5 червня 2024 року Мінекономіки оприлюднило проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314» (завантажити).
Як зазначено у пояснювальній записці, проєкт розроблено з метою забезпечення життєдіяльності населення територій, на яких ведуться бойові дії, на яких можливі бойові дії та окупованих територій шляхом зменшення регуляторного тиску на суб’єктів господарювання, що забезпечують таку життєдіяльність та використовують електрогенераторні установки.
Проєктом акта пропонується встановити, що в період воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
- зберігання суб’єктами господарювання, які провадять діяльність на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіях, на яких можливі бойові дії та окупованих територіях, визначених наказом Мінреінтеграції пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі, що не перевищує 10000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється без отримання дозвільних документів, а зберігання пального в обсязі, що перевищує 10000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється на підставі безоплатного подання до територіальних органів ДПС декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – декларація на зберігання пального);
- для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіях, на яких можливі бойові дії та окупованих територіях, визначених наказом Мінреінтеграції, не буде вважатися акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 10000 літрів.
Крім того, пропонується визначити вимоги до декларації на зберігання пального, зокрема до відомостей, які має містити така декларація, та способу її подання. А також визначити відповідальність за зберігання пального за відсутності належним чином поданої декларації на зберігання пального.
Так, у декларації на зберігання пального зазначаються відомості про:
- суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):
- для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;
- для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);
- загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація на зберігання пального може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронній формі.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсягах понад 2000 літрів та понад 10000 літрів (у випадках, передбачених абзацом п’ятим цього підпункту) на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації на зберігання пального до територіальних органів Державної податкової служби.