Голова Податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев у своєму Телеграм каналі повідомив, що за даними НБУ, у 2025 році було зафіксовано 256 тис. шахрайських операцій із банківськими картками.
Це менше на 5% (або на 13,3 тис. транзакцій) ніж у 2024 році.
Водночас сума збитків за цей період зросла на 24% та досягла 1,4 млрд грн.
Причина: у 2025 році середня сума незаконної транзакції склала 5536 грн проти 4247 грн у 2024 році. Тобто, за рік +30%.
Злочинці найчастіше – а це у 83% випадків – полювали за картками українців в інтернеті та лише у 17% випадків шахрайство відбувалось із банкоматами, торговельними мережами, пристроями самообслуговування.
У 2025 році середня сума незаконної операції в інтернеті склала 6043 грн (+27%). У 2024 році вона була на рівні 4761 грн.
В НБУ зазначають: минулого року у 90% випадків шахраї крали гроші з карток українців, застосовуючи «соціальну інженерію» (у 2024 році – 84%). Це означає, що жертви самостійно надають злочинцям особисту інформацію: реквізити карток, логіни, паролі, коди тощо.
Найчастіше шахраї використовують соцінженерію у таких сценаріях:
- повідомлення та дзвінки щодо оформлення соцдопомоги із пропозицією пройти за сумнівними посиланнями;
- дзвінки від «співробітників» банків з метою отримання реквізитів карток, логінів, паролей та кодів;
- повідомлення в соцмережах із пропозиціями сумнівного підробітку, мета злочинців – змусити жертву переказати гроші чи купити якийсь товар;
- виготовлення eSIM-картки фінансового номера жертви задля отримання кодів доступу до застосунків операторів мобільного зв’язку. Далі злочинці можуть через інтернет-банкінг вкрасти гроші, оформити кредит чи придбати речі.
Водночас шахраї активізували полювання за даними українців, які перебувають за кордоном. Якщо людина довго не використовує свій фінансовий номер, тоді оператор мобільного зв’язку може передати його іншому абоненту. І виникає ризик, що злочинці можуть отримати доступ до фінномеру та через інтернет-банкінг вкрасти гроші чи оформити кредит.
Що робити в таких випадках?
Обов’язково слідкуйте за вашим фінансовим номером або замінюйте його на актуальний номер телефону.
Як захистити свої банківські картки?
- не надавайте реквізити карток: номер, термін дії, CVV-код, логін, пароль, одноразові коди тощо;
- не переходьте за сумнівними посиланнями, які приходять у месенджери, соцмережі, смс або на електронну адресу;
- прив’яжіть» вашу SIM-картку, особливо фінансовий номер, в операторів мобзв’язку (тобто офіційно зареєструйте номер на себе у мобільного оператора, предʼявивши паспорт), використовуйте додаткові сервіси захисту SIM-ки;
- якщо картку чи фінансовий номер було втрачено чи вкрадено або передані особисті дані (реквізити, логіни, паролі), важливо одразу заблокувати картку та інтернет-банкінг. За необхідності проведення розслідування – звернутися із заявою до правоохоронців.
Наприкінці нардеп ще раз акцентував: не довіряйте нікому свої картки, особисті дані, логіни та паролі. Представники банків, Пенсійного фонду, Податкової та інших державних установ ніколи не випитують особисту інформацію онлайн.
У такий спосіб дані намагаються отримати тільки шахраї.
Якщо ж до вас надходять підозрілі повідомлення чи дзвінки, краще попросити про допомогу родичів та друзів, а також – звернутися до банків та офіційних установ.
Саме такий підхід допоможе вам зберегти свої гроші та не стати жертвою шахраїв.
