15 січня ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №5344-д про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю. Зокрема, законопроєкт передбачає збільшення кількості цільових надходжень на соціальний захист людей з інвалідністю. А тепер його вже передано на підпис Президенту, тож з’явився остаточний текст, який підписано спікером ВРУ. І законопроєкт став Законом №4219.
Окремо ми розглянули основні зміни, які внесе Закон №4219. А також заміну штрафів за непрацевлаштування осіб з інвалідністю на внески. Тепер зупинимося на нових обов’язках для роботодавців. Вони насамперед стосуються тих роботодавців, в яких працівники отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Але не тільки. За фактом це аналог того, що зараз називається облаштуванням робочого місця для особи з інвалідністю. Але у 2026 році цей обов’язок отримає назву «заходи розумного пристосування».
Новою статтею 17-1 Закону №875 буде встановлено, що у разі потреби, визначеної роботодавцем: за рахунок власних коштів, коштів Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю або з інших джерел, не заборонених законодавством, з метою створення для осіб з інвалідністю рівних умов для отримання роботи, праці, проходження професійного навчання та просування по роботі (службі) відповідно до державних стандартів обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціоналу (за наявності) роботодавці здійснюватимуть заходи розумного пристосування.
А які це заходи?
Наводиться їх орієнтовний, але не виключний перелік:
- модифікація існуючого та придбання додаткового обладнання та/або допоміжних засобів, необхідних для виконання роботи (служби) особою з інвалідністю;
- перенесення робочого або навчального місця до іншого зручного для особи з інвалідністю приміщення чи на інший поверх, запровадження надомної та дистанційної роботи;
- розроблення робочої друкованої інформації (пам’яток, інструкцій, технологічних карток, графіків тощо) у доступних форматах, зокрема легкого читання, шрифтом Брайля, та розміщення такої інформації у доступних місцях, а також щодо надання усної інформації (її повторення) з регулярністю, визначеною залежно від потреби особи з інвалідністю, із застосуванням простої мови;
- звуження змісту та/чи зменшення обсягу трудових обов’язків за посадою, яку обіймає особа з інвалідністю, що не може бути підставою для зменшення розміру оплати праці;
- зміни робочого або навчального графіка особи з інвалідністю, зокрема запровадження скороченої тривалості робочого часу при одночасному збереженні розміру оплати праці на рівні повного відпрацювання загальної норми тривалості робочого часу, гнучкого графіка роботи, надання додаткових перерв для зайняття фізичними вправами або відпочинку, що включаються у робочий час, тощо;
- внесення змін до виробничих процедур, навчального плану та стандартів, затверджених роботодавцем;
- переведення особи з інвалідністю за її згодою на іншу роботу чи посаду, зокрема у випадках, якщо жодне розумне пристосування не здатне уможливити ефективне та самостійне виконання особою з інвалідністю трудових обов’язків на обійманій посаді;
- надання асистента/залучення соціальної послуги персонального асистента або залучення інших працівників для надання допомоги під час виконання особою з інвалідністю трудових обов’язків, прийняття рішень, здійснення робочих комунікацій;
- надання послуг перекладу жестовою мовою;
- проведення перепланування, ремонтних робіт, дообладнання приміщень з метою приведення їх у стан, придатний для осіб з інвалідністю, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- інші заходи розумного пристосування, визначених Кабінетом Міністрів України.
Тобто, з одного боку, доцільність і перелік заходів мав би визначати роботодавець. З іншого боку, перелік таких заходів має визначити КМУ, і вибирати роботодавець повинен буде саме з цього переліку. Чому? А тому, що роботодавець отримає право компенсувати з бюджету кошти, витрачені на такі заходи! Або навіть отримати аванс на них (у вигляді дотації).
Компенсація витрат на заходи розумного пристосування
Компенсацію витрат на заходи розумного пристосування або дотацію на їх реалізацію здійснюватиме Мінсоцполітики, за зверненням роботодавця, на підставі висновку щодо забезпечення компенсації витрат на заходи розумного пристосування або надання дотації на їх реалізацію, наданого Держпраці у порядку, встановленому КМУ. Ось чому такий суцільний контроль, і кожну суму потрібно буде узгодити та відзвітувати!
Що потрібно для отримання коштів?
Перший крок – заявка до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю (можна буде подати і в електронній формі).
Фонд не пізніше ніж протягом 10 робочих днів після отримання відповідного звернення від роботодавця звертатиметься до Держпраці щодо проведення оцінки та надання висновку стосовно забезпечення компенсації витрат на заходи розумного пристосування або надання дотації на їх реалізацію.
Тобто другий крок – оцінка Держпраці. Держпраці оцінюватиме такі фактори:
- можливість практичного втілення необхідних заходів, їх вплив на процес виробництва;
- характер і вартість заходів розумного пристосування;
- участь роботодавця у витратах на розумне пристосування (частка його співфінансування);
- кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю;
- строк дії трудового договору, контракту про проходження служби осіб з інвалідністю.
Під час проведення оцінки Держпраці має право ознайомлюватися та досліджувати будь-які книги, реєстри та документи, що містять інформацію/відомості, які є предметом оцінки, ставити керівнику та/або працівникам, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, отримувати усні та/або письмові пояснення з питань, пов’язаних з оцінкою.
Порядок відвідування роботодавця, оцінки факторів та надання висновку встановить КМУ. Але вже зараз ми знаємо, що: під час проведення оцінки Держпраці не має права здійснювати заходи державного нагляду/контролю щодо перевірки інших питань!
Третій крок – отримання висновку Держпраці. Строк проведення оцінки та надання висновку не може перевищувати 20 робочих днів з дня звернення. Копія висновку одночасно з направленням Фонду надаватиметься і роботодавцю у письмовій формі. Висновок може бути оскаржений роботодавцем або самим працівником з інвалідністю в порядку адміністративного оскарження або в судовому порядку.
Висновок Держпраці враховується Фондом під час визначення розміру компенсації роботодавцю витрат на заходи розумного пристосування або дотації на їх реалізацію.
Четвертий крок – призначення компенсації або дотації. Компенсацію витрат на заходи розумного пристосування або дотацію на їх реалізацію не надаватимуть за наявності одного з таких випадків:
- роботодавець на дату звернення про проведення оцінки та надання висновку щодо забезпечення компенсації витрат на заходи розумного пристосування або надання дотації на їх реалізацію має заборгованість з виплати заробітної плати; зі сплати ЄСВ або зі сплати внеску до ПФУ за непрацевлаштування осіб з інвалідністю;
- роботодавця визнано у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство, або відкрито ліквідаційну процедуру;
- роботодавець працевлаштував особу з інвалідністю, за яку йому вже було виплачено компенсацію витрат на заходи розумного пристосування або дотацію на їх реалізацію;
- участь роботодавця у забезпеченні розумного пристосування (частка співфінансування) становить менше 10% його вартості.
Тобто важливе правило: компенсація або дотація не покриють усі 100% витрат на облаштування робочого місця особи з інвалідністю та інші нововведення для покращення умов її роботи. Роботодавець також має понести витрати, і вони будуть як мінімум в розмірі 10% від загальної суми витрат.