Декларація ФОП про доходи – 2022: правила та поради

Форма та обов'язкові реквізити декларації

За 2022 рік ФОПи на загальній системі подають декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою Наказом Мінфіну №859 в його останній редакції. 

Зверніть увагу! Останні зміни до цієї форми вносились Наказом Мінфіну від 17.05.2022 р. №143 (про що зазначено у правому верхньому куті декларації). Отже, за 2022 рік подаємо декларацію у редакції саме цього наказу.

Декларація має містити всі обов'язкові реквізити, перераховані у п. 48.3 та 48.4 ПКУ, які обов'язково слід заповнити (інакше податківці можуть не визнати декларацію поданою та застосувати штраф за її неподання):

• тип декларації (звітна, уточнююча, звітна нова);
• звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
• прізвище, ім'я, по батькові ФОПа згідно з реєстраційними документами;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта. ФОПи, які через свої релігійні переконання, відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платників податків, мають право наводити у рядку 3 декларації серію та номер власного паспорта, за умови що вони офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті громадянина України у формі книжечки «Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта» або у паспорті громадянина України у формі картки проставлено слово «Відмова»;
• місце проживання ФОПа;
• найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
• дата подання декларації;
• ініціали, прізвище ФОПа — платника податків або уповноваженої особи, якщо декларація подається уповноваженою особою;
• підписи платника податків — фізичної особи або уповноваженої особи, якщо декларація подається уповноваженою особою.

Відсутність або неправильне зазначення будь-якого з цих реквізитів може стати підставою для невизнання декларації.

Декларація містить вісім розділів та дев’ять додатків: Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, КІК, ЄСВ1, ЄСВ2, ЄСВ3, МПЗ.

ФОПи, які протягом 2022 року вели тільки підприємницьку діяльність (у тому числі на єдиному податку), сплачували ЄСВ згідно з вимогами Закону про ЄСВ (а не добровільно), не мають КІК, - подають додатки:

• Ф2, в якому розраховується чистий оподатковуваний дохід від господарської діяльності на загальній системі;
• ЄСВ1 – якщо хоча б  в одному місяці 2022 року сплачувався ЄСВ;
• МПЗ – за необхідності, якщо ФОП зобов’язаний розраховувати мінімальне податкове зобов’язання за підсумками 2022 року.

Загальні правила складання та подання декларації

ФОПи-«загальники» у річній декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Зокрема, у рядку 11.1 декларації наводяться доходи, отримані від провадження господарської діяльності на єдиному податку  протягом звітного року, але без нарахування податку.

Якщо декларація подається у паперовій формі, у самій декларації та у додатках не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.

Грошові показники у декларації та додатках проставляються у гривнях з копійками.

ФОП, який не подавав заяву про припинення реєстрації у 2022 році, подає декларацію до 1 травня року, що настає за звітним роком  (пп. 49.18.4 ПКУ). Слово «до» означає, що декларацію потрібно подати не пізніше 30 квітня 2023 року. Ця дата припадає на неділю, тому відповідно до п. 49.20 ПКУ строк подання річної декларації ФОП переноситься на операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

У період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71-73 КЗпП (святкові і неробочі дні). Це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. Якщо на цю дату ще буде діяти військовий стан, то понеділок, 1 травня 2023 року, буде робочим днем і тоді на цю дату переноситься граничний строк подання декларації.

ФОПи, щодо яких протягом 2022 р. було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця за її рішенням, повинні були подати декларацію у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п. 177.11 ПКУ). Нагадаємо, що строк подання звітності для місячного податкового періоду встановлений пп. 49.18.1 ПКУ (протягом 20 к.д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). У даному випадку таким місяцем є місяць, в якому був припинений ФОП. 

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Наприклад, якщо ФОП подав заяву про припинення 21 листопада 2022 р., його звітний період — з 1 січня 2022 р. до 30 листопада 2022 р., а подати таку декларацію він повинен був до 20 грудня 2022 р. включно.

Декларацію подають до органу ДФС за місцем реєстрації. Відповідно до п. 49.3 ПКУ декларація подається за вибором ФОПа в один із таких способів:

а) особисто ФОПом або уповноваженою ним особою – в робочий день центру обслуговування платників податків до спливу граничного строку подання декларації;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення – не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання декларації;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису – в будь-який час не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання декларації.

ФОП може самостійно заповнювати і подавати декларацію або нотаріально уповноважити на це іншу особу відповідно до п. 179.5 ПКУ. Право на таке уповноваження надано нормою пп. 17.1.2 ПКУ. Відповідно до п. 19.2 ПКУ представниками ФОПа визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків — фізособою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, має бути засвідчена згідно з чинним законодавством. Найчастіше це нотаріальне посвідчення довіреності.

Складання додатка Ф2 до декларації

Складання Декларації ФОПа на загальній системі радимо починати з додатка Ф2, дані з якого переносяться до основної частини декларації.

Розділ I додатка Ф2 «Доходи від провадження господарської діяльності» декларації заповнюють на основі даних обліку доходів і витрат ФОПа на загальній системі. У 2022 році такий облік потрібно було вести у книзі обліку доходів і витрат за типовою формою, яку не потрібно реєструвати в ДПС – докладніше про це див. у нашій новині.  Нашу аналітику про ведення обліку в цій типовій формі див. тут. 

Доходи відображають у розрізі видів економічної діяльності, які здійснював ФОП у звітному році, крім доходів від виробництва власної сільськогосподарської продукції, облік яких ведеться окремо відповідно до п. 177.10 ПКУ.

Графу 2  розділу I додатка Ф2  ФОПи не заповнюють, у графі 3 зазначають назву виду економічної діяльності, а в графі 4 — її код згідно з КВЕД. У графі 5 – наводиться власне сума доходів згідно даних обліку.

Витрати включають до розділу I додатка Ф2 декларації лише за умови їх документального підтвердження:

• вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції. Сюди включають лише витрати на придбання ТМЦ, що були оплачені, і лише ті, які були реалізовані/використані у звітному році;
• витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату. Документальне підтвердження — табель обліку робочого часу та інші документи з обліку виробітку (акти, наряди тощо), розрахункові та платіжні відомості, документи, що підтверджують сплату ПДФО, військового збору та ЄСВ, нарахованого на суми зарплати;
• інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг — враховується лише документально підтверджена оплата таких витрат;
• амортизаційні відрахування, розрахунок яких наводять у розділі II додатка Ф2.

У графі 9 розділу I додатка Ф2 визначають суму чистого оподаткованого доходу підприємця. Він розраховується як різниця між доходами та витратами звітного року за кожним видом діяльності та у загальному підсумку від всієї господарської діяльності загалом.

Якщо за загальними результатами всієї господарської діяльності отримано збиток (тобто витрати виявились більші за доходи), то збиток у графі 9 розділу I додатка Ф2 не визначається та у декларацію не переноситься. 

Розділ II додатка Ф2 «Iнформація щодо нарахованої амортизації» заповнюють у розрізі окремих основних засобів, за якими ФОП нараховує амортизацію. Нагадаємо, що правила нарахування амортизації для ФОПа встановлені пп. 177.4.6 — 177.4.9 ПКУ. Амортизацію у ФОПа нараховують лише прямолінійним методом, за яким річну суму амортизації визначають діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів. 

Відповідно, у розділі II додатка Ф2 зазначається така інформація:

• вартість об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів — судячи з назви графи 2 розділу II, цю вартість наводять у розрізі груп об'єктів, а не пооб'єктно, на початок та на кінець звітного року;
• розрахована сума амортизаційних відрахувань за звітний (податковий) період відповідно до пп. 177.4.9 ПКУ. Очевидно, що ця сума повинна дорівнювати різниці між вартістю об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів на початок та на кінець року.

Розділ III «Податкові зобов'язання з ПДФО/військового збору» містить розрахунок ПДФО та військового збору.

Розраховуємо ПДФО:

1) спочатку визначаємо суму ПДФО, що належить до сплати за результатами господарської діяльності у звітному році (рядок 1.1);

2) далі враховуємо авансові платежі, зроблені протягом року (рядок 1.3);

3) на основі цих даних з'ясовуємо, чи виникла переплата, і якщо так, заповнюємо рядок 1.4 та ПДФО не сплачуємо (рядок 1.4);

4) якщо авансових внесків було сплачено менше, ніж нараховано ПДФО, різницю між нарахованою (рядок 1.1) та сплаченою сумою (рядок 1.3) ставимо у рядок 1.5 та сплачуємо до бюджету. На нашу думку, у порядку розрахунку рядка 1.5, що наведений у назві цього рядка, допущено технічну помилку і замість «рядок 1.1 — рядок 1.2» там слід читати «рядок 1.1 — рядок 1.3».

Рядок 1.2 заповнюють ті ФОПи, що припинили господарську діяльність та подають ліквідаційну декларацію.

Значення рядка 1.5 переносять до графи 6 рядка 10.11 декларації.

Розрахунок військового збору максимально простий: треба взяти показник графи 9 рядка «УСЬОГО» розділу I додатка Ф2 та помножити на ставку збору (1,5%). Ця цифра йде у рядок 2.1. У назві цього рядка теж не обійшлося без технічних помилок — він називається «розрахована сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами звітного (податкового) року, що підлягає сплаті до бюджету», хоча в ньому розраховується військовий збір, а не ПДФО, судячи зі ставки 1,5%, яка зазначена у порядку розрахунку цього рядка.

У річній декларації ФОП, який не подавав заяву про припинення, рядок 2.2 не заповнює, а показник рядка 2.1 просто переносить до рядка 2.3, а звідти — до графи 7 рядка 10.11 декларації.

Розділи IV та V додатка Ф2 ФОП на загальній системі не заповнює: вони призначені для фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Заповнення основної частини декларації

У річній податковій декларації ФОП зобов'язаний відобразити разом із підприємницькими доходами також і всі інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи (якщо такі доходи є). Це прямо зазначено в п. 177.11 ПКУ. Крім того, у декларації наводяться відомості про рухоме та нерухоме майно, що належить фізособі-декларанту.

Також у декларації наводяться доходи, отримані у звітному році в період перебування на єдиному податку (якщо протягом року підприємець перейшов на загальну систему оподаткування). 

У розділі II основної частини декларації ФОП повинен зазначити всі доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема:

• дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховані (виплачені, надані) у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. З метою заповнення декларації ФОП може отримати довідки від всіх роботодавців та замовників, що виплачували йому ці доходи. Довідку про доходи також можна отримати від ДФС в електронній формі. Звертаємо увагу, що довідку з ДПС можна отримати лише після того, як всі податкові агенти подадуть відповідну інформацію у додатку 4ДФ до об’єднаної звітності.
• доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна (в разі наявності таких доходів подається додаток Ф4 до декларації);
• дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). У разі отримання таких доходів заповнюють графу 7 розділу відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду);
• інвестиційний прибуток (у разі отримання такого прибутку подають додаток Ф1);
• вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна;
• доходи, отримані з джерел за межами України, перераховують у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів;
• Інші  доходи, у тому числі:
• Доходи у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит));
• Частина прибутку контрольованої іноземної компанії  (в разі наявності таких доходів подається додаток(и) КІК);
• Доходи, отримані у зв'язку з розподілом прибутку або його частини утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи (партнерство, траст, фонд), яке не є контрольованою іноземною компанією та відповідає вимогам підпункту 170.11-1.1 ПКУ;
• Ну і власне, чистий оподатковуваний дохід, отриманий ФОПом на загальній системі від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (додаток Ф2). Зокрема, цей дохід відображають у рядку 10.11, а суму ПДФО та військового збору — у графах 6 та 7 цього рядка. Як сформувати ці цифри у додатку Ф2, ми докладно розглянули вище;

Документального підтвердження доходів під час подання декларації Iнструкція №859 не вимагає, проте воно може знадобитися під час податкової перевірки ФОПа.

У відомостях про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду), зазначають дані про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об'єкта нерухомого майна.

Кожний об'єкт майна відображають окремо із зазначенням у графах:

• 2 — номера категорії об'єктів;
• 3 — місцезнаходження (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
• 4 — року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
• 5 — загальної площі нерухомого майна (значення наводять у квадратних метрах);
• 6 — значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
• 7 — відмітки про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) (фіксують позначкою «х»).

У розділі ІІІ декларації довідково наводяться доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу. ПДФО та ВЗ з них не нараховуються. Зокрема, якщо ФОП протягом звітного 2022 року був ще й на спрощеній системі, то у рядку 11.1 наводяться доходи, які ФОП отримав у цей час. Звісно, ця сума повинна співпадати з сумою доходу, яка задекларована у декларації єдиного податку. Сюди включаються доходи, що оподатковані всіма ставками ЄП у звітному році: для 1, 2 та 3 групи, в тому числі і за особливою ставкою 2%.

Загальна річна сума доходу фізособи визначається у рядку 12 розділу IV.

Далі у розділі V підприємець визначає суми ПДФО та ВЗ до сплати. Його заповнення дуже просте.

Щодо ПДФО:

• у рядку 13 зазначається загальну суму ПДФО, обчислену за значеннями, наведеними у графі 6 рядка 10;
• у рядку 14 – позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплаченого за місцезнаходженням земельної(х) ділянки(ок),  відмінним від податкової адреси платника податку (до цього рядка додається додаток МПЗ)
• у рядку 15 - сума ПДФО з позитивного значення МПЗ, яке зазначено у рядку 14;
• у рядку 20.1 визначається загальна сума ПДФО до сплати: сума рядків 13 та 14 за вирахуванням з неї значень рядків 15 – 19.

Щодо ВЗ: у рядку 21.1 зазначається суаи ВЗ з графі 7 рядка 10.

Як сплачувати ПДФО та ВЗ ФОПам на загальній системі

Нагадаємо, що протягом 2022 року ФОПи на загальній системі повинні були сплачувати авансові платежі з ПДФО, які розраховуються самостійно за фактичними даними на підставі записів у книзі обліку доходів. Авансові платежі з ПДФО розраховуються платником кожного календарного кварталу. Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від'ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. 

У пп. 177.5.1 ПКУ встановлено, що за четвертий календарний квартал авансовий платіж з ПДФО не розраховується та не сплачується. Пояснюється це тим, що остаточний розрахунок податку за звітний податковий рік ФОП здійснює самостійно згідно з даними, зазначеними в річній декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на підставі документального підтвердження факту його сплати. А вже надміру сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ.

Граничний строк сплати задекларованих зобов'язань з ПДФО і ВЗ за підсумками 2022 року – до 10 травня 2023 р. включно – відповідно до п. 57.1 ПКУ. Звісно, сплачувати таке грошове зобов'язання заздалегідь законом не заборонено.

Якщо ж за підсумками 2022 року утворилася переплата, її можна або зарахувати в рахунок майбутніх платежів з ПДФО і ВЗ (без подання заяви), або повернути на поточний рахунок підприємця (на підставі заяви).

Особливі випадки

Якщо ФОП має підстави претендувати на податкову знижку, він додає до декларації додаток Ф3 та зазначає реквізити свого рахунку, на який він хоче отримати податкову знижку, у розділі VІІ декларації. Оскільки податкова знижка надається не ФОП, а фізичній особі – платнику ПДФО, то тут треба зазначити реквізити особистого рахунка фізособи, який не призначений для ведення підприємницької діяльності. 

До речі,  декларацію про майновий стан та доходи за певний звітний рік фізособа (зокрема, і та, що має статус підприємця) подає лише одну. А отже, в ній слід зазначити всі відомості, що їх така фізособа зобов'язана або має право задекларувати. Вочевидь, для узгодження строків підготовки всієї цієї інформації для ФОПів і було змінено граничний строк подання річної декларації про майновий стан і доходи – тепер ФОПи так само подають декларацію до 1 травня року, наступного за звітним, як і інші фізособи, які мають інші підстави подавати декларацію.

Якщо права на податкову знижку немає або підприємець не бажає нею скористуватися, цей розділ декларації він не заповнює.

Ті ФОПи, які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані визначати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Як його визначити, ми докладно писали тут. 

Додаток ЄСВ 1 щодо нарахування сум ЄСВ за ФОП

Усі графи таблиці додатку ЄСВ 1 заповнюються в розрізі календарних місяців. 

Зокрема, у графі 3 відображається фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе, яка повинна відповідати сумі чистого доходу згідно з п. 177.2 ПКУ. Тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ФОП. 

Загальна річна суму такого чистого доходу зазначена у додатку Ф2 (розділ І, графа 9, рядок «Усього»). Але як розподілити її в розрізі місяців? Інструкція №859 цього не пояснює. Відомо лише, що у разі відсутності у платника чистого доходу (прибутку) або частки розподіленого доходу у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду рядок прокреслюється.

Податківці в «ЗІР» зазначають лише те, що це має бути «фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе», без формули або прикладу, як її порахувати. 

На нашу думку, і в цьому випадку слід скористатися даними обліку доходів та витрат за кожен місяць звітного періоду. Щодо типової форми, у якій він мав вести такий облік у 2021 році, ми писали тут і тут. Тобто треба порахувати підсумки – результати підприємницької діяльності за кожен календарний місяць. Якщо доходи більші за витрати – слід зазначити такий додатний результат у тому рядку графи 3, яка відповідає місяцю. Якщо ж результат нульовий або від’ємний – цей рядок прокреслюється (в електронній формі – не заповнюється).

Проте правила сплати ЄСВ ФОП-«загальниками» встановлено п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зверніть увагу: має право, а не зобов’язаний. Проте місяці, за які ФОП не сплатить ЄСВ за себе хоча б у мінімальному розмірі, не потраплятимуть до страхового стажу. 

Нагадаємо, що розмір мінімальної зарплати у січні-вересні 2022 року становив 6500 грн, а у жовтні – грудні 2022 року – 6700 грн.

Далі у графі 4 відображається дохід, зазначений у графі 3, але в межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок.

Нагадаємо, що у 2022 році максимальна база нарахування ЄСВ становила з січня по вересень 97500 грн, а з жовтня по грудень – 100500 грн. 

У графі 5 відображається розмір ЄСВ, встановлений законом. Тобто 22%. 

У графі 6 відображається сума нарахованого ЄСВ, розрахована шляхом множення суми, зазначеної у графі 4 на розмір ЄСВ в розрізі кожного місяця, зазначений у графі 5.

Нагадаємо, що у зв’язку з воєнним станом ФОПи на загальній системі звільнені від сплати ЄСВ за себе з 1 березня 2022 року, але при цьому й не отримують страхового стажу. Докладніше про це – у нашій новині.

Відповідальність за неподання декларації

Те, що буде підприємцю, якщо він цю декларацію не подасть або подасть із запізненням, визначено п. 120.1 ПКУ:

• накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
• ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Але є випадок, коли ці штрафи не застосовуються.

Нагадаємо, що у п. 49.2 ПКУ визначено обов'язок подавати декларацію лише у випадку, якщо у звітному періоді виникають об'єкти оподаткування або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

У декларації про майновий стан та доходи підприємця декларуванню підлягають не лише підприємницькі, а й інші отримані доходи (зокрема, неоподатковувані). Отже, скористатися нагодою не подавати декларацію без сплати штрафу можуть лише ті підприємці на загальній системі оподаткування, які не отримували жодних доходів протягом року і декларація яких справді буде порожня.

Зокрема, якщо протягом звітного періоду ФОП на загальній системі оподаткування діяльність не вів і дохід від підприємницької діяльності не отримував та не отримував доходи від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування протягом звітного (податкового) року, не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то він не має обов'язку щодо подання податкової декларації та додатка Ф2 до неї.