Хто подає звітність із плати за землю?
Плата за землю складається із двох складових: земельного податку та орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності. Платниками земельного податку є фізособи, юрособи — власники земельних ділянок, земельних часток (паїв). А платниками орендної плати за землі державної або комунальної власності є фізичні та юридичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об'єднаної територіальної громади) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності (ЗIР, підкатегорія 112.01).
Тобто земподаток сплачує саме власник землі, а ось орендну плату за землю — орендар земель державної та комунальної власності, навіть якщо він здає ці землі в суборенду.
Роз'яснюють податківці
Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юрособа (фізособа-підприємець), що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (ЗIР, підкатегорія 111.01).
I якщо платник є одночасно платником земельного податку й орендної плати, то він має подати до органу ДПС за місцем розташування земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку й окремо — щодо орендної плати (ЗIР, підкатегорія 111.05 ).
Податківці чекають декларацію з плати на землю до 20 лютого як від юросіб1, так і від ФОПів. Згідно з роз'ясненням у ЗIР, підкатегорія 112.05, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізособу-підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Якщо власником за документами є фізособа, то нараховує плату за землю ДПС за п. 286.5 ПКУ і декларація не подається.
На замітку!
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена Наказом №560.
Позаяк форма декларації з минулого року не змінилася, то про те, як заповнити декларацію з плати за землю, читайте у статті «Земельний податок-2019» у «ДК» №6/2019.
Зверніть увагу!
Юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов'язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг (ЗIР, підкатегорія 111.05).
1 Відокремлені підрозділи (філії) юросіб не подають декларацію з плати за землю. Це роблять платники плати за землю — юридичні особи.
Можливо, податківці надають таке роз'яснення через те, що справді можна було оформити право власності на землю на ФОПа у період чинності Указу №32/99 — з 19.01.99 р. до 06.08.2007 р.
Платники земельного податку, зокрема ФОПи (крім фізосіб), можуть обирати, за який період звітувати:
- подавати податкову декларацію на поточний рік із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подають таку декларацію не пізніше ніж 20 лютого поточного року до ДПС за місцем розташування земельної ділянки (п. 286.2 ПКУ). Тоді щомісячні декларації не подають;
- подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє їх від обов'язку подання податкової декларації не пізніше ніж 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (п. 286.3 ПКУ).
Щодо фізичних осіб, то їм до 1 липня поточного року від податкової надійде повідомлення-рішення про сплату плати на землю (п. 286.5 ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня та закінчується 31 грудня того самого року (ст. 285 ПКУ). Для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку з набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки він може бути меншим за 12 місяців.
А що нерезиденти? Iноземна юрособа (залежно від обраного варіанта реєстрації в контролюючих органах) є платником як земельного податку, так і орендної плати. Згідно з роз'ясненням у ЗIР, підкатегорія 111.05, плату за землю такі особи сплачують через представництво, яке перебуває на обліку в контролюючих органах, залежно від обраного варіанта реєстрації (представництво іноземної компанії, постійне представництво нерезидента, управитель майна, підприємство з іноземними інвестиціями), з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Щодо фізосіб-нерезидентів, то норми ПКУ не передбачають окремого порядку плати за землю для таких осіб. Єдине, що в ЗIР, підкатегорія 111.05, податківці роз'яснюють: фізособи-нерезиденти повинні повідомити свою адресу постійного проживання контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки для надіслання податкових повідомлень-рішень про внесення земельного податку або орендної плати.
Як рахувати земподаток?
Розрахунок податку за землі, нормативну грошову оцінку (далі — НГО) яких зроблено, можна провести за формулою:
Sподатку = Sділянки х НГО x IНГО x Сподатку,
де:
- Sподатку — річна сума земельного податку;
- Sділянки — площа земельної ділянки;
- НГО — нормативна грошова оцінка за одиницю площі земельної ділянки;
- IНГО — коефіцієнт індексації НГО станом на 1 січня поточного року;
- Сподатку — ставка земельного податку, установлена місцевою радою на поточний рік.
Розрахунок податку за землі, НГО яких не проведено (за межами населеного пункту), аналогічний, лише замість НГО для відповідної земельної ділянки використовується НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або області.
З метою отримання довідки про розмір НГО землі слід звернутися до Держгеокадастру України. Відповідну довідку1 подають разом із першою декларацією, а далі — у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ПКУ).
1 На вибір платника податку може бути подано як оригінал довідки (витягу) про розмір НГО земельної ділянки, так і її копію.
Тобто в разі якщо НГО залишається незмінною, під час подання чергової звітності отримувати нову довідку й подавати її контролерам не потрібно. Водночас, згідно з п. 286.1 ПКУ, Держгеокадастр щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також на запит відповідного контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки подає інформацію, необхідну для обчислення та справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Податківці однаково приймуть декларацію з плати на землю — з довідкою чи без. Адже неподання платником разом із декларацією за звітний період такої довідки (витягу) не є підставою для відмови у прийнятті декларації з плати за землю (ЗIР, підкатегорія 111.05). Актуальні відомості про дату й значення НГО податківці отримають від Держгеокадастру згідно з Порядком №1386. На практиці довідка (витяг) подається на паперових носіях (принаймні таким є роз'яснення податківців наразі, бо формату (стандарту) такого документа в електронному вигляді немає).
Тож підприємство має право щороку отримувати довідку про НГО, аби пересвідчитися у правильному розрахунку зобов'язань з плати на землю. Але обов'язку щороку подавати довідку про НГО, якщо остання залишається незмінною, ПКУ не встановлено.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Формують витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок територіальні органи Держгеокадастру безоплатно у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
З 01.01.2015 р. надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється виключно через центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.
З повним переліком ЦНАПів у розрізі регіонів можна ознайомитися на головній сторінці офіційного вебсайта Держгеокадастру (www.land.gov.ua).
Корисні посилання
Довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні та земель населених пунктів станом на 01.01.2020 р. (гривень за гектар) за даними офіційного вебсайта Держгеокадастру України.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можна замовити on-line через офіційний вебсайт Держгеокадастру.
Також на сайті Держгеокадастру роз'яснено схему дій для отримання довідки (витягу) із технічної документації про НГО земельної ділянки.
Iнформація про НГО земель є також на сайті ДПСУ. Але тут розміщено зведену інформацію щодо проведення НГО земель, а не по кожній земельній ділянці.
Iнформацію про чинні на сьогодні ставки земельного податку можна знайти на офіційному вебсайті ДПСУ в розділі «Рішення місцевих рад».
Щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік, то Держгеокадастр (див. лист Держгеокадастру від 03.01.2020 р. №6-28-0.22-38/2-20, «ДК» №4/2020) встановив на рівні 1,0. Це й не дивно, адже відповідно до п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується зі значенням 100%.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення такої оцінки. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 р. — 1,703, 1997 р. — 1,059, 1998 р. — 1,006, 1999 р. — 1,127, 2000 р. — 1,182, 2001 р. — 1,02, 2005 р. — 1,035, 2007 р. — 1,028, 2008 р. — 1,152, 2009 р. — 1,059, 2010 р. — 1,0, 2011 р. — 1,0, 2012 р. — 1,0, 2013 р. — 1,0, 2014 р. — 1,249, 2015 р. — 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 р. — для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) — 1,0, для земель несільськогосподарського призначення — 1,06, 2017 р. — 1,0, 2018 р. — 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Граничні розміри ставок земельного податку визначені статтями 273, 274 і 277 ПКУ.
Як розраховується орендна плата за землю?
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюють у договорі оренди між орендодавцем (власником) й орендарем (п. 288.4 ПКУ). Тобто договір оренди є головним документом, який визначає порядок розрахунку орендної плати. Пам'ятайте: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору. Отож обов'язок з плати за землю державної та комунальної власності виникне у підприємства після укладання договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди (IПК ДПСУ від 05.11.2019 р. №1177/6/99-00-04-04-03-15/IПК).
Водночас порядок розрахунку орендної плати такий самий, як і для земельного податку (установлений ст. 285-287 ПКУ). Отже, орендну плату визначають шляхом множення нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації, площі земельної ділянки та ставки орендної плати.
Річна сума платежу не може бути меншою за граничні розміри, передбачені в п. 288.5 ПКУ, та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки (може перевищувати граничний розмір орендної плати у разі визначення орендаря на конкурентних засадах).
Як рішення місцевих органів вливає на земподаток?
А вплив є. Так, податківці в IПК ДПСУ від 07.10.2019 р. №623/6/99-00-04-04-03-15/IПК зазначають, що у разі, якщо сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад не прийняли рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Окремої уваги потребує норма п. 271.2 ПКУ, якою передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим періодом.
Також важливим є позиція податківців щодо внесення нової НГО та невнесення такої оцінки до договору оренди. В IПК ГУ ДФС у Хмельницькій області від 27.05.2019 р. №2388/IПК/22-01-1204-11 податківці говорять таке: якщо рішенням органу місцевого самоврядування з 01.01.2019 р. введено в дію нову нормативну грошову оцінку, то підприємство для обчислення податкових зобов'язань з плати за землю та складання податкової декларації має застосовувати нову нормативну грошову оцінку незалежно від того, чи внесені відповідні зміни до договорів оренди земельних ділянок державної власності.
Хоча, вважаємо, використовувати нову нормативну грошову оцінку землі правильніше після підписання додаткової угоди з переглянутим розміром нормативної грошової оцінки землі. Адже підставою для сплати орендної плати є саме договір.
Щодо вирішення спірних питань стосовно розмірів ставок, то в IПК ДФСУ від 26.02.2019 р. №761/6/99-99-12-02-03-15/IПК повідомляється: з метою запобігання спірним питанням щодо податкових зобов'язань слід звертатися до рад за місцем розташування земельних ділянок для з'ясування розмірів ставок податку щодо кожної окремої земельної ділянки з урахуванням документації про результати їх землеустрою. Така ситуація може виникати у зв'язку з об'єднанням сільських рад в ОТГ, якщо кожною сільською радою були прийняті рішення про встановлення ставок земельного податку і такі ставки є різними.
Зверніть увагу!
Якщо рада ОТГ не прийняла нового рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники земельного податку застосовують ставки, затверджені рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, що об'єдналися в територіальну громаду.
Неоформлена земля: що з платою за землю?
Допоки не будуть оформлені правовстановлюючі документи на землю, обов'язку сплати плати за землю не виникає — див. IПК ДПСУ від 12.09.2019 р. №146/6/99-00-04-07-03-15/IПК («ДК» №40-41/2019, коментар «ДК»), від 05.11.2019 р. №1177/6/99-00-04-04-03-15/IПК.
Проте неоформлення таких документів є порушенням земельного законодавства. I наслідки можуть бути, якщо йдеться саме про несплату орендної плати за землю.
Так, податківці в IПК ДПСУ від 19.11.2019 р. №1403/6/99-00-04-04-03-15/IПК зазначають, що використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства. Тому орган місцевого самоврядування може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (статті 1166, 1167 ЦКУ) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Про це говорить і суд. Так, ВГСУ в інформаційному листі від 28.11.17 р. №01-06/1697/17 наголошує, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити і зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під будинком. Якщо він цього обов'язку не виконав, отже, така особа без законних підстав зберігала у себе кошти за оренду землі. Відповідно, міська рада має право вимагати через суд стягнути з власника будинку збитки у вигляді неотриманих доходів (орендної плати).
В IПК ГУ ДФС в Одеській області від 25.03.2019 р. №1239/IПК/15-32-12-04-17 податківці також розглядали ситуацію із земельним податком. Якщо підприємство не отримало правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовано належне йому нерухоме майно, а також не вжило заходів щодо формування земельної ділянки під таким майном та набуття на неї відповідного речового права, то таке підприємство використовує земельні ділянки без набуття належних прав, а отже, порушує права власника на отримання ним економічної вигоди від володінням таким об'єктом майна. При цьому використання земельної ділянки без оформлення відповідного права є порушенням земельного законодавства. Утім, навряд чи власник землі позиватиметься до покупця, який ще не оформив правовстановлюючих документів.
Багатоквартирний будинок та земля під ним: коли платити?
Право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникає у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом.
Тому в IПК ДФСУ від 16.05.2019 р. №2226/6/99-99-13-03-01-15/IПК та IПК ДПСУ від 12.09.2019 р. №147/З/99-00-04-07-03-14/IПК податківці зазначають, що безпосереднім платником земельного податку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; ОСББ, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку. Підтверджує це УПК №602. Адже платником податку є власник або землекористувач.
Утім, знову-таки — допоки немає оформлення землі, є ризик, що місцеве самоврядування в судовому порядку стягне зі суб'єктів завдану майнову шкоду у вигляді неотриманої орендної плати за земділянки. Детальніше про це ми говорили в коментарі до IПК ДПСУ від 12.09.2019 р. №146/6/99-00-04-07-03-15/IПК та №147/З/99-00-04-07-03-14/IПК в «ДК» №40-41/2019.
Земподаток та платники ЄП: чи платити?
«Єдинники» 1-ї — 3-ї груп
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку 1-ї — 3-ї груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 п. 297.1 ПКУ).
Тому платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини для провадження господарської діяльності та який оформив свої права на земельну ділянку під такими об'єктами, не повинен сплачувати земельний податок. Наприклад, якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності платника єдиного податку, який є власником будівель, споруд (їх частин), розташованих на земельній ділянці, то такий платник звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном за умови, що надання в оренду нерухомого майна здійснюється на підставі укладеного цивільно-правового договору (IПК ГУ ДФС у Харківській області від 18.02.2019 р. №591/IПК/20-40-12-03-20).
Зверніть увагу!
Платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (IПК ДФСУ від 20.05.2019 р. №2267/6/99-99-13-02-03-15/IПК).
Податківці в IПК ДФСУ від 16.09.2019 р. №245/6/99-00-04-04-03-15/IПК роз'яснюють, що надання платником єдиного податку третьої групи в оренду нерухомого майна та складська діяльність є видами господарської діяльності підприємства. У разі надання в оренду належного йому нежитлового приміщення та надання послуг зі зберігання майна підставою для звільнення від сплати земельного податку є цивільно-правові угоди, дія яких поширюється не тільки на приміщення та майно, що надається на зберігання, а й на земельну ділянку, на якій це приміщення розташовано або зберігається майно. Звільнення від сплати земельного податку поширюється на площу земельної ділянки, яка зазначена у відповідній цивільно-правовій угоді.
«Єдинник» 4-ї групи
Детально про плату за землю такої категорії суб'єктів господарювання ми розповідали в «ДК» №5/2020.
