фінзвітність – 2019 для малих та мікропідприємств

Категорії підприємств за величиною

Якщо з «великою» фінзвітністю більш-менш зрозуміло, які підприємства її повинні подавати (середні та великі), то з малими формами є певні нюанси. Тут важливо правильно визначити категорію підприємства та відповідну їй форму фінзвітності. У ст. 2 Закону про бухоблік визначено чотири категорії підприємств залежно від їх розміру: мікропідприємство, мале, середнє та велике підприємство (див. таблицю 1).

Для того, щоб підприємство належало до певної категорії, воно повинно відповідати двом або всім трьом критеріям.

Таблиця 1

Категорії підприємств за розміром

* Середня кількість працівників визначається за Інструкцією №286 (див. п. 3 П(С)БО 25).

Ці критерії слід визначати за рік, що передує звітному року. Наприклад, якщо підприємство вирішує питання, за якою формою йому звітувати за 2019 рік, йому потрібно переглянути свої показники на 31 грудня 2018 року. Складаючи звіт за поточний рік, ми ще не знаємо, які показники у нас вийдуть на кінець цього звітного року. Крім цього, якщо ми складаємо проміжну фінансову звітність у звітному році (квартальну, піврічну, дев’ятимісячну), ми теж ще не знаємо річних показників. Тому і слід орієнтуватися на показники 31 грудня минулого звітного року. Мінфін у листі від 04.07.2019 р. №35210-01-2/17297 зазначає, що з метою визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, слід застосовувати показники річної фінзвітності за 2017 рік. Відповідно при визначенні форми фінзвітності за 2019 рік треба дивитися показники станом на 31 грудня 2018 року.

Загалом питань тут не виникає, якщо з року в рік підприємство стабільно перебуває в одній і тій самій категорії. Наприклад, з року в рік підприємство перебуває в категорії малих. Тоді щорічно подаємо фінзвітність за малою формою і не переймаємося.

Приклад 1. Підприємство станом на 31.12.2018 р. має балансову вартість активів 8,2 млн грн, чистий дохід від реалізації товарів – 32 млн грн, середня кількість працівників – 5 чол.

Таке підприємство належить до мікропідприємств, оскільки за двома критеріями (балансова вартість активів та кількість працівників) воно відповідає цій категорії. У цій же категорії воно перебувало і до 2018 р. Незалежно від показників станом на 31.12.2019 р. фінансову звітність за 2019 рік таке підприємство складає за формами 1-мс, 2-мс.

Приклад 2. Підприємство станом на 31.12.2018 р. має балансову вартість активів 9,3 млн грн, чистий дохід від реалізації товарів – 215,4 млн грн, середня кількість працівників – 60 чол.

Таке підприємство належить до малих підприємств, оскільки за двома критеріями (балансова вартість активів та чистий дохід) воно відповідає цій категорії. У цій же категорії воно перебувало і до 2018 р. Незалежно від показників станом на 31.12.2019 р. фінансову звітність за 2019 рік таке підприємство складає за формами 1-м, 2-м.

Коли підприємство кожного звітного року залишається в одній і тій самій «ваговій» категорії, визначити форму фінансової звітності для нього досить легко. А от коли підприємство починає переходити з категорії в категорію від року до року, слід бути уважними.

Як визначити категорію підприємства, яке з року в рік має різні показники?

Перше правило: для визначення форми фінзвітності за поточний звітний рік використовуємо дані минулого звітного року (див. приклади 1 та 2).

Друге правило: якщо два роки поспіль підприємство потрапляє в різні категорії, форма звітності змінюється аж на третій звітний рік – відповідно до категорії третього року. Мінфін у листі від 04.07.2019 р. №35210-01-2/17297 пояснює це так: «У разі якщо підприємство за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає одній з категорій (мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств), то таке підприємство належатиме до однієї з трьох інших категорій залежно від його показників, які відповідають критеріям певної категорії підприємства».

Визначимо форму фінансової звітності за різні звітні роки на прикладах.

Приклад 3. Протягом шести років ТОВ «Альфа» належало до різних категорій – див. таблицю 2.

Таблиця 2

Категорії ТОВ «Альфа» протягом шести послідовних років

1 рік – рік утворення ТОВ «Альфа». Оскільки минулого звітного року ще немає, то категорію підприємства визначаємо за показниками на кінець першого звітного року. На цю дату ТОВ потрапило в категорію «мале», тож форма фінзвітності обирається відповідно до цієї категорії – мала фінзвітність.

2 рік. За підсумками другого року роботи ТОВ «Альфа» потрапило до категорії середніх. Але за першим правилом визначаємо форму фінзвітності за показниками минулого звітного року – мала фінзвітність.

3 рік. За підсумками третього року роботи ТОВ «Альфа» стало мікропідприємством. Але ще немає невідповідності форми звітності розміру підприємства протягом двох років поспіль: у першому звітному році форма звітності ще відповідала розміру підприємства, і тільки у другому році цю відповідність порушено. Зараз підприємство продовжує складати фінзвітність за формами 1-м, 2-м.

4 рік. За підсумками четвертого року підприємство переходить до категорії середніх. Але протягом попередніх двох років (другого та третього) поспіль маємо невідповідність форми звітності та розміру підприємства, отже звітність за четвертий рік складається за категорією четвертого року – середнє підприємство і повна фінзвітність.

5 рік. Підприємство зменшило обороти і перейшло в категорію малих, але форма фінзвітності не змінюється.

6 рік. Перехід підприємства у велику категорію не змінює форму фінзвітності, адже вона однакова для середніх та великих підприємств.

Отже, підприємства на загальній системі оподаткування обирають форми фінзвітності залежно від їхньої «вагової» категорії. Але для деяких інших СГ форма фінзвітності прямо передбачена п. 2 розділу І П(С)БО 25 незалежно від їх категорії.

Спрощену форму (1-мс, 2-мс) згідно з П(С)БО 25 подають:

• підприємства – платники ЄП. Оскільки для платників ЄП чітко визначена спрощена форма фінзвітності, то вони її складають незалежно від їх категорії за ст. 2 Закону про бухоблік. Теоретично платники ЄП можуть підпадати під категорії малих, середніх та навіть великих підприємств за критеріями вартості активів та середньої кількості працівників, адже обсяг доходу у них обмежений вимогами пп. 291.4 ПКУ, проте інші показники цим пунктом не обмежені;
• непідприємницькі товариства (ст. 83, ст. 85 ЦКУ). За ст. 85 ЦКУ до непідприємницьких товариств, зокрема,  належать неприбуткові організації, отже, вони повинні подавати спрощену фінзвітність за пунктом 2 розділу І П(С)БО 25. Але податківці мають іншу думку – вони вважають, що неприбуткові організації повинні зважати на критерії розміру підприємств за ст. 2 Закону про бухоблік і обирати форму фінзвітності залежно від цього (див. тут та тут) Якщо неприбуткова організація не бажає сперечатися з податківцями, їй варто врахувати цю думку.

Малу форму фінзвітності (1-м, 2-м) подають представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності незалежно від показників їх діяльності.

Коли та кому подається фінзвітність?

Відповідно до п. 5 Порядку №419 річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого наступного за звітним року:

• органам, до сфери управління яких належать підприємства;
• трудовим колективам на їх вимогу;
• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
• згідно з законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток, тобто протягом 60 к.д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ). У 2020 році цей строк припадає на суботу, 29 лютого. Отже, фінзвітність до податкових органів слід подати не пізніше 2 березня 2020 року (п. 49.20 ПКУ).

Малі та мікропідприємства не зобов’язані проходити обов’язковий щорічний аудит фінансової звітності (див. наш довідник).

Форми фінзвітності добре узгоджені з Планом рахунків бухобліку підприємств (затверджений наказом Мінфіну №291), тому ми співставили їх у таблицях нижче – які рахунки потрібно включати у який рядок звітності. У тексті П(С)БО 25 є коментарі до кожного рядка фінзвітності форм 1-м, 2-м, 1-мс, 2-мс, тож ми навели у таблицях посилання на відповідні пункти П(С)БО 25.

Баланс малого підприємства за формою 1-м

Розглянемо складання Балансу за формою 1-м у таблицях 3, 4 та 5, у яких наведено довідкову інформацію для складання цієї форми. Загалом особливо складних моментів немає, але є деякі нюанси, про які ми згадали нижче.

Таблиця 3

Актив балансу за формою 1-м, розділ І. Необоротні активи

У Балансі довідково відображається первісна вартість нематеріальних активів та сума накопиченої амортизації, і так само – щодо основних засобів. Ці дві цифри показують, скільки первісно коштували підприємству нематеріальні активи чи ОЗ  та наскільки вони замортизовані. За сумою амортизації можна непрямо судити про те, як давно підприємство володіє активами – чим більше сума амортизації наближається до первісної вартості НМА, тим довше підприємство ними володіє. Втім, це достатньо приблизне припущення.

До підсумку Балансу включається залишкова вартість НМА та ОЗ. Вона визначається прямо у Балансі розрахунково: від первісної вартості НМА та ОЗ (рядки 1001, 1011) віднімаємо накопичену амортизацію (рядки 1002, 1012) і різницю записуємо в рядки 1000, 1010.

Очевидно, що сума амортизації НМА та ОЗ не може перевищувати їх первісну вартість. Але може статися так, що НМА та ОЗ будуть повністю замортизовані і первісна вартість дорівнюватиме сумі амортизації, а значення рядків 1000 та/або 1010 буде нульовим. Це нормальна ситуація, яка не потребує аварійного втручання. Повністю замортизовані активи можна продовжувати використовувати, як і раніше. За бажанням їх можна дооцінити, але це вже окрема тема, яку ми розглядали тут та тут.

Увага! До статті 1090 Балансу форми 1-м можуть включатися відстрочені податкові активи – єдиноразово при переході від повної форми фінзвітності сюди включаються дані, наведені у статті «Відстрочені податкові активи» (рядок 1045) Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма №1) на кінець попереднього року – п. 2.6 розділу ІІ П(С)БО 25. З цього випливає, що ті підприємства, які складають фінзвітність за формами 1-м, 2-м, не визначають ВПА та ВПЗ згідно з П(С)БО 17.

Таблиця 4

Актив Балансу за формою 1-м, розділ ІІ «Оборотні активи» та розділ ІІІ «Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття»

Не випадково до рядка 1100 не включається інформація про брак у виробництві, яка накопичується на рахунку 24. Річ у тім, що брак не визнається активом, тож на рахунку 24 не має залишатися сальдо на кінець звітного періоду. Вартість виробничого браку має списуватися або за рахунок винних осіб, або на витрати підприємства. Докладніше про це ми писали у статті «Облік браку на виробництві» у «ДК» №27/2014.

Таблиця 5

Пасив Балансу за формою 1-м

Власний капітал підприємства — це його безстрокові пасиви, тому розділ I пасиву ніколи не буде порожнім, адже підприємство має статутний капітал з моменту його утворення до моменту ліквідації. Якщо всі інші статті Балансу є нульовими, включаючи підсумок балансу (може бути й таке), то у цьому розділі має бути відображено відповідний збиток та, за наявності, суму неоплаченого капіталу.

Відповідно до п. 2.20 розділу ІІ П(С)БО 25 у першому місяці року переходу на застосування П(С)БО 25 сальдо рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» підлягає згортанню взаємною кореспонденцією цих рахунків із відображенням різниці на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», і відповідно, у рядку 1420 пасиву Балансу за формою 1-м. Як ми вже бачили вище, в активі Балансу (рядок 1090) відображається сума ВПА, що вже була відображена у «великому» Балансі (форма 1) на кінець попереднього року. А у цей пасивний рядок включаємо згорнуте сальдо рахунків 17 та 54 у перший місяць застосування П(С)БО 25. Відповідно це сальдо вплине на показник прибутку/збитку на кінець звітного року.

Звіт про фінансові результати малого підприємства за формою 2-м

«Малий» звіт про фінрезультати складати набагато простіше, ніж Баланс, тому розглянемо його просто на прикладі. Звіт про фінансові результати дуже зручно складати за даними 79 рахунку – після його закриття та списання фінансового результату на рахунок 44.

Приклад 4. За 2019 звітний рік ТОВ «Альфа» має такі обороти на 79 рахунку – див. таблицю 6.

Таблиця 6

Аналіз рахунка 79 по ТОВ «Альфа» за 2019 рік

У таблиці 7 показано складання Звіту про фінансові результати за 2019 рік за даними аналізу рахунку 79. Як видно з таблиці 7, Звіт про фінрезультати формується виключно за даними рахунку 79, на якому накопичено всю необхідну інформацію для цього.

Таблиця 7

Звіт про фінансові результати за формою 2-м
 

Спрощений фінансовий звіт за формою 1-мс, 2-мс

У спрощеній фінансовій звітності ще менше показників, ніж у формах 1-м, 2-м. Довідкову інформацію про складання Балансу та Звіту про фінрезультати за формами 1-мс та 2-мс наведено у таблицях 8 та 9.

До речі, ті підприємства, які складають фінансову звітність за формами 1-мс та 2-мс (а це платники єдиного податку та непідприємницькі товариства) можуть вести бухоблік за спрощеним планом рахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. №186. Облік і узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов'язання названі суб'єкти виконують з використанням позабалансових рахунків класу 0 загального Плану рахунків. Спрощений План рахунків узгоджено із загальним Планом рахунків і фінансовою звітністю. У таблицях 8 та 9 показано відповідність між рядками фінзвітності за формами 1-мс, 2-мс та рахунками загального та спрощеного планів рахунків.

Таблиця 8

Баланс за формою 1-мс

* за мінусом сальдо рахунку 45

Таблиця 9

Звіт про фінансові результати за формою 2-мс

***

Про правила подання фінзвітності загалом та кожен з цих звітів зокрема – ми розповідали у своїх аналітиках:

• Фінансова звітність: пам’ятка для бухгалтера
• Баланс – перша форма фінзвітності
• Звіт про фінансові результати за 2019 рік: складаємо правильно
• Звіт про рух грошових коштів – 2019
• Звіт про власний капітал: що врахувати при складанні?
• Примітки до річної фінансової звітності: що зазначаємо?
• Оприлюднення та аудит фінзвітності-2019
• Фінзвітність-2019 за МСФЗ: хто, коли і як складає?
• Фінзвітність – 2019 для малих та мікропідприємств