За які періоди складається фінзвітність?
За загальним правилом (ст. 13 Закону про бухоблік) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Проміжна фінансова звітність складається за результатами I кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців – наростаючим підсумком з початку року.
Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди. Наприклад, підприємство може складати проміжну фінансову звітність і щомісяця. А, наприклад, на вимогу власників або інших користувачів підприємство може скласти проміжну фінзвітність на потрібну дату і за потрібний їм період.
Відповідно до п. 5 Порядку №419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Це такі органи, як:
- органи, до сфери управління яких належать підприємства;
- трудові колективи, яким фінзвітність подається на їх вимогу;
- власники (засновники) відповідно до установчих документів;
- а також згідно із законодавством – інші органи та користувачі, зокрема органи державної статистики.
Проміжна фінансова звітність за І квартал 2024 р. подається підприємствами до податкових органів у строки, передбачені ПКУ. А саме: у складі (як додаток) декларації з податку на прибуток, яка подається до 10 травня 2024 року (включно).
Хто подає проміжну фінансову звітність?
У п. 2 Порядку №419 вказано, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Кого це стосується?
По-перше, це стосується всіх, хто подає «велику» фінзвітність, форми якої затверджені НП(С)БО 1. Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.
Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведено у ст. 2 Закону про бухоблік.
Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча би будь-яким двом критеріям із трьох протягом двох років поспіль.
Тобто щоб визначитися з формою фінзвітності за І квартал 2024 року, потрібно оцінити показники станом на кінець 2022-го та 2023 років. Докладніше про ці критерії ми писали у 2022 році тут.
По-друге, це стосується малих підприємств, які складають фінзвітність за формами 1-м, 2-м за НП(С)БО 25 та ведуть облік за НП(С)БО.
По-третє, проміжну квартальну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року за формами 1-мс, 2-мс за НП(С)БО 25:
- мікропідприємства;
- юрособи – платники єдиного податку;
- представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Все це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФО – вони подають і квартальну, і річну звітність. Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї з вищезазначених трьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФО (навіть за власним бажанням!) – воно подає і проміжну фінзвітність за формами 1-мс, 2-мс.
Вищенаведені висновки випливають з того, що у п. 2 Постанови №419 зазначено, що скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати подають підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.
Форми квартальної фінансової звітності
Ст. 11 Закону про бухоблік встановлено загальні вимоги до фінзвітності. Зокрема, для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати – це форми 1-мс, 2-мс, затверджені НП(С)БО 25.
Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються Мінфіном за погодженням із Держстатом.
З «малою» фінзвітністю все зрозуміло – вона подається за формою, затвердженою НП(С)БО 25, і як річна, і як проміжна. А правила складання та форми «великої» фінансової звітності затверджено НП(С)БО 1.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ П(С)БО 1, фінансова звітність складається з: Балансу (звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати), Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінансової звітності (форми №1 – 5).
Зверніть увагу! Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави не є складовими фінансової звітності, їх тільки подають разом із фінзвітністю. Звіт про платежі на користь держави подається відповідно до Закону «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях». Звіт про управління не має ані затвердженої форми, ані інструкції зі складання. Тож Міністерство фінансів розробило та затвердило наказом від 07.12.2018 №982 Методичні рекомендації зі складання звіту про управління.
Проте усі ці форми є складовими річної звітності. Це повний комплект, так би мовити. Проміжна фінзвітність є набагато меншою.
Проміжна щоквартальна звітність суб’єктами господарювання, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складається наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це визначено абзацом 15 п. 2 Порядку №419.
Про те, як скласти перші дві форми «великої» фінзвітності, ми писали тут та тут.
Як впливає воєнний стан на подання фінзвітності?
У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом №2115-ІХ передбачено, що, зокрема, юридичні особи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до таких юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів.
Але, згідно зі Законом №996-XIV, бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Господарські операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
І війна цю безперервність та обовязковість ведення бухобліку та складання фінзвітності – не скасувала!
Отже, якщо у вас, через втрату первинних документів та регистрів, знищення комп’ютерів, на яких вели облік, ведення бойових дій на території, де зберігаються такі документа та ОЗ, немає можливості скласти фінзвітність за звітні періоди, контролери, зокрема і ДПС, розцінюватимуть ці проблеми як тимчасові і вимагатимуть їх вирішити, а фінзвітність скласти та надати. І суд їх, найімовірніше, підтримає. Нещодавно ми розглядали аналогічну справу.
Нині, якщо строк подання фінзвітності припадає на час воєнного стану та через форс-мажор її не було подано, штрафувати вас за затримку вас не будуть! Проте лише в тому випадку, якщо ви зможете довести, що справді не мали можливості виконати свій обов’язок. Але такою ситуацією не варто зловживати – обов'язку вести бухоблік під час війни для тих, хто має таку фізичну можливість, ніхто не скасував. І, як тільки з'явиться можливість скласти та подати таку фінзвітність, краще це зробити одразу, не чекаючи закінчення війни та трьох місяців після неї. Адже відновлювати первинну документацію, бухоблік та фінзвітність нашвидкоруч – це складне та й недешеве завдання.
Фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток
Як ми вже згадували вище, фінзвітність подається податковим органам як додаток до декларації з податку на прибуток, у строки, встановлені ПКУ для подання цієї декларації. Декларація з прибутку за І квартал 2024 року подається до 10 травня 2024 року (включно).
Зверніть увагу! Як наголошують податківці, при формуванні звітності, яка подається одночасно до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за електронними формами з першою літерою «J».
Чому це важливо?
Приклад 1. Може статися так, що за ст. 2 Закону про бухоблік підприємство належить до мікропідприємств, а за п. 134.1.1 ПКУ воно є квартальним платником податку на прибуток. Тобто для органу статистики складати проміжну фінзвітність не потрібно, а для органу ДПС це треба зробити обов’язково. Нехай вас це не дивує – це цілком можлива ситуація!
Наприклад, може статися, що у підприємства чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг перевищує 40 млн грн, але за двома іншими критеріями – балансовою вартістю активів та середньою кількістю працівників воно перебуває ще в рамках мікропідприємства.
Таке підприємство має скласти та подати фінзвітність за формами 1-мс, 2-мс за той самий звітний період, за який подається декларація з прибутку, і подати все це у строки, передбачені ПКУ для подання декларації. Якщо вся звітність подається в електронному вигляді за формою з кодом S0111007, таку форму отримає й орган ДПС (до якого вона має подаватися обов’язково), і орган статистики (якому її не потрібно було подавати, але він все одно її отримає). Штрафу за це не буде, великою помилкою це не вважається. Просто одному з адресатів ця звітність надійде зайво.
Приклад 2. Для тих, хто і так подає проміжну фінзвітність до органу статистики. Зауважимо, що строк подання фінзвітності до органів статистики за І квартал (30 квітня 2024 року) настає раніше, ніж строк подання декларації з прибутку за аналогічний період (10 травня).
Тому можуть виникнути два питання.
Перше з них, – що буде, якщо надіслали фінзвітність за формою з першою літерою «S» обом адресатам, але окремо від декларації.
Зверніть увагу, що надсилати фінзвітність після дати подання декларації – то вже є помилкою, адже вона є додатком до декларації і має подаватися з нею разом.
Але от до подання фінзвітності до дати подання декларації податківці ставляться поблажливо. Вони кажуть, що декларація вважається прийнятою за умови наявності та достовірності всіх обов’язкових реквізитів (пункти 49.3, 49.8 ст. 49 ПКУ) при поданні фінансової звітності, яка є додатком до декларації, в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така декларація (з різницею в один день/місяць).
Все це тому, що контроль наявності поданих форм фінансової звітності до декларації здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих у центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).
Також може статися так, що під час підготовки декларації виявиться, що у вже поданій до органу статистики (і ДПС) фінзвітності були помилки. У такому разі подана до ДПС уточнена фінзвітність із правильними показниками виправить (замінить) раніше подану фінзвітність в орган статистики за відповідний звітний період.
