1. Чи враховуються у звіті ф. № 1ДФ доходи з ознакою 157 у другому розділі у рядку «Військовий збір»?
У листі від 10.11.2016 р. №7431/П/26-15-13-02-15 київські податківці зазначали, що у рядку «Військовий збір» зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір.
Надаючи роз’яснення щодо необхідності відображення у розділі ІІ форми № 1ДФ неоподаткованих доходів, податківці кожного разу спираються на одну й ту ж норму - п. 3.11 розділу III Порядку № 4. Але трактують її щоразу по-різному.
Нещодавно офіс великих платників податків ДФС інформував, що відповідно до Порядку №4 у рядку "Військовий збір" відображаються загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Порядок не передбачає виключення будь-яких доходів, зокрема тих, які не підлягають оподаткуванню військовим збором.
Таким чином, у графах "Загальна сума нарахованого доходу" та "Загальна сума виплаченого доходу" рядка "Військовий збір" необхідно зазначати інформацію про всі доходи, що були нараховані (виплачені) фізичним особам у тому числі фізичним особам-підприємцям.
Схоже роз’яснення було також від ДФСУ у листі від 14.08.2017 р. №1591/6/99-99-13-01-01-15/ІПК.
Безпечніше відобразити у розділі ІІ форми № 1ДФ усі нараховані фізособам доходи, в тому числі, неоподатковані. Або отримати з цього приводу власну індивідуальну податкову консультацію і діяти за нею.
Тим, хто неоподатковані доходи у розділі ІІ не відображав, слід самостійно вирішити, чи варто подавати уточнюючий розрахунок до форми №1ДФ. Адже, штрафу у розмірі 510 грн за п. 119.2 ПКУ за відсутність цих даних у звіті не буде. Враховуючи те, що суми доходів у розділі ІІ відображаються не персоніфіковано, цей штраф стосовно військового збору має застосовуватися лише, якщо помилка призвела до заниження/завищення його суми (чого у випадку із неоподаткованим доходом не буває).
Також ми писали тут.
2. Подано дві «звітних» форми 1ДФ. Як уникнути подвоєння сум для працівників та виправити помилку?
В першу чергу слід зазначити, що друга «звітна» форма 1ДФ не мала би бути прийнята. Вам повинна були би надійти квитанція про її відхилення. Оскільки такого не відбулося рекомендуємо насутпне:
- Звірити номери квитанцій №2 однієї та другої форми 1Дф, чи не однакові вони (якщо однакові, є ймовірність того, що прийнятий таки один звіт);
- Перевірити інформацію у https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx або звернутися до інспектора ДФСУ.
- Якщо дійсно відбулося подвоєння сум, слід зайві суми видалити. Для цього подається нова звітна (якщо строк подання звіту ще не закінчився) або уточнююча форма 1 ДФ, у яких однаковий порядок заповнення. В цих формах зазначається лише та інформація, яку слід відкоригувати – тобто, рядки із зайвими показниками, із зазначенням у графі 9 розділу І ознаки 1 (на видалення).
3. Як звіті з ЄСВ відобразити, що працівниця повинна була вийти з відпустки для догляду за дитиною до трьох років, але вона не вийшла і через 10 днів написала заяву на звільнення ?Дата звільнення припала на наступний звітний місяць.
У такому разі спочатку зазначаємо в таблиці 5 звіту дату закінчення відпустки по догляду за дитиною – відповідно до наказу, за яким така відпустка надавалася, і (якщо у наказі не зазначено конкретну дату закінчення відпустки) даних із свідоцтва про народження дитини, яке мала надати працівниця для отримання такої відпустки. Звісно, зазначити таку дату слід у звіті з ЄСВ за місяць, у якому така відпустка закінчилася.
Дані про звільнення працівниці відображаємо в місяці звільнення – як в таблиці 5 , так і в табл.6 (де відображаються не лише кількість днів перебування у звітному місяці в трудових відносинах, а і суми, нараховані такій працівниці при звільненні).
Зверніть увагу на те, що для найманих працівників в таблиці 5 передбачено різні категорії, код яких зазначається у графі 7. Так, коди 1 – наймані працівники ( з трудовою книжкою) або 2 – наймані працівники (без трудової книжки) ви застосовуватимете, коли відображатимете дані про звільнення цієї працівниці. А про закінчення відпустки по догляду за дитиною до трьох років ви наводитимете інформацію про працівницю з кодом 6.
4. Подали звіт про прийнятого працівника. Він до роботи не приступив. Чи слід подавати скасовуючий, як її заповнити та які наслідки і штрафні санкції за неподачу скасовуючого повідомлення про прийняття?
Працівник не може бути допущений до роботи без:
- укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу
- повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.
Тобто до початку роботи працівника інформація про його зарахування має бути подана до ДФС або її територіальних органів.
Якщо ж роботодавцем було подано повідомлення про прийняття працівника на роботу, але працівник так і не приступив до виконання обов’язків, то роботодавцем подається повідомлення про прийняття працівника на роботу типу «скасовуюче».
Накладення штрафу за не подання скасовуючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним законодавством не передбачено.
Більше на цю тему писали:
Працівник не приступив до роботи, а повідомлення до ДФС уже подане: як бути?
Як внести зміни до повідомлення про прийняття працівника на роботу
Трудовий договір оформлено, але податкову не повідомлено: чи буде штраф за ст. 265 КЗпП?
Держпраці наголошує: за неподання до ДФС повідомлення про прийняття на роботу - штраф
5. Підприємство не відображає надання поворотної фінансової допомоги з 2015 р. При плановій перевірці загрожує штраф 510,00 грн. Це за весь період чи за кожен звіт 1ДФ?
Відповідно до п. 119.2 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені п.119.2 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Оскільки зазначена помилка не призвела ані до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку, ані до зміни платника податку, на нашу думку, штраф підприємству не загрожує.
6. Чи існує строк давності для виправлення помилок у звітності? Як бути коли строк минув (1095 днів)? Чи можна не виправляти?
Подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за ф. № 1-ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), Податковим кодексом України не передбачено.
Відповідно до ст.50 ПКУ. якщо платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Але, нажаль, у формі № 1 ДФ така можливість не реалізована. Тому, якщо йдеться про звіт за минулі звітні періоди, виправити помилки можна лише шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Контролюючий орган (крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ) має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Це означає, що протягом такого строку податківці можуть не лише перевірити правильність складання форми № 1ДФ на підставі документальної перевірки, визначити суми ПДФО та ВЗ, які в звітах не зазначені, а і застосувати до податкового агента штраф, передбачений п. 119.2 ПКУ.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Але, зверніть увагу: у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
7. Як відобразити в 1ДФ в частині дивідендів засновнику-фізичній особі, нараховані у лютому 2017 р., а видавалися протягом 6-ти місяців. Податки сплачено згідно законодавству.
Відповідно до пп.170.5.4 ПКУ дивіденди остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. Загальні правила сплати ПДФО та ВЗ встановлені ст. 168 ПКУ. Якщо дивіденди нараховано, але не виплачено, — ПДФО слід сплатити до бюджету до спливу 30 календарних днів, наступних за місяцем їх нарахування. Якщо ж вони частково виплачувалися раніше (тобто, до спливу 30 календарних днів, наступних за місяцем їх нарахування), частину ПДФО та ВЗ слід було сплатити під час виплати, пропорційно частці дивідендів, які виплачувалися.
У графі 3а «Сума нарахованого доходу» форми № 1ДФ відображають (за звітний квартал) дохід, нарахований фізичній особі незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом (п.п. 3.2, 3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4).
Якщо підприємство здійснило нарахування й виплату дивідендів у різних звітних періодах, у формі № 1ДФ графу 3а слід заповнювати в періоді нарахування дивідендів, а графу 3 — у періоді їх виплати.
8. Помилково вказали у ф.№1ДФ ознаку доходу 101 замість 157. Чи призведе ця помилка до штрафних санкцій? Чи потрібно подавати уточнюючий розрахунок?
Оскільки така помилка не призвела ані до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку, ані до зміни платника податку, на нашу думку, штраф за п. 119.2 ПКУ підприємству не загрожує.
Але виправити її все ж таки варто. Для цього подається або нова звітна (якщо строк подання звіту ще не закінчився), або уточнююча форма 1 ДФ, у яких однаковий порядок заповнення. В цих формах зазначається лише та інформація, яку слід відкоригувати.
У вашому випадку, рядок із неправильним показником – ознакою доходу 101 наводиться із зазначенням у графі 9 розділу І ознаки 1 (на видалення). Наступним рядком ця інформація дублюється вже з правильною ознакою доходу 157, і в графі 9 зазначається 0 (на додавання інформації). У розділі ІІ помилок не було, тому його при такому виправленні не заповнюємо.
9. Якщо помилка виникла в таб.6, а саме, невірно відображено суму відпускних та заробітної плати з кодами 1 та 10 (переплутано суми заробітної плати та відпускних між собою), помилка не призводить до донарахування ЄСВ. Яким чином виправити?
У разі виявлення страхувальником у Звіті з ЄСВ після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум доходів та ЄСВ), що стосується страхувальника або застрахованої особи, вони виправляються наступним чином.
Страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за період, у якому припустився помилки, який містить: перелік таблиць Звіту, таблицю 6 із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну чи (в разі необхідності) декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб. При цьому таблиця 6 повинна містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо – тобто, по кожній застрахованій особі заповнюються окремі рядки таблиці.
Звіт, сформований для виправлення таких помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4. Внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв'язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при такому виправлені помилок не допускається.