Форма декларації
Форму декларації з податку на прибуток затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897.
Але до цього наказу час від часу вносяться зміни, які, зокрема, затверджують і нові редакції цієї декларації.
За І квартал 2025 року звітуємо за формою декларації, затвердженою в редакції Наказу Мінфіну від 06.03.2024 №111. Тобто тією, за якою ми звітували за 2024 рік.
Бланк цієї декларації ви можете знайти тут.
Але, зверніть увагу: це не останні зміни до форми декларації.
21.01.2025 набрав чинності наказ Мінфіну від 05.12.2024 №621.
А 04.04.2025 набрав чинності наказ Мінфіну від 13.02.2025 №94, зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 03.03.2025 №133.
Ці накази також змінили форму декларації, але звітувати за цією новою формою ми будемо починаючи зі звітного періоду І півріччя 2025 року. Роз’яснення податківців з цього приводу – тут.
Хто подає декларацію з податку на прибуток у 2025 році щокварталу?
Декларацію з податку на прибуток подають платники, які зазначені у п. 133.1 – 133.2 ПКУ, які одночасно з цим зобов’язані подавати квартальну декларацію.
Це:
- резиденти України – суб’єкти господарювання, юрособи, які перебувають на загальній системі оподаткування і відповідно є платниками податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період перевищує 40 млн грн;
- юрособи, які утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
- нерезиденти-юрособи, які утворені у будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
- нерезиденти, які провадять господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи з джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн.
Увага: всі перелічені суб’єкти, якщо вони утворені у 2025 році, мають перший річний звітний період і тому квартальні декларації з податку на прибуток не подають (п. 137.5 ПКУ).
Може бути така ситуація: у 2024 р. дохід платника був менший ніж 40 млн грн, а за підсумками І кварталу 2025 року він уже досяг такого обсягу. Подавати декларацію за І квартал 2025 року ще не потрібно, адже дохідний критерій визначається саме за річний період. Може статися, що до кінця 2025 року річний дохід зменшиться (внаслідок збитків, знижок або повернень тощо), і річний обсяг доходу за 2025 рік буде меншим за 40 млн грн. Тож дивимося тільки на річний обсяг доходу за минулий рік.
Неприбуткові організації, які порушили умови пп. 133.4.1 і 133.4.2 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця, в якому вчинено таке порушення. Звіт подають у строк для місячного звітного періоду – до 20 числа місяця, наступного за тим місяцем, в якому сталося порушення. Така неприбуткова організація вилучається з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, і до кінця цього року подає квартальну декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність. Це передбачено пп. 133.4.3 ПКУ.
Строки подання декларації
Щоквартальна декларація подається у квартальні ж і строки – 40 календарних днів після закінчення календарного кварталу. Якщо останній день припадає на вихідний (святковий або неробочий) день, то граничний строк подання переноситься на наступний робочий день.
Декларація за І квартал 2025 року подається до 12 травня 2025 року (включно).
Куди подавати декларацію?
Базовий варіант – це орган ДПС за вашим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку.
Проте якщо протягом 2025 року у вас буде зміна місцезнаходження, то слід врахувати таке.
Платник податку на прибуток у разі зміни місцезнаходження, пов’язаної зі зміною контролюючого органу, подає декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).
Простіше кажучи, якщо ви переїдете у 2025 році, то до 31.12.2025 ви звітуєте і сплачуєте податок на прибуток за старою адресою. Але за увесь 2025 рік ви звітуватимете і сплачуватимете податок (частину за IV квартал) вже у 2026 році, і робитимете це вже за новою адресою.
Способи подання декларації
Великі та середні підприємства подають декларацію виключно в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ).
А всі інші мають три варіанти подання (п. 49.3 ПКУ):
- особисто (або через уповноважену особу);
- поштою (рекомендованим листом з описом вкладення);
- в електронному вигляді.
Відповідальність за неподання (порушення строків подання)
Неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток декларації з цього податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Втім, оскільки воєнний стан все ще не скасовано і не припинено, залишається одна загальна «воєнна» пільга. Її передбачено п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок складання декларації
Інструкцію зі складання декларації з податку на прибуток, на жаль, досі не затвердили. Тому при її складанні доведеться спиратися на власний досвід, назви рядків та роз’яснення податківців.
Дуже докладно про заповнення цієї форми декларації (у редакції Наказу Мінфіну №111) ми розповідали в цій статті. Тому зараз наголосимо лише на квартальних особливостях.
Декларація з податку на прибуток підприємств заповнюється на підставі первинних документів, складених відповідно до бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком. Тобто за ІІ квартал ви звітуєте за показниками це цей період. Наступна декларація буде вже з І півріччя, і в ній треба буде показати дані за це півріччя (а не лише за ІІ квартал)!
Декларація з податку на прибуток складається із, власне, декларації та додатків до неї.
Додатків аж 15 штук (всі вони наведені наприкінці декларації), але кожен із них заповнюється лише в разі потреби. І лише додаток ФЗ – фінансова звітність – є додатком, який треба подати до кожної декларації.
Заголовна частина
У ній зазначають (у рядку 2) звітний період (у нашому випадку це І квартал 2025 року), хто і кому подає декларацію (рядки 4 – 10). Тут не має бути проблем, адже це стандартні рядки, які підприємство складає щодо кожної форми податкової звітності.
Зверніть увагу на рядок 10: відповідну позначку треба поставити в ньому тільки в тому випадку, якщо ви належите до категорій осіб, які в ньому зазначені.
Таблична частина
Вона складається із трьох граф: показники (де наводиться опис певного рядка), код рядка (де наводяться їх номери та примітка про необхідність розшифрувати показники рядка в додатку) і сума (яка наводиться у гривнях без копійок).
Рядків усього 44. Проте частина з них (з 29-го по 41-й, тобто 13 рядків) наводиться для виправлення помилок минулих періодів. Якщо у вас таких помилок не було, то складати ці рядки вам потреби не буде. А ще три рядки (з 42-го по 43-й, тобто 3 рядки) призначені для відображення наслідків порушень окремих норм ПКУ. Якщо у вас таких порушень не було, то в цих рядках теж будуть прочерки (в електронній формі вони залишатимуться пустими). Тобто фактично активними залишаються 28 рядків декларації.
Платник повинен відобразити в декларації п’ять основних показників:
- Загальний дохід за вирахуванням ПДВ та акцизу (рядок 01)
- Фінрезультат (прибуток або збиток) (рядок 02)
- Податкові різниці (рядок 03)
- Об’єкт оподаткування (рядок 04)
- Сума податку на прибуток (рядок 19).
Деякі платники податку заповнюють й інші рядки декларації, залежно від їх специфіки та виду діяльності.
Загальний дохід (рядок 01)
У цьому рядку враховуються показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначені відповідно до правил бухгалтерського обліку.
Беруться ці дані із фінзвітності (тобто зі звіту про фінансові результати). І це мають бути дійсно всі отримані доходи. Проте в цьому звіті вони зазначені в тисячах гривень, а в декларації доведеться їх показати у гривнях без копійок.
Фінрезультат до оподаткування (рядок 02)
Це вже різниця між доходами та витратами підприємства – його чистий прибуток або збиток, але до оподаткування, тобто утримання податку на прибуток.
Цей показник також беремо зі звіту про фінансові результати, але наводимо в гривнях без копійок.
І знову нагадуємо про те, що щоквартальна декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком. А тому дані в рядках 01 та 02 показуються не за квартал, а за звітний період цілком.
Тому може виникнути ситуація, коли за І квартал підприємство мало збиток, а за І півріччя вже прибуток, або навпаки. Це абсолютно нормально – прибутки одного кварталу погашають збитки іншого тощо.
Податкові різниці (рядок 03)
Цей рядок заповнюють лише ті платники податку на прибуток, які зобов’язані застосовувати податкові різниці або вирішили застосувати їх добровільно. Але якщо ви звітуєте щокварталу, треба врахувати такий нюанс:
Для платників податку, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п. 140.6, пп. 140.4.8 та 140.5.16 ПКУ).
Рішення про незастосування податкових різниць приймається не щороку, а не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу.
Тобто є три обов’язкові податкові різниці, які (за наявності певних операцій або показників) застосовують усі. Щодо них всім треба складати додаток РІ і заповнювати рядок 03.
А от щодо інших – у тих, у кого в поточному 2025 році сума річного доходу не перевищує 40 млн грн, є можливість від застосовування податкових різниць відмовитись!
Як це працює на практиці?
Припустимо, що раніше у вас завжди сума річного доходу була більше 40 млн грн і тому рішення про відмову у застосуванні податкових різниць ви ще ніколи не приймали. Прийняти таке рішення ви можете в будь-який момент. Наприклад, у І кварталі 2025 року. Однак ви ризикуєте – якщо за рік сума доходу в рядку 01 буде більша за 40 млн грн, це рішення «згорає», вам доведеться донарахувати податкові різниці починаючи зі звітного періоду перевищення цього ліміту, і в наступних роках ви вже ніколи не зможете прийняти таке рішення знову!
Отже, як правило, ті, в кого минулорічний дохід перевищує 40 млн грн, не тільки звітують щокварталу, а і щокварталу застосовують податкові різниці.
Втім, в декого з них наприкінці поточного року може з’ясуватися, що сума річного доходу 40 млн грн не перевищила! І ось тут – виникає гарна можливість відмовитись від податкових різниць та спростити собі податковий облік.
Платник податку, який за результатами попереднього податкового (звітного) року, що передує звітному року, мав дохід, що перевищував 40 млн грн, подавав декларації за звітні періоди – І квартал, півріччя, три квартали звітного року та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (40 млн грн) має право задекларувати в річній декларації за звітний рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не здійснювати коригування і не відображати податкові різниці у додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації за результатами звітного року (крім обов’язкових податкових різниць).
Уточнюючі Декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.
Об’єкт оподаткування (рядок 04) і податок на прибуток (рядок 19)
Ці рядки взаємопов’язані, адже застосуванням ставки податку до об’єкта оподаткування ми отримуємо значення рядка податку на прибуток.
Але і тут є квартальні нюанси.
Значення рядка 04 ми рахуємо шляхом корегування значення фінрезультату до оподаткування (рядок 02) на суму податкових різниць (03). Обидва показника наводимо наростаючим підсумком, але чи будуть податкові різниці у І кварталі 2025 року, кожен платник має визначити самостійно (див. вище).
Щодо податку на прибуток, який зазначається в рядку 19, треба сказати, що це фінальний показник – саме те, що ви маєте сплатити. Але ті, хто звітує щокварталу, і податок на прибуток платять щокварталу. Тож показник до сплати повинен бути в сумі податку, яка виникла за останній квартал.
Коли ми складаємо декларацію за І квартал 2025 року, то в рядку 17 «Податок на прибуток за звітний податковий період» і в рядку 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» покажемо однакову суму податку.
Коли ми складатимемо декларацію за І півріччя 2025 року, в рядку 17 буде вже сума податку за це півріччя (тобто наростаючим підсумком). Після цього в рядку 18 треба буде показати значення рядка 17 з декларації за І квартал 2025 року. А в рядку 19 показати різницю: рядок 17 – рядок 18.
Додаток ФЗ
Про правила складання квартальної фінансової звітності у 2025 році ми докладно розповіли у статті за посиланням.
При цьому виникає цікавий момент, якщо подавати декларацію з податку на прибуток та фінзвітність в електронній формі, що називається, в останній день.
Бо ті, хто звітує на папері, подають фінзвітність окремо – до Держстату і до ДПС. А ті, хто звітує в електронному вигляді, мають два варіанти подання фінзвітності – тільки до ДПС чи так, щоб вона дійшла і до ДПС, і до Держстату.
При створенні фінзвітності для її подання до ДПС і Держстату слід використовувати формати з першою літерою «S», а для подання тільки до ДПС слід обирати формати з першою літерою «J».
При цьому варіанта «тільки до Держстату» – немає. А граничні строки подання фінзвітності за І квартал 2025 року до Держстату та до ДПС – різні.
Останній день звітування за І квартал до Держстату – це 30 квітня 2025 року.
А до ДПС декларація за І квартал 2025 року подається аж до 12 травня.
При цьому фінзвітність є невід’ємною частиною декларації з податку на прибуток, без якої її подання не визнають. То як вийти з цієї ситуації? Звітувати в обидва органи до 30 квітня? Ні.
Хоча декларація і додатки до неї і мають надсилатися разом, цього разу податківці роблять виняток.
Вони дозволяють надіслати фінзвітність раніше (наприклад, 30 квітня) у форматі S (щоб його отримали і Держстат, і ДПС), а пізніше (наприклад, 12 травня) – декларацію з іншими додатками! Надсилати фінзвітність наново з такою декларацією не потрібно – вважається, що ви цей додаток вже подали і він враховується із цією декларацією. Тільки не забудьте поставити позначку «+» у відповідній графі «ФЗ» рядка «Наявність додатків» та у відповідних графах рядка про подані форми фінзвітності наприкінці декларації!