Працевлаштування осіб з інвалідністю – 2026: нові квартальні нормативи, внесок замість штрафу, звітність, пеня

Законом №4219 вносяться зміни до Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон №875). Але нові правила почнуть діяти тільки з 2026 року.

Що зміниться з новим законом? 

Ось чотири головні зміни:

1. З 2026 року норматив працевлаштування осіб з інвалідністю розраховувати щокварталу, а не щороку.
2. Для зарахування до нормативу працівника з інвалідністю нараховувати йому зарплату треба більше за розмір мінімальної.
3. Замість адміністративно-господарських санкцій запроваджується цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, але за його несплату чекатиме штраф і пеня.
4. Адмініструванням внесків займатимуться податківці. Відповідно роботодавці повинні будуть сплачувати до ДПС ці внески та звітувати про них.

Які права мають особи з інвалідністю за новим законом? Що зміниться у забезпеченні прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу? Яким буде норматив робочих місць? З якої дати запрацюють зміни? Про це ми докладно розповідали у цій статті.

З 1 січня 2026 року у роботодавців будуть альтернативні механізми підтримки людей з інвалідністю (на вибір):

• або працевлаштувати осіб з інвалідністю, облаштувавши їм (за потреби) належним чином робоче місце;
• або сплачувати цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (у разі, наприклад, неможливості працевлаштувати осіб відповідної категорії через високий ступінь виробничого ризику). 

Тобто у 2026 році вже не буде адміністративно-господарських санкцій (штрафу) за невиконання нормативу. Замість нього – цільовий внесок.

Кошти цільового фонду соціального захисту осіб з інвалідністю скеровуватимуться також і на фінансування витрат на їхнє навчання. Також розширюються категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою від держави, наприклад підприємства захищеного працевлаштування, які матимуть на меті не отримання прибутку, а забезпечення роботою осіб з важкими формами функціональних обмежень.

Яким буде норматив працевлаштування осіб з інвалідністю в 2026 році?

Зауважимо, що зараз є два розміри нормативу працевлаштування, а стане три. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю буде в кількості:

• одного робочого місця, але з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
  
  
• 4 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал із розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
  
  
• 2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал із розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

І в усіх випадках для виконання нормативу потрібно буде не лише щоб місце роботи для працівника з інвалідністю було основним, а і щоб платили йому зарплату більше мінімальної! При цьому замість річного виконання тепер буде квартальне.

Увага! Як і зараз, так і починаючи з 2026 року норматив визначатимуть, орієнтуючись на показник середньооблікової кількості штатних працівників. Своєю чергою, він визначається за нормами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286. 

А ще має значення група інвалідності!

Роботодавець у порядку, встановленому КМУ, має право зарахувати до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю І групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору чи психічними розладами у розрахунку одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочих місця визначеного нормативу). Тобто такі працевлаштовані особи з інвалідністю рахуватимуться одна за дві!

Решта працевлаштованих осіб з інвалідністю рахуватимуться одна за одну.

Повідомлення ПФУ про працевлаштування осіб з інвалідністю

За новою редакцією ст. 19 Закону №875 роботодавець повідомлятиме ДПС про працевлаштування осіб з інвалідністю в порядку, визначеному законодавством.

Законодавство наразі не містить окремої форми повідомлення про працевлаштування осіб з інвалідністю. У поточній формі Повідомлення позначки, що це особа з інвалідністю, теж немає. Тому вважаємо, що йдеться про надання даних в єдиній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Ця єдина звітність подається до ДПС, але далі потрапляє і до ПФУ, який на її підставі складає Реєстр застрахованих осіб.

Інформація, що містить ознаки порушень законодавства:

• про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, 
• про виконання роботодавцями критеріїв для набуття/втрати статусу підприємства/підприємця трудової інтеграції осіб з інвалідністю або підприємства захищеного працевлаштування, 

передаватиметься ПФУ до Держпраці і буде підставою для проведення перевірки роботодавця з боку Держпраці.

Порядок здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірки роботодавців щодо його виконання встановить КМУ. Поки що навіть проєкту немає!

Але вже відомо, що у разі виявлення за результатами перевірки випадку безпідставного зарахування працюючої особи з інвалідністю до виконання нормативу роботодавець буде зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити внесок за весь період такого безпідставного зарахування.

Яким буде розмір внеску?

Розмір внеску рахуватимуть як добуток таких показників:

• 40% середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; 
• кількість місяців у кварталі;
• різниця між встановленим нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю (тобто виконаним нормативом) за квартал, з урахуванням вимог, визначених щодо розміру оплати праці. 

Увага! На період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю буде встановлено на рівні 50 відсотків базового розміру. Про це читайте у статті "Внески замість працевлаштування осіб з інвалідністю: коли та в яких розмірах сплачувати?".

Зауважимо, що Мінсоцполітики вже розроблено та оприлюднено проєкт порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Про це ми писали тут.

Куди та як потрібно буде сплачувати внески?

Адмініструванням внесків займатиметься ДПС. Це прописано в перехідних положеннях Закону №4219. Також це встановлено й у Положенні про ДПС.

Так, ДПС здійснюватиме адміністрування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю й уточнено функції та права ДПС щодо забезпечення стосовно внеску ведення обліку, адміністрування, контролю своєчасності подання звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати, застосування фінансових санкцій, здійснення погашення податкового боргу, стягнення недоїмки, участі у проведенні аналізу надходжень внеску та їх прогнозуванні, складення звітності щодо стану розрахунків платників із бюджетом тощо. Про це ми писали тут.

Роботодавці/платники внеску будуть зобов’язані:

• своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника внеску;
• вести первинні облікові документи для визначення кількісного складу працівників, документи, пов’язані з нарахуванням та виплатою заробітної плати (винагороди), документи про нарахування, обчислення та сплату внеску і зберігати такі документи в порядку, передбаченому законодавством;
• допускати податківців до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати внеску за наявності направлення та/або наказу про проведення перевірки та наявності посвідчень осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
• подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону, до територіального органу ДПС за основним місцем обліку. Форму, за якою подаватиметься звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, буде встановлено ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики. 

Хто не буде сплачувати внески?

Не будуть платниками внеску:

• роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше 8 працівників;
• роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Які правила обчислення внеску?

З’явиться нова форма квартального звіту (наразі немає ще навіть проєкту) спеціально для обчислення розміру внеску за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Обчислення внеску здійснюватиметься на підставі облікових документів для визначення кількісного складу працівників; бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), що враховуються для визначення розміру середньомісячної заробітної плати (винагороди), з якої вираховується внесок.

Обчислення внеску здійснюватиметься виходячи з показників середньомісячної заробітної плати (винагороди), розрахованої на одного працівника у відповідних звітних календарних кварталах, за які обраховується внесок.

У звіті внесок рахуватиме сам роботодавець. Обчислення внеску територіальними органами ДПС відбуватиметься лише у випадках ненарахування або неправильного нарахування внеску роботодавцем і лише на підставі актів документальної перевірки правильності.

Суми внеску роботодавці обчислюватимуть за звітний квартал. Оскільки звітуватимемо до ДПС, то, найімовірніше, звіт подаватиметься протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу, а сплата внеску буде протягом 60 днів після закінчення звітного кварталу.

Днем сплати внеску вважатиметься:

• у разі перерахування сум внеску з рахунку платника внеску на рахунок Держказначейства – день списання банком або небанківським надавачем платіжних послуг суми платежу з рахунку платника внеску незалежно від часу її зарахування на зазначений рахунок;
• у разі сплати внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Суми помилково сплаченого внеску повертаються платникам внеску у порядку та строки, визначені Держказначейством.

Зауважимо, що поки що Держказначейство не затвердило відповідний рахунок для сплати такого внеску. Ймовірно, рахунки з’являться вже у розрізі областей на початку 2026 року.

Якими будуть штрафи та пеня за несплату внеску?

Територіальний орган ДПС накладатиме на роботодавців штрафи у таких розмірах:

• за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7% своєчасно не сплачених сум;
• за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10% зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого внеску;
• за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 н.м.д.г. (170 грн).

Також на суму недоїмки нараховуватимуть пеню з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Пеню нараховуватимуть з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Але це стосуватиметься тільки тих, хто не виконуватиме норматив, а вирішить сплачувати внески, і по факту цього не зробить.

Якщо інвалідність виникла у вже працюючого працівника

Прийняття на роботу осіб з інвалідністю не є єдиним шляхом виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю (про який докладно поговоримо далі).

Згідно з новою редакцією ст. 18 Закону №875, після встановлення інвалідності особа повертається на роботу (службу) до роботодавця, в якого вона працювала (проходила службу) до настання інвалідності, з урахуванням індивідуальної програми реабілітації, її побажань до умов праці, а також її професійних знань і навичок.

Це новація, адже до цього говорилося про підбір робочого місця особи, яка отримала інвалідність. Так, зазначалося, що цей підбір здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій у сфері зайнятості. Але переважно не означає обов’язково. Тобто якщо роботодавцю не було чого запропонувати працівнику з урахуванням його нового стану здоров’я, то такий працівник мав шукати роботу деінде.

За нових умов працівник повертається до свого роботодавця і той, очевидно, повинен буде створити належні умови праці (вчинивши ті самі заходи розумного пристосування, з можливістю часткової компенсації понесених витрат). Звісно, і в цьому випадку йдеться про тих осіб з інвалідністю, які будуть здатні працювати.

Окремі зміни прописали про працівників, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на підприємстві або професійного захворювання.

Роботодавець, у якого з працівником стався нещасний випадок на виробництві або умови праці якого зумовили професійне захворювання працівника, повинен забезпечити повернення на роботу (службу) працівника, інвалідність якого настала внаслідок нещасного випадку на виробництві такого роботодавця або професійного захворювання, та зобов’язаний здійснити для цього всі необхідні заходи розумного пристосування протягом чотирьох місяців з дня повідомлення особи з інвалідністю про готовність стати до роботи (служби) або протягом чотирьох місяців з дня, коли особа стала до роботи (служби). 

Тобто тут вже немає жодних сумнівів: якщо такий працівник висловлює бажання працювати далі, роботодавець не може відмовити і зобов’язаний створити належні умови праці.

Насамкінець - про запровадження заходів розумного пристосування для осіб з інвалідністю 

Новою статтею 17-1 Закону №875 буде встановлено, що у разі потреби, визначеної роботодавцем: за рахунок власних коштів, коштів Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю або з інших джерел, не заборонених законодавством, з метою створення для осіб з інвалідністю рівних умов для отримання роботи, праці, проходження професійного навчання та просування по роботі (службі) відповідно до державних стандартів обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціоналу (за наявності) роботодавці здійснюватимуть заходи розумного пристосування. Докладно про перелік таких заходів та правила компенсації ми писали тут.

***

Читайте також:

• Внески замість працевлаштування осіб з інвалідністю: коли та в яких розмірах сплачувати?
• Зміни у працевлаштуванні осіб з інвалідністю: аналіз Закону №4219
• Заходи розумного пристосування для осіб з інвалідністю: коли та як забезпечувати?
• Обчислення внесків на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026 року: оприлюднено проєкт порядку