Про зміни щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, внесені Законом №4219, ми писали в окремій аналітиці. А тепер поговоримо про правила сплати внесків.
Але спершу нагадаємо, що нові правила почнуть діяти тільки з 1 січня 2026 року. Тож у поточному році діють старі правила як щодо виконання нормативу, так і сплати штрафів за його невиконання.
Головна новація – те, що замість штрафу роботодавець сплачуватиме внесок.
Коротко схему можна описати таким чином:
- зараз є норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, і за його невиконання роботодавець сплачує штраф. У разі несвоєчасної сплати штрафу сплачується ще і пеня;
- буде той самий норматив. Якщо його не виконувати, роботодавець сплачуватиме внесок. А от якщо і норматив не виконати, і внесок не сплатити – буде штраф та пеня!
Таким чином, з 2026 року джерелами формування Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю будуть кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, та штрафи і пеня за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску. Ну і, звісно, благодійні внески та інші надходження, не заборонені законодавством.
Сплата внесків (як і штрафів/пені за їх несплату) відбуватиметься на рахунки, відкриті у Держказначействі.
Ці внески не належатимуть до системи оподаткування, тобто на них не поширюватимуться правила, встановлені ПКУ.
Хто буде адмініструвати сплату внесків?
Прикінцеві та перехідні положення Закону №4219 стверджують, що до прийняття законів щодо передачі адміністрування ЄСВ органам ПКУ та про внесення змін до ПКУ щодо такої передачі, адміністрування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю мають здійснювати податкові органи.
Зараз адміністрування ЄСВ здійснює ДПС і її територіальні органи. Про передачу такого адміністрування ПФУ немає навіть законопроєктів і не факт, що згадка про неї – не помилка законотворців. Тож, до 2026 року треба буде з’ясувати, то хто ж в нас буде збирати внески та приймати звітність щодо них, ПФУ чи ДПС.
На нашу думку, законотворці помилилися і адмініструвати сплату внесків буде ПФУ.
Тож, далі залишаємо все, як сказано в розділі І Закону №4219. Але ми не виключаємо, що помилки не було, і всі вказані нижче обов'язки замість ПФУ тимчасово виконуватиме ДПС.
Хто з роботодавців буде сплачувати внески?
При визначенні цього слід враховувати, що звітний період з 2026 року також зміниться. Коли ми подавали Звіти про виконання нормативів, звітним періодом був рік. Нині так само штрафи за невиконання нормативу рахуються за рік. А з 2026 року звітним періодом стане квартал!
За новою редакцією ст. 18-2 Закону №875 платниками внеску будуть роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Хто не буде сплачувати внески?
Не будуть платниками внеску:
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше 8 працівників;
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Яким буде розмір внеску?
Розмір внеску рахуватимуть як добуток таких показників:
- 40% середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
- кількість місяців у кварталі;
- різниця між встановленим нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю (тобто виконаним нормативом) за квартал, з урахуванням вимог, визначених щодо розміру оплати праці.
Увага! На період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю буде встановлено на рівні 50 відсотків базового розміру.
Нагадаємо, що з 2026 року норматив вважатиметься виконаним лише в тому випадку, якщо (незалежно від графіка роботи і кількості відпрацьованих годин/днів) особа з інвалідністю отримує зарплату в розмірі вище мінімальної зарплати!
Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується. А от як рахуватимемо середньомісячну заробітну плату (винагороду), має встановити КМУ. Найімовірніше, це буде Порядок №100, але чекатимемо на підтвердження цього від ПФУ.
Обов’язки роботодавців щодо внесків до ПФУ
За невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю внески доведеться платити до ПФУ.
Роботодавці/платники внеску будуть зобов’язані:
- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу ПФУ за основним місцем обліку платника внеску;
- вести первинні облікові документи для визначення кількісного складу працівників, документи, пов’язані з нарахуванням та виплатою заробітної плати (винагороди), документи про нарахування, обчислення та сплату внеску і зберігати такі документи в порядку, передбаченому законодавством;
- допускати посадових осіб ПФУ та його територіальних органів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати внеску за наявності направлення та/або наказу про проведення перевірки та наявності посвідчень осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
- подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону, до територіального органу ПФУ за основним місцем обліку. Форму, за якою подаватиметься звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, буде встановлено ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Отже, що ми бачимо?
Факти невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю перевірятиме Держпраці. Власне, Держпраці і тепер проводить перевірки за скаргами працівників та іншою отриманою інформацією. Тож сигнал від ПФУ і візит інспекторів з праці не стане новацією. А якщо буде виявлене порушення, то роботодавець повинен буде сплатити внески до ПФУ.
А от правильність визначення внесків та їх сплату контролюватиме вже ПФУ. Тобто з’являється новий вид перевірок роботодавців – ПФУ отримає право проводити документальні перевірки щодо внесків за непрацевлаштування осіб з інвалідністю! Але не тільки.
З’явиться і новий вид звітності для роботодавців, і вона буде квартальною. Форми його ще немає, але це буде звіт до ПФУ щодо нарахування, обчислення та сплату внеску.
Втім, не обійшлося і без казусів. Зараз Закон №4219 говорить, що роботодавці подаватимуть цей звіт у строки, встановлені законом для подання звітності зі сплати ЄСВ, та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності. Але звітності з ЄСВ (окремої) вже немає і звітують роботодавці з ЄСВ у складі єдиної звітності. А подається ця єдина звітність зі звітного періоду січень 2025 року щомісяця. Найімовірніше, це помилка, яку до 2026 року законотворці ще мають час виправити! І, ймовірно, звітувати буде потрібно протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу.
І ні – цей звіт не буде просто новим додатком до єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, адже його подаватимуть не ДПС, а ПФУ, і його має затвердити не Мінфін, а сам ПФУ за погодженням із Мінсоцполітики. І подання та правильність складання цього звіту також буде предметом документальних перевірок від ПФУ.
Правила обчислення внеску
Обчислення внеску здійснюватиметься на підставі облікових документів для визначення кількісного складу працівників; бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), що враховуються для визначення розміру середньомісячної заробітної плати (винагороди), з якої вираховується внесок.
Обчислення внеску за минулі періоди здійснюватиметься виходячи з показників середньомісячної заробітної плати (винагороди), розрахованої на одного працівника у відповідних звітних календарних кварталах, за які обраховується внесок. Як правило, внесок рахуватиме сам роботодавець. Обчислення внеску територіальними органами ПФУ відбуватиметься лише у випадках ненарахування або неправильного нарахування внеску роботодавцем і лише на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати внеску.
Втім, чекаємо ще на Порядок обчислення, сплати та адміністрування внеску, який має бути затверджено на виконання Закону №4219.
А тепер ми знаємо, що суми внеску роботодавці обчислюватимуть за звітний квартал. І, ймовірно (враховуючи явну помилку законотворців, про яку ми говорили вище), сплата внеску буде протягом 60 днів після закінчення звітного кварталу.
Днем сплати внеску вважатиметься:
- у разі перерахування сум внеску з рахунку платника внеску на рахунок Держказначейства – день списання банком або небанківським надавачем платіжних послуг суми платежу з рахунку платника внеску незалежно від часу її зарахування на зазначений рахунок;
- у разі сплати внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Суми помилково сплаченого внеску повертаються платникам внеску у порядку та строки, визначені Держказначейством.
Що буде за несвоєчасну сплату внеску?
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску до платника внеску застосовуються фінансові санкції.
У разі самостійного виявлення платниками внеску несплачених або несвоєчасно сплачених сум внеску такі платники зобов’язані обчислити такі внески і сплатити їх з нарахуванням пені.
Суми внеску, несвоєчасно нараховані та/або не сплачені у затверджені строки, стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів.
Територіальний орган ПФУ надсилатиме платникам внеску через вебпортал е-послуг в електронній, а платникам внеску, у яких кількість працівників не перевищує вісім осіб, – за їхнім вибором в електронні або у паперовій формі вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату недоїмки буде виконавчим документом. Тобто платник внеску буде зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки, штрафів та нарахованої пені.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник внеску матиме право узгодити її з територіальним органом ПФУ шляхом оскарження вимоги в порядку адміністративного оскарження або в судовому порядку.
Скаргу на вимогу про сплату недоїмки можна буде подати до територіального органу ПФУ, який прийняв вимогу про сплату недоїмки, у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем її надходження платнику внеску.
Територіальний орган ПФУ має розглянути скаргу і прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника внеску поштою з повідомленням про вручення або надати платнику внеску під розписку. Керівник територіального органу ПФУ (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та у письмовій формі повідомити про це платника внеску до закінчення 20-денного строку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку продовження розгляду скарги, така скарга вважатиметься повністю задоволеною на користь платника внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
У разі якщо згоди з територіальним органом ПФУ не буде досягнуто, платник внеску зобов’язаний буде сплатити суми недоїмки, штрафів та нарахованої пені протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного територіального органу ПФУ або оскаржити вимогу вже до центрального органу ПФУ чи в судовому порядку.
У разі якщо платник внеску вчасно не сплатив суми, зазначені у вимозі (і не почав процедуру оскарження), територіальний орган ПФУ надсилатиме такі вимоги підрозділам державної виконавчої служби – для стягнення недоїмки, штрафів та пені у примусовому порядку.
Якими будуть штрафи та пеня?
Територіальний орган ПФУ накладатиме на роботодавців штрафи у таких розмірах:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7% своєчасно не сплачених сум;
- за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10% зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого внеску;
- за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 н.м.д.г. (170 грн).
А ще буде пеня! На суму недоїмки нараховуватимуть пеню з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Пеню нараховуватимуть з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупинятиметься з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду України або позову до суду.
Про нарахування пені та застосування штрафів посадова особа територіального органу Пенсійного фонду України прийматиме рішення, яке протягом трьох робочих днів буде надіслане платнику внеску.
Суми пені та штрафів підлягатимуть сплаті платником внеску протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідного рішення.
Суми штрафів та нарахованої пені за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати внеску оскаржуватимуться і стягуватимуться в такому самому порядку, що і суми недоїмки (про що ми говорили вище).
Зверніть увагу! Строки давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки з внесків, штрафів та пені не застосовуватимуться.