Фінансова звітність-2024 для малих та мікропідприємств

Дві форми фінзвітності – спрощена та мала

Спрощену форму (1-мс, 2-мс) згідно з п. 2 П(С)БО 25 подають мікропідприємства, які визнані такими відповідно до ст. 2 Закону про бухоблік. Якщо підприємство підпадає під цю категорію, воно подає спрощену фінзвітність незалежно від системи оподаткування.

Спрощену форму (1-мс, 2-мс) згідно з п. 2 П(С)БО 25 подають всі підприємства – платники ЄП незалежно від їх категорії за ст. 2 Закону про бухоблік. Теоретично платники ЄП можуть підпадати під категорії малих, середніх і навіть великих підприємств за критеріями вартості активів та середньої кількості працівників, адже обсяг доходу у них обмежений вимогами пп. 291.4 ПКУ, проте інші показники цим пунктом не обмежені. 

Нагадаємо, що у 2024 році єдинниками могли бути підприємства, у яких річний обсяг доходу за 2024 рік не перевищував 8 285 700 грн (1 167 мінзарплат на 1 січня 2024 р. – 7 100 грн). Цей ліміт розраховується не за правилами бухобліку, а за податковими правилами визначення доходу для цілей оподаткування єдиним податком (ст. 292 ПКУ). Дохід у бухобліку з метою визначення категорії такого підприємства може бути іншим.

За приписами п. 2 НП(С)БО 25 спрощену фінзвітність подають також всі непідприємницькі товариства (ст. 83, ст. 85 ЦКУ), так само незалежно від категорії підприємства. За ст. 85 ЦКУ до непідприємницьких товариств, зокрема,  належать неприбуткові організації, а отже, вони повинні подавати спрощену фінзвітність за п. 2 розділу І П(С)БО 25. 

Думку податківців щодо того, за якою формою фінзвітності мають звітувати неприбуткові організації, викладено у «ЗІР» категорії 102.20.02, запитання «Які форми фінансової звітності повинні подаватися неприбутковими організаціями?». Переглянути відповідь можна за посиланням. 

Ця відповідь є актуальною станом на грудень 2024 р., і вона зводиться до того, що «неприбуткові організації складають фінансову звітність відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів», тобто до тих, які процитували автори цієї консультації. А з цих цитат випливає, що неприбутківці повинні подавати тільки спрощену фінзвітність без обов'язку враховувати свою категорію – бо саме так вимагають зазначені нормативно-правові акти. Звертаємо увагу, що в цій консультації податківці прямо про це не говорять, але вказують, що «зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО 1». Звідси робимо висновок, що неприбуткові організації мають право подавати скорочену фінзвітність незалежно від категорії підприємства, і при цьому подання інших форм фінзвітності не буде помилкою.

У 2023 році податківці мали дещо іншу думку: «неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№1-5)». Ми писали про це у новині. Тобто неприбутківці повинні були враховувати свою «вагову» категорію для вибору форми фінзвітності. У чинній на грудень 2024 року консультації у «ЗІР» такого вже немає.

До речі, ті підприємства, які складають фінансову звітність за формами 1-мс та 2-мс, можуть вести бухоблік за спрощеним планом рахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 19.04.2001 №186. Облік і узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов'язання зазначені суб'єкти виконують з використанням позабалансових рахунків класу 0 загального Плану рахунків. Спрощений План рахунків узгоджено із загальним Планом рахунків і фінансовою звітністю.  

Відповідно до п. 7 П(С)БО 25 підприємства, які складають фінзвітність за формою 1-мс, 2-мс, можуть:

• обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;
• не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення;
• поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Малу форму фінзвітності (1-м, 2-м) подають:

• власне малі підприємства – юридичні особи, які визнані такими відповідно до ст. 2 Закону про бухоблік;
• представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності незалежно від показників їх діяльності.

Коли та кому подається фінзвітність?

Відповідно до п. 5 Порядку №419 річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого наступного за звітним року:

• органам, до сфери управління яких належать підприємства;
• трудовим колективам на їх вимогу;
• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
• згідно з законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток, тобто протягом 60 к.д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ). 

У 2025 році, наступному за звітним 2024 роком, цей строк припадає на суботу, 1 березня, тому граничний строк подання фінзвітності до ДПС переноситься на понеділок 3 березня 2025 року.

Малі та мікропідприємства не зобов’язані проходити обов’язковий щорічний аудит фінансової звітності (див. наш довідник тут).

Форми фінзвітності добре узгоджені з Планом рахунків бухобліку підприємств (затверджений наказом Мінфіну №291), а у тексті П(С)БО 25 є коментарі до кожного рядка фінзвітності форм 1-м, 2-м, 1-мс, 2-мс. Загалом особливо складних моментів у складанні цих форм немає, але є деякі нюанси, про які ми розповімо нижче.

Баланс

У Балансі довідково відображається первісна вартість нематеріальних активів та сума накопиченої амортизації, і так само – щодо основних засобів. Ці дві цифри показують, скільки первісно коштували підприємству нематеріальні активи чи ОЗ та наскільки вони замортизовані. До підсумку Балансу включається залишкова вартість НМА та ОЗ. Вона визначається прямо у Балансі розрахунково: від первісної вартості НМА та ОЗ (рядки 1001, 1011) віднімаємо накопичену амортизацію (рядки 1002, 1012) і різницю записуємо до рядків 1000, 1010.

Очевидно, що сума амортизації НМА та ОЗ не може перевищувати їх первісну вартість. Але може статися так, що НМА та ОЗ будуть повністю замортизовані і первісна вартість дорівнюватиме сумі амортизації, а значення рядків 1000 та/або 1010 буде нульовим. Це нормальна ситуація, яка не потребує спеціального втручання. Повністю замортизовані активи можна використовувати надалі, як і раніше. За бажанням їх можна дооцінити, але це вже окрема тема, яку ми розглядали у «ДК» №45/2020.

Увага! До статті 1090 Балансу форми 1-м можуть включатися відстрочені податкові активи – одноразово при переході від повної форми фінзвітності сюди включаються дані, наведені у статті «Відстрочені податкові активи» (рядок 1045) Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма №1) на кінець попереднього року – п. 2.6 розділу ІІ П(С)БО 25. З цього випливає, що ті підприємства, які складають фінзвітність за формами 1-м, 2-м, не визначають ВПА та ВПЗ згідно з П(С)БО 17.

Власний капітал підприємства – це його безстрокові пасиви, тому розділ I пасиву ніколи не буде порожнім, адже підприємство має статутний капітал з моменту його утворення до моменту ліквідації. Якщо всі інші статті Балансу є нульовими, включаючи підсумок балансу (може бути й таке), то у цьому розділі має бути відображено відповідний збиток та, за наявності, суму неоплаченого капіталу. 

Відповідно до п. 2.20 розділу ІІ П(С)БО 25 у першому місяці року переходу на застосування П(С)БО 25 сальдо рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» підлягає згортанню взаємною кореспонденцією цих рахунків із відображенням різниці на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», і відповідно, у рядку 1420 пасиву Балансу за формою 1-м. 

Як ми вже бачили вище, в активі Балансу (рядок 1090) відображається сума ВПА, яку вже було відображено у «великому» Балансі (форма 1) на кінець попереднього року. А до цього пасивного рядка включаємо згорнуте сальдо рахунків 17 та 54 у перший місяць застосування П(С)БО 25. Відповідно це сальдо вплине на показник прибутку/збитку на кінець звітного року.

Звіт про фінансові результати

Складання звіту про фінрезультати розглянемо на прикладі. Звіт про фінансові результати дуже зручно складати за даними 79 рахунку – після його закриття та списання фінансового результату на рахунок 44.

Приклад. За 2024 звітний рік ТОВ «Мрія» має такі обороти на 79 рахунку – див. таблицю 1.

Таблиця 1

Аналіз рахунка 79 щодо ТОВ «Мрія» за 2024 рік

У таблиці 2 показано складання Звіту про фінансові результати за 2024 рік за даними аналізу рахунку 79. Як видно з таблиці 2, Звіт про фінрезультати формується виключно за даними рахунку 79, на якому накопичено всю необхідну інформацію для цього.

Таблиця 2

Звіт про фінансові результати за формою 2-м