«Вісник. Офіційно про податки»
Донецьке вугілля – не витрати?
Перша справа стосується перевірки 2017 року, коли контролери вирішили, що вугілля, яке було закуплено та витрачено підприємством у виробництві, не може бути визнано його витратами.
Формальною причиною для зменшення витрат стала «дефектність» первинних документів, які супроводжували угоду. Але, судячи з листів, які підприємство отримувало від ДФС, податківців бентежила неможливість встановити походження товару. Адже вугілля було добуте та придбане на непідконтрольній території Донбасу.
Тому в акті перевірки стверджувалося про «нереальність» проведення операції з придбання вугілля. Вона доводилася тими фактами, що первинні документи не містять всіх обов’язкових реквізитів, до видаткових накладних не додані довіреності на отримання ТМЦ матеріально-відповідальними особами, а в деяких прибуткових накладних відсутній підпис матеріально-відповідальної особи. Тобто, на думку ДФС, спостерігається «дефектність» первинних документів: зміст первинних документів не відповідає змісту проведених господарських операцій. Також у акті згадується неможливість встановлення постачальників товару (через відсутність факту вчинення реалізації по лінії продажу-купівлі) та відсутність у контрагента-постачальника товару штату працюючих осіб, основних засобів.
Точка зору підприємства: визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Тому здійсненні підприємством операції та власне їх результат мали підлягати відображенню в бухгалтерському обліку. Тим паче, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
До того ж надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання. Винятки передбачено для випадку, якщо податковий орган встановив та довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Підприємство впевнено, що окремі помилки у документальному оформленні первинних документів не можуть розглядатися як привід для неодержання податкової вигоди (витрат). У своїй переважній більшості надані документи мають усі обов’язкові реквізити первинних документів, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
- назва документа (форми);
- дата складання;
- назва підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської діяльності;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис, який дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, підприємство наполягає на тому, що твердження податкової не відповідає законодавству, а тим більше не може служити приводом для висновку про «нереальність» господарської операції. Фактичне придбання товару за договорами з контрагентами підтверджується всіма документами первинного бухгалтерського обліку, передбачених законодавством, і наявність яких не заперечується податковою. Факт поставки також безумовно підтверджується залізничними накладними, в яких вказані власники вантажу, вантажовідправники та вантажоодержувачі, номери залізничних вагонів. Факт сплати коштів за вугілля підтверджується платіжними дорученнями, які надавалися податковій при здійсненні перевірки. В податковому та бухгалтерському законодавстві відсутні особливості формування витрат за ТМЦ, які були вироблені на непідконтрольній частині Донбасу. Навіть офшорна продукція у переважній більшості включається до витрат підприємств.
Кредит від засновника – доходи?
Друга справа – наслідок перевірки 2019 року. Вона характеризується неординарним підходом податківців у збільшенні об’єктів оподаткування.
Податковий орган: кредитні кошти, отримані компанією за договором кредитної лінії з пов’язаним підприємством, є для підприємства безповоротною фінансовою допомогою. Стверджується, що термін повернення кредиту за договором настав 01.07.2014 р. і ніякими додатковими угодами новий термін погашення не пролонгувався та не реєструвався в НБУ. Тобто, на думку ДФС, кредитні кошти, отримані від пов’язаних осіб – нерезидентів без встановлення терміну повернення, зараховуються до складу доходу підприємства. На підставі цього до доходу було включено всю суму заборгованості за кредитом. При цьому податківці вирішили, що фінансовий стан компанії не дозволить у майбутньому повернути позику кредитору.
Підприємство: протягом дії договору кредитної лінії щороку вносилися зміни щодо збільшення розміру кредитної лінії, терміну надання кредитної лінії та особи кредитора. Усі ці зміни реєструвалися в НБУ. Наявність зареєстрованих додаткових угод також не заперечується актом перевірки.
Тож навіть на сьогодні договір кредитної лінії є чинним. Термін дії договору – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Терміни повернення кредитної лінії встановлено відповідними додатковими угодами, які зареєстровані НБУ, що підтверджується витягом про реєстрацію.
На думку підприємства, поки що неповернені кошти кредитної лінії не мають нічого спільного з поняттям «безповоротна фінансова допомога», визначення якого наведено в пп. 14.1.257 ПКУ:
- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Кошти, отримані за договорами кредитної лінії, не відповідають визначенню безповоротної фінансової допомоги, оскільки ними встановлюється строк повернення кредиту.
Зазначені договори містять умови про цільове призначення кредиту, проценти за користування кредитними коштами та порядок їх сплати. Це свідчить, що отримані за договорами кошти мають усі передбачені ПКУ ознаки фінансового кредиту. Крім того, зазначені договори кредитної лінії мають дійсну реєстрацію НБУ.
Примітно, що під час попередньої планової виїзної перевірки підприємства також була спроба визнати заборгованість за цими договорами безповоротною фінансовою допомогою. Але за результатами розгляду заперечень ДФС погодилась з аргументацією платника податків.
На сьогодні усі податкові повідомлення-рішення за результатом наведених перевірок були підтримані на всіх рівнях ДПС та оскаржуються в судах різних інстанцій. Платникам податків з такими операціями радимо врахувати можливі податкові ризики.
Вікторія АЛЕКСЄЄВА,
консультант з питань оподаткування