Оприлюднення та аудит фінзвітності-2019

Хто й коли зобов'язаний оприлюднювати фінзвітність разом з аудиторським висновком?

Відповідь на це питання міститься у ст. 14 Закону про бухоблік. Аби не бути багатослівними, відобразимо всю необхідну інформацію у таблиці.

Отже, СГ, що наведені у Таблиці, зобов’язані оприлюднювати фінзвітність із аудиторським висновком. А от усі інші підприємства, які не наведені в Таблиці (йдеться про малих підприємств і мікропідприємств, крім тих, які є фінустановами, ПАТ, провадять діяльність у видобувних галузях) цього робити не зобов’язані.

Зупинимося трохи на моменті віднесення СГ до великих чи середніх підприємств, які мають оприлюднювати фінзвітність за 2019 рік, адже тут є певні особливості.

 ¹ Підприємства, що становлять суспільний інтерес, – підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до Закону №996 належать до великих підприємств (ст. 1 Закону №996).

² До суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, належать суб’єкти господарювання, які здійснюють види діяльності, зазначені в розділах 05 – 08 секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» КВЕД-2010 (лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. №35230-06-5/6959, №04.3-07/22-18). 

Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв (ч. 2 ст. 2 Закону №996):

• балансова вартість активів – понад 20 мільйонів євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 мільйонів євро³;
• середня кількість працівників – понад 250 осіб.

Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

• балансова вартість активів – до 20 мільйонів євро³;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 40 мільйонів євро³;
• середня кількість працівників – до 250 осіб⁴.

Відповідно до цієї класифікації підприємствам слід було обрати свою категорію СГ ще на початку 2018 року, а орієнтиром для цього були показники фінзвітності за 2017 рік.

³ За середньорічним курсом НБУ (див. www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls).

⁴ Для її розрахунку використовують Інструкцію №286.

Втім, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №996, щоб надалі покинути визначену категорію СГ, підприємство повинно не менше 2 років поспіль відповідати новим критеріям для іншої категорії СГ.

Отже, якщо первісний фінзвітний статус, присвоєний за підсумками 2017 року, то закріплюється за підприємством щонайменше на два роки, тобто на 2018 і на 2019 роки. Тобто, коли говоримо про оприлюднення фінзвітності великими підприємствами, які не є емітентами ЦП та середніми підприємства, то вважаємо, що цю категорію підприємств СГ обрали за результатами 2017 року.

Чи є якісь особливості у складанні фінзвітності для оприлюднення?

Насамперед звертаємо увагу, що у ст. 14 Закону №996 зазначається, що оприлюднюється фінзвітність у повному обсязі.

Які це форми звітності для СГ, що ведуть облік за П(С)БО? Це всі 6 форм:

• Баланс (ф.1);
• Звіт про фінрезультати (ф.2);
• Звіт про рух грошових коштів (ф.3);
• Звіт про власний капітал (ф.4);
• Примітки до річної фінзвітності (ф.5);
• Інформація за сегментами (ф. 6).

Що стосується форми 5, то для СГ, які мають оприлюднювати фінзвітність при складанні Приміток до фінзвітності, є особливі вимоги, прописані у наказі Мінфіну від 29.11.2000 р. №302.

Так, згідно з п. 3 вищевказаного наказу, підприємства, річна фінансова звітність яких підлягає обов'язковому оприлюдненню, поряд з Примітками до річної фінзвітності наводять повністю  всю інформацію, розкриття якої передбачено П(С)БО, а не лише ту, що вказана у п. 1 цього наказу.

Зверніть увагу!

Підприємство самостійно обирає спосіб оформлення неформатованої (описової) частини Приміток до річної фінансової звітності (письмові пояснення, таблиці, графіки тощо).

У такому самому порядку може наводитися інша інформація,  яка керівництвом підприємства визнана суттєвою і дає  більш  повну  та об'єктивну картину про фінансове становище і результати діяльності підприємства (п. 4 Наказу №302).

Норми Наказу №302 та р. IV П(С)БО 1 допоможуть зрозуміти, яку саме інформацію слід розкрити у Примітках.

Що стосується форми 6, то ми її недаремно згадали, адже згідно з п. 2 П(С)БО 29, норми цього стандарту мають застосовувати СГ, що зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, а відтак такі СГ також мають складати Звіт «Інформація за сегментами», який є додатком до приміток до річної фінансової звітності. Його форму наведено в додатку 1 до П(С)БО 29.

Нагадаємо, що для СГ, що звітуються за МСФЗ, повний комплект фінансової звітності включає (п. 10 МСФО 1):

• звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
• звіт про сукупні доходи за період;
• звіт про зміни у власному капіталі за період;
• звіт про рух грошових коштів за період;
• примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;
• звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, коли суб'єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Як обрати аудитора?

Оскільки оприлюднювати фінзвітність слід разом з аудиторським висновком на своєму сайті, то відповідно усі СГ, які зобов’язані зробити таке оприлюднення, мають пройти аудиторську перевірку. А оскільки з норм Закону №996 випливає обов’язок проведення аудиту таким СГ, то відповідно вважаємо, що йдеться не про «звичайний аудит», а про обов’язковий.

Під обов'язковий аудит фінансової звітності не підпадають завдання з огляду, завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом. Це випливає зі самого визначення терміна «аудиторські послуги», наведеного в Законі №2258.

Фахівці АПУ рішенням Ради АПУ від 21.02.2019 р. (протокол №8) приходять до висновку, що головним критерієм для визначення кола суб'єктів господарювання, які підпадають під обов'язковий аудит, є обов'язок, покладений на них законодавством, оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

А, як ми вище вказали, такий обов’язок випливає зі Закону №996. Отож, доходимо висновку, що для проведення аудиту фінзвітності маємо долучати лише ті аудиторські компанії, які мають право проводити обов’язок аудиту фінзвітності.

Відповідно до ст. 23 Закону про аудиторську діяльність існують певні вимоги до внутрішньої організації суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності. Вони приписані у цій же нормі.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 цього Закону в окремих розділах Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності містяться певні відомості про суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності та обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Чи є штрафи за неоприлюднення фінзвітності?

Є, і вони чималі. Відповідно до ст. 163-16 КпАП порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом тягне за собою накладення штрафу від 17 000 грн до 34 000 грн (від 1000 до 2000 н.м.д.г.).

Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 34 000 грн до 51 000 грн (від 2000 до 3000 н.м.д.г).

Такий штраф накладають такі органи:

• на банки – НБУ (ст. 234-3 КпАП);
• на небанківські фінансові установи – Нацкомфінпослуг (ст. 244-16 КпАП);
• на емітентів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, а також на професійних учасників фондового ринку – НКЦПФР (ст. 244-17 КпАП);
• на інших суб’єктів господарювання, зобов’язаних оприлюднювати свою фінзвітність разом з аудиторським звітом, – Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 244-22 КпАП).

Крім цього, згідно зі ст. 163-1 КпАП за ненадання аудиторського висновку, коли це передбачено законодавством, може загрожувати адмінштраф від 85 грн до 170 грн (від 5 до 10 н.м.д.г.). Якщо протягом року вже притягувалися до відповідальності, то за повторне порушення – від 170 грн до 255 грн (від 10 до 15 н.м.д.г.).

Згідно зі ст. 255 КпАП протоколи про правопорушення складають фахівці ДПС.

***

Читайте також:

• Оприлюднення та аудит фінзвітності-2019
• Фінансова звітність: пам’ятка для бухгалтера
• Баланс — перша форма фінзвітності
• Звіт про фінансові результати за 2019 рік: складаємо правильно
• Звіт про рух грошових коштів – 2019
• Звіт про власний капітал: що врахувати при складанні?
• Примітки до річної фінансової звітності: що зазначаємо?
• Фінзвітність-2019 за МСФЗ: хто, коли і як складає?
• Фінзвітність – 2019 для малих та мікропідприємств
• Примітки до річної фінансової звітності: що зазначаємо
• Фінансова звітність: пам’ятка для бухгалтера
• Баланс — перша форма фінзвітності
• Звіт про фінансові результати за 2019 рік: складаємо правильно
• Звіт про рух грошових коштів – 2019
• Звіт про власний капітал: що врахувати при складанні?
• Фінзвітність-2019 за МСФЗ: хто, коли і як складає?
• Фінзвітність – 2019 для малих та мікропідприємств