Визначаємо «базовий» місяць
Порядок проведення індексації грошових доходів закріплено постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078. Зокрема, пунктом 5 цієї постанови визначено: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, <… >, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення».
Тобто постановою закріплюється порядок так званого «базового» місяця, за яким йде обнулення індексів індексації з місяця, в якому здійснено підвищення посадового окладу.
Далі постанова визначає: «Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, <… >, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу».
Отже, достатньо підняти в місяці, в якому є індексація, суму грошового доходу (тобто посадового окладу або тарифної ставки) на суму, не нижчу ніж сума індексації, і відповідно сума перевищення буде більшою за суму індексації. Ми дотримуємося умов, які закріплені пунктом 5 постанови, даємо можливість в місяці підвищення посадового окладу зробити такий місяць базовим. Тобто обнулити всі індекси, які «нарощувалися» у попередні місяці.
Місяць підвищення посадового окладу дає нам нуль для індексів, і з наступного місяця розпочинається чергове «нарощування» індексів для подальшого визначення місяця, в якому виникає індексація.
На яку суму посадового окладу правильно робити підвищення, якщо підприємство робить це періодично з метою непроведення індексації?
Умови, за якими необхідно було б обов’язково здійснити підвищення посадового окладу у місяцях, в яких немає індексації, але ви хочете обнулити індекси і зробити цей місяць базовим, Постанова №1078 не визначає.
Тому звернемося до загальних норм законодавства про оплату праці. Оскільки в місяці, в якому ще немає підстав для індексації, підприємство хоче оновити базовий місяць і зробити підвищення посадового окладу, до постанови №1078 немає сенсу звертатися.
Звернемося до Закону про оплату праці. Цей Закон (як і ст. 95-96 КЗпП) закріплює обов’язок формувати оплату праці через систему. Тобто, маючи систему оплати праці, побудову окладів (ставок) із дотриманням міжкваліфікаційних співвідношень, так званий «розрахунок коефіцієнтів», створений в схемі (сітці) посадових окладів (тарифних ставок), дає можливість закріплення певних коефіцієнтів міжкваліфікаційного співвідношення.
Якщо проводиться підвищення посадових окладів на гривню, то немає підстав для перегляду самих схем посадових окладів і міжкваліфікаційних співвідношень, оскільки гривня не впливає на сам розрахунковий коефіцієнт.
">
Чи достатньо гривні для підвищення?
На думку Тетяни Мойсеєнко, ні. Оскільки економічного обґрунтування, яке би несло в собі підставу для підвищення посадового окладу, гривня не несе.
Що таке економічне обґрунтування?
Це обґрунтування, яке пояснювалося би саме прив’язкою до цін – споживчих цін на ринку, тих, які впливають власне на індекси індексації.
На думку лектора, в місяці підвищення посадового окладу варто використовувати індекс інфляції, який діє в цьому місяці (надрукований Держстатом), та розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу. Перемножуючи ці два показники, визначаємо необхідну суму. Враховуючи чинний прожитковий мінімум, відсоток, який у нас може бути по індексу інфляції, сума підвищення буде не менше 17 - 20 гривень. Це і є економічно обґрунтоване підтвердження для підвищення посадового окладу.
Отже, гривня не дає економічного ефекту зростання працівникам їх посадових окладів з метою дотримання так званої системи оплати праці на підприємстві. Тому перегляд посадових окладів з метою обнулення індексу індексації та визначення базового місяця Т. Мойсеєнко радить все ж таки робити саме з економічним обґрунтуванням..
Ще один метод уникнення індексації…
У Постанові №1078 ще є один метод, за яким підприємство може переглядати розмір посадових окладів, уникаючи індексації. Це метод прогнозованого випереджаючого шляху (з урахуванням прогнозованого рівня інфляції).
Тобто робити підвищення посадових окладів вже напередодні місяця, за яким підприємство планує зростання доходів на суми, в яких закладались би і сума підвищення, і сума так званої «випереджаючої індексації».
Важливі висновки!
1) Підвищення окладів (ставок) бажано обґрунтовувати економічними розрахунками, спираючись на статистичні індекси інфляції.
2) 1 грн «підвищення» – це не економічно-обґрунтований розрахунок.