ДПС по роботі з великими платниками податків нагадує, що пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1. 3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, з урахуванням п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації, до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №21).
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку №21 платники податку, які відповідно до ст. 200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (далі – додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Таблиця 1 додатка 3 до декларації заповнюється наступним чином:
- в графі 1 зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 – рядок 20.1 декларації);
- в графі 2 відображається сума з рядка 1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;
- в графі 3 зазначається сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до рядка 20.2 декларації. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.
Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до декларації. В таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. При цьому в графі 6 таблиці 2 додатка 3 до декларації проставляється позначка «+» у випадку, якщо сума від’ємного значення, вказана у графі 5, отримана правонаступником від реорганізованого платника податку.