Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розповідає, що до фахівця управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області звернувся за допомогою працівник одного з виробничих підрозділів підприємства залізничного транспорту. Володимир Іванович (ім’я змінене) у 2015 році вперше став прийомним батьком, взявши на себе відповідальність за виховання дитини, позбавленої батьківського піклування. У 2016 році він став прийомним батьком ще трьом дітям. У 2020 році Володимир Іванович разом із дружиною відкрили дитячий будинок сімейного типу для забезпечення сімейним вихованням та спільним проживанням п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
До 2020 року на підприємстві, де працював Володимир Іванович, він щорічно користувався правом на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. Починаючи з 2020 року у наданні такої відпустки йому було відмовлено, оскільки, як пояснив керівник виробничого підрозділу, батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу не є прийомними батьками.
Володимир Іванович поцікавився у інспектора чи правомірно керівник підприємства не вважає його – працівника, який одночасно є одним з батьків-вихователів прийомним батьком в контексті надання йому додаткової відпустки на дітей відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки»?
То чи мають право батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей?
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи передбачена ст. 19 Закону України «Про відпустки», ст. 182-1 КЗпП. Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).
Відповідно до ст. 186-1 КЗпП гарантії, встановлені ст. 56, 176, 177, ч. 3-8 ст. 179, ст. 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
Отже, батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу мають право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Завдяки роз’ясненням інспектора, впевнений у своїй правоті, Володимир Іванович звернувся до керівника із заявою про надання йому додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Невдовзі заява була задоволена, Володимир Іванович отримав відпустку.
