Виправити помилки можливо лише в тих деклараціях, які вже були подані та прийняті податківцями. Адже бувають помилки настільки критичні, що податківці помічають їх одразу і відмовляють платникам у прийнятті декларації.
Помилки в обов’язкових реквізитах декларації
Згідно з п. 49.8 ПКУ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ПКУ.
| Обов'язкові реквізити усіх податкових декларацій (п. 48.3 ПКУ) | Обов'язкові реквізити, які може містити форма податкової декларації (п. 48.4 ПКУ) |
| тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий) | відмітка про звітування за спеціальним режимом |
| звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація | код виду економічної діяльності (КВЕД); |
| звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку) | код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ |
| повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами | індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників ПДВ за звітний (податковий) період |
| код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер | дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій |
| реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) | ознака неприбутковості організації |
| місцезнаходження (місце проживання) платника податків | повне найменування нерезидента |
| найменування контролюючого органу, до якого подається звітність | місцезнаходження нерезидента |
| дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми) | назва та код держави резиденції нерезидента |
| інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною | |
| ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків | |
| підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) |
Як бачимо з таблиці, обов’язкові реквізити, як правило, наводяться на початку (в заголовній частині) або наприкінці декларації. В нашій попередній статті ми докладно розповіли, які їх заповнювати в декларації з податку на прибуток і на що слід звернути увагу.
Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Зверніть увагу! Якщо ви не проставили позначку «+» щодо подачі фінзвітності (додатку ФЗ), форм фінзвітності до декларації та разом з відповідною декларацією не подано фінансову звітність в установленому порядку, то як роз’яснюють податківці в «ЗІР» (підкатегорія 102.22), така декларація вважається неподаною.
Тож, якщо ви помилилися в обов’язкових реквізитах, про це ви дізнаєтесь одразу – через відмову у прийняття декларації, де зазначається ця помилка. Виправити її просто – подати декларацію наново, вже з усіма правильними даними. Якщо ви встигнете зробити це протягом граничних строків, встановлених для такої декларації, штрафів не буде.
Якщо ж ви помилилися в чомусь іншому і, на щастя, знайшли помилку самостійно – виправляти це треба буде інакше.
Якщо граничний строк подання декларації не закінчився
Наприклад, ви подали декларацію з податку на прибуток за 2019 рік. Але граничний строк подання такої декларації 02.03.2020 р., а 25.02.2020 р. ви знайшли в цій декларації помилку. Як її виправити?
У такому випадку подається «звітна нова» форма декларації. По суті, це нова декларація – в ній треба зазначити усі показники, які слід задекларувати за звітний період (а не лише виправлення). І до неї слід подати усі додатки, яких вимагають показники, що відображені в декларації. Такі додатки теж матимуть у заголовній частині позначку про «звітну нову» форму.
Таке виправлення дуже просте і до нього не застосовуються жодні штрафні санкції. Але й воно має певні особливості.
Чи необхідно подавати декларацію з податку на прибуток з ознакою «звітна нова», якщо до граничного терміну подання подається фінансова звітність з виправленими показниками?
Податківці в «ЗІР» (підкатегорія 102.20.02) пояснюють: якщо до граничного терміну подання декларації у фінансовій звітності виявлені помилки, які впливають на показники декларації, такі уточнення здійснюються у «звітній новій» декларації з поданням до такої декларації фінансової звітності з виправленими показниками.
А що як помилки в фінзвітності на показники декларації не впливають? Чи треба перездавати таку фінзвітність?
Податківці, як бачимо, на цьому не наполягають. Хоча саме на таке запитання в «ЗІР» вони й відповідають. Але, оскільки фінзвітність наразі є додатком до декларації, радимо все ж таки її перездати у порядку, який зазначено вище, разом із «звітною новою» декларацією.
Чи подається повторно фінансова звітність, показники якої не підлягають виправленню, якщо декларація з ознакою «звітна нова» подається до граничного терміну подання?
У такому випадку фінансову звітність, показники якої не підлягають виправленню, повторно можна не подавати. Саме так роз’яснюють податківці у підкатегорії 102.20.02 «ЗІР».
Якщо граничний строк подання декларації закінчився
Якщо ж граничний строк подання декларації вже закінчився, то у платника залишаються лише 2 шляхи для самостійного виправлення помилок в ній. Обидва вони передбачені п. 50.1 ПКУ – це виправлення шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР) або в наступній декларації (того періоду, коли ви фактично знайшли цю помилку) (додаток ВП).
Але обидва ці варіанти обмежені строками давності, зазначеними в ст. 102 ПКУ.
Строки давності
Згідно з п. 102.1 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Ті ж самі строки давності діють і для самостійного виправлення помилок платником податків. Таким чином, платник податків при самостійному виявленні помилок у раніше поданій ним податковій декларації з урахуванням цих строків давності зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Або ж виправити помилку в той самий строк в поточній декларації.
Тобто, зазвичай, на самостійне виправлення помилки у вас є 3 роки (від дати, коли закінчився строк подання декларації, якщо ви її, звісно, подали, або від дати фактичного подання декларації, якщо ви встановлені строки порушили). Якщо ж до такої декларації ви подавали уточнення (після закінчення строку її подання), то строк давності збільшується – 3 роки починають рахуватись наново з дати подання уточнень.
На замітку!
Усі допущені помилки виправляються у формі декларації, що діє на дату їх виправлення
Уточнюючий розрахунок
Складається він досить просто. Але заголовна частина уточнюючого розрахунку має свої особливості. Крім позначки щодо виду декларації «Уточнююча» (поле 1 – «Уточнююча»), слід звернути увагу на рядки 2 та 3.
У разі подання уточнюючої декларації у полі 2 «Звітний (податковий) період» та у полі 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» відображається звітний (податковий) період, що уточнюється (підкатегорія 102.20.02 ресурсу «ЗІР»). Тобто поля 2 і 3 будуть заповнені однаково.
Далі (в табличній частині до рядка 25 включно) платник відображає усі показники, які мали бути зазначені в декларації (звісно, правильні показники). При цьому до декларації подають додатки, у яких було допущено помилки (за винятком додатка ВП).
Результати виправлень помилок відображаються у спеціальних розділах Уточнюючого розрахунку:
- Виправлення помилок
- Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів.
Так, у рядках 26 – 27, 31, 35 уточнюючої декларації розраховують суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, у рядках 28, 32 та 36 – суму нарахованого штрафу.
У рядках 29, 33 та 37 зазначається пеня, нарахована у разі порушення строків сплати до бюджету донарахованих сум податку.
Увага! Рядки 28, 32 не заповнюються. А у рядках 30, 34 зазначається сума штрафу в розмірі 3% суми недоплати.
Приклад 1. Припустимо, що ви занизили суму об’єкта оподаткування (не врахували суму якогось доходу, завищили витрати або не збільшили на суму певних податкових різниць). Внаслідок чого в рядку 19 сума податку до сплати зросла на 10000 грн.
В такому випадку у вас у рядку 26 УР буде позитивна різниця 10000 грн. А в рядку 30 ви маєте відобразити штраф 3% від цієї суми, тобто 300 грн.
Якщо з дати, коли ви мали сплатити суму такого податку, вже минуло 90 календарних днів, то в рядку 29 слід буде навести й суму пені. Вона рахується з 91 дня недоплати по день її погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день. Такі ставки можна знайти тут. Але, зверніть увагу, пеня рахується з суми недоплати та штрафу разом!
Тобто, якщо йдеться про недоплату, яка виникла за наслідками декларації за 9 місяців 2019 року, то граничний строк сплати за нею був 19.11.2019 р. Якщо ми виправляємо помилку в УР, який подається 02.03.2020 р. і тоді ж сплачуємо цю недоплату, то маємо вже 104 календарних дні прострочення сплати. Але пеню рахуємо лише за 104 - 90 = 14 днів, починаючи з 18.02.2020 р. Протягом періоду 18.02-02.03 діяла облікова ставка НБУ 11%.
Тож пеня дорівнюватиме: (10000 + 300) х 11/100 х 14/366 = 43,34 грн.
Недоплату, штраф та пеню слід буде заплатити не пізніше дати подання УР (п. 50.1 ПКУ).
У разі виправлення помилок в уточнюючій декларації платник податку може повторно не подавати додатки до такої уточнюючої декларації та фінансову звітність за умови, що показники відповідних рядків декларацій та фінансової звітності, які були подані з декларацією за відповідні звітні (податкові) періоди, що уточнюються, не підлягають виправленню.
Але не слід забувати зазначити, які додатки із Декларацією були подані!
Такий начебто простий алгоритм виправлення все рівно викликає багато запитань. І на деякі з них податківці відповідають несподівано, тож будьте уважні.
Наприклад, якщо ви складаєте декларацію щоквартально і знайшли помилку, якої припустились в першому кварталі і повторили протягом усього минулого року. Скільки уточнень слід подати – одне (за рік) чи чотири (за кожен звітний період такого року)?
Знаходимо роз’яснення в «ЗІР» (підкатегорія 102.20.02): враховуючи, що показники розраховуються наростаючим підсумком, платник податку повинен надати уточнюючу декларацію за звітний (податковий) період, в якому припустилися помилки, разом з уточнюючими деклараціями за наступні податкові періоди звітного року, у тому числі декларацію за рік.
Для одночасного виправлення помилок за декілька періодів платник може:
- або скласти декілька УР за кожний такий період;
- або скласти УР за всі попередні періоди (по одному УР за кожний), крім останнього. А помилки за останній «помилковий» період можна виправити, подавши додаток ВП у складі звітної декларації (про що далі).
Чи повинен платник податку нарахувати штрафні санкції згідно зі ст. 50 ПКУ та пеню у разі подання уточнюючої декларації з податку на прибуток, якщо від’ємне значення показника у рядку 19 зменшується/збільшується?
Як роз’яснюють податківці в «ЗІР» (підкатегорія 102.20), враховуючи алгоритм розрахунку рядка 26 декларації, зменшення суми від’ємного значення у рядку 19 декларації, яка уточнюється, свідчить про заниження платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду, а збільшення суми від’ємного значення у рядку 19 декларації, яка уточнюється, свідчить про завищення платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду.
Таким чином, при зменшенні від’ємного значення показника у рядку 19 декларації, яка уточнюється, платник податку повинен нарахувати штрафні санкції згідно з п. 50.1 ПКУ та пеню з урахуванням пп. 129.1.3 ПКУ. При збільшенні від’ємного значення показника у рядку 19 декларації, яка уточнюється, нарахування штрафних санкцій ПКУ не передбачено.
Як рахується пеня у разі самостійного подання уточнюючої декларації з податку на прибуток, якщо виплата доходу нерезиденту здійснена без утримання та сплати податку на доходи нерезидента, та який день вважається останнім днем сплати податку для відрахування 90 календарних днів?
Пеня нараховується на суму не утриманого та не сплаченого податку на доходи нерезидента (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за днем виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день. При цьому останнім днем закінчення нарахування такої пені вважається день подання уточнюючої Декларації.
Виправлення в поточній декларації
Знаючи те, що наведено вище, зробити таке виправлення буде нескладно. Воно має лише кілька відмінностей.
У полі 2 зазначається звітний (податковий) період, за який подається декларація, а у полі 3 – звітний (податковий) період, який уточнюється. Тобто це будуть різні періоди.
Виправлення проводиться у додатку ВП. Додаток ВП заповнюють окремо до кожної декларації, показники якої коригують.
Додаток ВП є аналогом форми декларації та складається з трьох таблиць:
- таблиця 1 – це, по суті, декларація за період, що виправляється. Додатки до рядків таблиці 1 додатка ВП, на які є посилання в таблиці, не заповнюються та не подаються. Але фінзвітність (якщо до неї вносились зміни), слід буде подати (про те, які форми фінзвітності подаються, зазначається у таблиці 3!). Разом із декларацією з податку на прибуток платник податків має подати доповнення до неї, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень;
- у таблиці 2 відображаються результати виправлення помилки (недоплата або переплата), а також сума штрафу та пені. При цьому штраф буде вже в розмірі 5% від суми недоплати. А пеня розраховуватиметься за тими ж правилами, що ми наводили для УР.
Щоправда, сплатити таку недоплату, штраф та пеню можна буде в строки, встановлені для податкових зобов’язань, визначених такою декларацією – тобто протягом 10 днів після спливу граничного строку подання такої декларації; - у таблиці 3 зазначається інформація про наявність поданих до декларації додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється!
У таблиці 1 наводяться правильні дані за період, що виправляється. А ось з таблицею 2 зараз є проблеми!
У старій формі декларації в таблиці 2 слід було зазначити:
- у рядках 26, 27 та 30 – суми недоплати або переплати податкового зобов'язання, що виникли в результаті виправлення помилок, пов'язаних із податком на прибуток, авансовими внесками при виплаті дивідендів і податком на доходи нерезидента. Показники цих рядків переносяться відповідно до рядків 26, 27 та 31 Декларації;
- рядках 28 та 31 – розраховану суму штрафу (сума недоплати х 5%). Показники цих рядків переносяться відповідно до рядків 28 та 32 Декларації;
- рядках 29 та 32 – суму пені, нараховану на суму недоплати;
- у рядку 35 відображається сума збільшення податкового зобов’язання за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів.
Але в новій формі декларації в таблиці 2 додатку ВП немає рядка 26! Його помилково назвали 35-м. Тобто в оновленій формі додатку ВП ДВА рядка з номером 35! Що заважає коректно виправити помилки, які не стосуються авансових внесків та податку з доходів нерезидента.
Таким чином, до виправлення цієї помилки, зараз платник податку може:
- або подати уточнюючий розрахунок;
- або подати декларацію за 2019 рік за старою формою (де цієї помилки ще немає). Податківці в «ЗІР» пообіцяли забезпечити прийняття декларацій за старою формою до 01.04.2020 р.
Виправлення на виправлення
Буває й таке: намагалися виправити помилку в декларації, але при цьому зробили нову. Як бути в такому випадку?
З одного боку, виправити таку ситуацію просто. Як ми зазначали вище, внесення уточнень до декларації збільшує строк, протягом якого ви можете виправити в такій декларації помилки, якщо раптом знайдете їх у майбутньому.
Отже, ви можете виправити цю помилку або шляхом подання УР, або в поточній декларації (складанням додатку ВП).
Але є і проблема, якщо ви бажаєте виправити суму штрафу та пені, які перед цим визначили із помилкою.
Як здійснюється виправлення помилок, самостійно виявлених платником податку у рядках 26-34 декларації, та чи застосовуються штрафні санкції при виправленні таких помилок?
Податківці в «ЗІР» наголошують: виправлення суми штрафних санкцій та пені в декларації не передбачено. У разі необхідності відповідно п. 46.4 ПКУ разом з такою декларацією платник податків може подати доповнення до неї, яке складено за довільною формою, яке буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої декларації. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці наприкінці декларації.