30 вересня 2021 року – це граничний термін подання до ДПС Звіту про контрольовані операції за 2020 звітний рік та (за потреби) Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. На цьому наполягають податківці (див. нашу новину тут).
Звісно, поки що тривають карантин і мораторій на штрафи. Однак, якщо карантин не подовжать, вже у жовтні 2021 року у податківців з’явиться можливість застосовувати штрафи. Адже, незважаючи на те, що до платників податків, які допустили порушення щодо подання звітів про контрольовані операції, у період дії карантину штрафні санкції, передбачені нормами ПКУ, не застосовуються, обов’язок щодо звітування про контрольовані операції під час карантину не скасовано. При цьому штрафні санкції мають значні розміри, про що ми розповімо наприкінці цієї статті.
Які платники подають Звіт про КО?
Звіт про КО повинні подавати платники податку на прибуток, які у звітному 2020 році здійснювали контрольовані операції.
Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі дві умови:
- річний дохід платника податків від усіх видів діяльності у 2020 році, який визначений правилами бухобліку, має перевищувати 150 000 000 грн (за вирахуванням непрямих податків). Для визначення доходу потрібно підсумувати такі показники звіту про фінрезультати:
- чистий дохід від реалізації продукції;
- інші операційні доходи;
- прибуток від участі в капіталі;
- інші фінансові доходи;
- інші доходи.
- обсяг господарських операцій платника податків за 2020 рік з кожним контрагентом, який підпадає під критерії ст. 39 ПКУ, має перевищувати 10 000 000 грн, за вирахуванням непрямих податків.
При цьому контрагенти платника податків також мають підпадати під певні критерії:
- контрагент-нерезидент має бути пов’язаною особою з платником податків;
- зовнішньоекономічна господарська операція платника податків щодо реалізації/або купівлі товарів (послуг) виконувалася за участю комісіонера-нерезидента;
- контрагент-нерезидент зареєстрований у державі, яка перебувала серед переліку держав, що відповідають критеріям, встановленим у ст. 39 ПКУ, або контрагент-нерезидент є резидентом даних держав;
- контрагент-нерезидент зареєстрований в організаційно-правовій формі, що входить до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, що не сплачують податок на прибуток, у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, і не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (пп. 39.2.1.7 ПКУ).
Щоби визначити обсяг контрольованих операцій, потрібно врахувати загальний обсяг всіх видів операцій, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Приблизний перелік таких операцій наведений у пп. 39.2.1.4 ПКУ, зокрема:
- операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
- операції з придбання (продажу) послуг;
- операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
- фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
- операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Але цей перелік не є вичерпним. Брати до уваги треба будь-які операції, які в бухгалтерському обліку спричиняють виникнення доходів або витрат. Наприклад, виплата дивідендів у грошовому еквіваленті, які нараховуються/сплачуються платниками-резидентами на користь нерезидентів у 2020 році, не є контрольованою операцією. Але фінансові інвестиції в дочірні компанії, які обліковуються в бухгалтерському обліку резидента України шляхом збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій товариства за методом участі в капіталі, впливають на податок на прибуток і тому можуть бути контрольованими операціями (див. ІПК ДПС від 16.08.2021 р. №3012/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Загалом визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податку (див. ІПК ДПС від 10.06.2021 р. №2338/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Які особливості звітування з ТЦУ за 2020 рік через Закон №466?
Законом №466 внесено зміни до ПКУ, зокрема, до пп. 39.4.2 ПКУ. Ним встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Така пряма і буквальна норма вже призвела до того, що навіть податківці консультують: подавати повідомлення мають ті, хто подає Звіт про КО!
Правильно це чи ні? На нашу думку, мало б бути інакше. Адже можна бути учасником міжнародної групи компаній, але контрольованих операцій не здійснювати (зокрема, за рахунок меншого обсягу господарських операцій, ніж встановлено п. 39.2 ПКУ). І навпаки, багато з тих, хто подає Звіт про КО, не є учасником міжнародної групи компаній.
Проте маємо пряму норму ПКУ, тож доведеться її виконати.
Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подається до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена пп. 39.4.2.2 ПКУ.
Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ норми п. 39.4 ПКУ щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.
Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом зі Звітом про КО вперше подається Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Наразі діє форма Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затверджена наказом Міфіну від 31.12.2020 р. №839. Заповненню цієї форми присвячено свіжу узагальнюючу податкову консультацію, яку ми коментували тут.
Зокрема, Мінфін в УПК №479 зазначав: якщо резидент вирішує, що він не є учасником МГК (в значенні пп. 14.1.113-3 ПКУ), повідомлення про участь в МГК такому резиденту все одно треба буде подати. Але цей резидент проставляє код UNC102 в графі 6 Повідомлення. А далі графи 7.6-11 і розділи І та ІІ Повідомлення не заповнюються. У графі ж 12 можна (але Мінфін цього не вимагає!) навести пояснення, чому проставлений код, який говорить, що резидент не вважає себе учасником МГК.
Але це ще не все. Відповідно до пп. 39.4.9 ПКУ ДПС має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платникові податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту. Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, ДПС направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (пп. 39.4.7 ПКУ).
Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.
Наприклад, якщо фінансовий рік закінчується 31 грудня 2021 року, то запит майстер-файлу за 2021 рік ДПС може направити у період з 1 січня 2023 року по 1 січня 2025 року. Майстер-файл за 2020 звітний рік ДПС ще не має права запитувати.
Хоча, звісно, у разі виникнення питань щодо вже поданої звітності про контрольовані операції ДПС має право надсилати запити і зараз, у тому числі під час карантину. Цьому питанню було присвячено іншу УПК №478, яку ми коментували тут. Мінфін стверджує: норми п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюються на строки надання відповідей на запити ДПС з подання документації з ТЦУ. Причина – такі строки встановлені не ст. 73 і 78 ПКУ, а ст. 39 ПКУ, які в цьому пункті не згадується!
Таким чином, навіть під час карантину відповідати на запити з ТЦУ треба вчасно. Одна радість: під час карантину штрафи за неподання або несвоєчасне подання документації з ТЦУ за таким запитом не застосовуються (п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Тому платник податків, який помилився у розрахунку строку, коли він мав відповісти на запит, поки карантин триває, ще має час виправити це порушення без фінансового штрафу.
Звіт про контрольовані операції за 2020 рік подається за новою формою
Мінфін наказом від 31.12.2020 р. №841 виклав у новій редакції Звіт про контрольовані операції та Порядок його складання. Їх привели у відповідність до Закону №466, який вніс зміни до ПКУ щодо:
- визначення терміну «пов’язані особи» (для цілей трансфертного ціноутворення), яким, зокрема, збільшено поріг пов`язаності з 20% до 25% та запроваджено нову категорію пов`язаних осіб – «утворення без статусу юридичної особи»;
- особливостей застосування методів трансфертного ціноутворення для контрольованих операцій з сировинними товарами та використання переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін для таких товарів;
- зазначення платниками податків використаних джерел інформації з метою забезпечення виконання вимог щодо обґрунтування в документації з трансфертного ціноутворення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
- використання під час здійснення перевірок з питань дотримання принципу «витягнутої руки» тих самих джерел інформації, що їх використовував платник податків.
У форму Звіту внесено такі зміни:
- таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено новою графою 4 «Цифровий код країни», де зазначається цифровий код країни реєстрації нерезидента – сторони контрольованої операції;
- таблицю додатку до звіту «Відомості про контрольовані операції» доповнено стовпцем «Джерело(а) інформації використане(ні) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»», який складається з графи 26 «Код(и) типу джерела» та графи 27 «Назва(и) джерела (джерел) інформації»;
- Інформація про пов’язаність осіб доповнена кодом пов’язаності «523», де зазначається ознака пов'язаності відповідно до пп. «в» пп 14.1.159 ПКУ на момент здійснення контрольованої операції.
Нова форма звіту з ТЦУ набрала чинності з 19 березня 2021 року. Відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Тобто за нормами ПКУ вперше за оновленою формою звітувати з ТЦУ потрібно було б за 2021 рік до 1 жовтня 2022 року.
Проте податківці так не вважають. У своєму листі від 10.06.2021 р. №13408/7/99-00-21-02-03-07 вони зазначили, що звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими Наказом №841.
Штрафні санкції за порушення щодо ТЦУ у 2021 році
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення про участь у МГК відповідно до вимог статті 39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) відповідно п. 120.3 - 120.7 ПКУ.
З 1 січня 2021 року штрафні санкції, передбачені п. 120.3 - 120.7 ПКУ, розраховуються відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2021 році він становитиме 2270 гривень.
Так, за неподання звіту про контрольовані операції передбачено штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи (у 2021 році – 681 000 гривень).
За невчасно поданий звіт про контрольовані операції – один прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день неподання звіту. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів (681 000 грн).
За невчасне декларування контрольованих операцій штраф буде таким же, як і за невчасне подання звіту про контрольовані операції: один прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року за кожен прострочений день, але не вище 300 розмірів прожиткового мінімуму (681 000 грн).
Невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1% від суми цих операцій. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року, за весь обсяг незадекларованих контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
Штраф за неподання документації з трансфертного ціноутворення становитиме 3% від обсягу контрольованих операцій, за якими платник податків повинен був підготувати таку документацію. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 200 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році – 454 000 гривень) за весь обсяг контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
За невчасно подану документацію – два розміри прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року, який виплачується за всі прострочені дні, але не вище 200 розмірів прожиткового мінімуму.
За неподання повідомлення про участь у МГК або надання недостовірної інформації передбачено штраф у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (113 500 грн).
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення про участь у МГК.
Водночас у 2021 році по останній місяць дії карантину діє мораторій на штрафи згідно з п. 52-1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ. Наразі карантин встановлено до 1 жовтня 2021 року (з великою ймовірністю його продовження). Проте цей мораторій не звільняє платників від подання звітності з ТЦУ і відповідей на запити з надання документації. Тому, якщо до закінчення карантину не виправити ці порушення, то після закінчення карантину будуть накладені зазначені вище штрафні санкції.