Блокування рахунків ФОП через фінмоніторинг: критерії ризику та свіжі рішення Верховного Суду 2026 року

1. Чому блокують рахунки ФОПам і чи стосується їх фінансовий моніторинг?
2. Які банківські операції можуть визнати ризиковими?
3. Яка поведінка клієнтів привертає увагу банків і може стати причиною блокування рахунку? 
4. Як Меморандум, підписаний банками, впливає на можливість заблокування рахунку? 
5. Що робити ФОПу, якщо його рахунок заблокували? 
6. Чого не варто робити в разі блокування рахунку?
7. Чи можливо уникнути блокування рахунків заздалегідь?
8. Як суди ставляться до блокування рахунків ФОПів?
9. Висновки і поради

Чому блокують рахунки ФОПам і чи стосується їх фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг – це комплекс заходів банків та державних органів, спрямованих на протидію відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Основні правила контролю встановлені Законом України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон №361).

Тобто це система контролю та аналізу фінансових операцій, яка впроваджена для того, щоб зробити фінансову систему країни прозорою та безпечною. Процес фінансового моніторингу включає заходи, які допомагають контролювати рух грошей та забезпечувати дотримання фінансового законодавства й міжнародних стандартів.

Відповідно до ст. 15 Закону №361 банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від ділових відносин із клієнтом, якщо вважає його діяльність ризиковою.

Кожен банк розробляє і затверджує свої критерії ризиковості та внутрішні процедури перевірки клієнтів: заходи контролю, порядок розірвання відносин тощо. Такі документи мають обмежений доступ і не публікуються у відкритих джерелах, тож часто про їх суть клієнт банку (ФОП) дізнається лише після блокування власного рахунку або під час розгляду справи в суді.

Зверніть увагу!

НБУ розробив і затвердив Індикатори підозрілості фінансових операцій – вони містяться у додатку 20 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Ці індикаторі поділені на три види:

• Індикатори, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта
• Індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта
• Індикатори за різними видами продуктів (послуг).

Прочитавши їх, можна дізнатися, на що банки звертають увагу під час фінмоніторингу. Однак, слід пам’ятати, що кожен банк затверджує власні Індикатори, заходи щодо їх виявлення та реагування на них. Запропоновані НБУ індикатори банк може поділити за ступенем важливості і, відповідно, жорсткістю реагування. Може додати і власні індикатори. Ось ця інформація – тільки для працівників банку і недоступна для клієнтів – інакше вона допоможе їм обходити заходи контролю.

Основна частина платежів проходить автоматично, адже банк не блокує усі операції без винятку. У більшості випадків підставою для блокування рахунку є виявлення банком ознак ризиковості в діяльності клієнта або окремих фінансових операціях, зокрема нетипового характеру операцій, можливих схемних транзакцій чи неоднозначного призначення платежів тощо.

Тому розглянемо практику блокування рахунків бізнесу, аби зрозуміти, які обставини призводять до таких наслідків і як їх уникнути.

Які банківські операції можуть визнати ризиковими?

1. Різке зростання оборотів порівняно із задекларованими при відкритті рахунку може стати підставою для додаткової уваги банку, тому очікувані обсяги операцій варто зазначати з певним запасом. А якщо прогнозується зростання оборотів – необхідно мати документи, що підтверджують джерело коштів: декларації, договори, акти тощо.
2. Максимальні надходження на нещодавно відкритий рахунок є об’єктом контролю з боку банку, оскільки банки ретельно стежать за новими клієнтами. Нові рахунки блокують значно частіше, ніж старі, у яких вже є сформована фінансова історія.
3. Наявність ризикових контрагентів автоматично переносить ФОП в зону підвищеної уваги з боку банку. Адже банк аналізує як тих, хто платить так і тих, кому переказуються гроші.
4. Використання певних «схем», як то:
   • операції, суми яких істотно перевищують характерні для клієнта обсяги або встановлені контрольні показники;
   • дроблення великої суми на кілька менших платежів;
   • транзитний характер операцій (нульовий баланс на початку та в кінці дня);
   • доступ сторонніх осіб до рахунку;
   • отримання коштів на особисту картку паралельно з ФОП. З цього питання навіть вже сформована правова позиція суду: дії банку щодо встановлення клієнту високого рівня ризику легалізації (відмивання) доходів та розірвання ділових відносин є правомірними, якщо клієнт порушив банківське законодавство, зокрема використав рахунок фізичної особи для здійснення підприємницької діяльності (постанова Верховного Суду від 08.10.2025 р. у справі №759/1627/25).
5. Помилки у призначенні платежу. Наприклад, формулювання «повернення боргу» хоча і не свідчить про отримання оподатковуваного доходу, проте регулярні надходження з таким призначенням можуть викликати підозри щодо надання позик на систематичній основі. Тож не потрібно цим зловживати.
6. Невідповідність призначення платежу зареєстрованим видам діяльності (КВЕД) (наприклад, діяльність згідно КВЕД дизайн, а кошти отримано за товар).
7. Платежі з підозрілих країн (країни з списків FATF, Санкційного списку Європейського Союзу, Державного реєстру санкцій тощо).
8. Згадки про купівлю, продаж чи обмін криптовалюти в призначенні платежу можуть привернути підвищену увагу банку та спричинити додаткові запити щодо походження коштів.
9. Платежі без зазначення їх призначення не є критичними, проте залишають простір для різного трактування банком та можуть стати підставою для додаткових запитань.
10. Отримання підприємницьких платежів (із призначенням «за товар», «за послугу» чи «за консультацію») на особисті картки фізичної особи може свідчити про здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. 
11. Часте переведення коштів різним особам без зрозумілого призначення потребуватиме підтвердження обґрунтування та мети таких переказів.
12. Відсутність типових витрат реального бізнесу (оренда плата, комунальні платежі, податки, виплата зарплати тощо).
13. Значний обсяг зняття готівки. Якщо понад 50 % коштів, що надходять на рахунок, регулярно знімаються готівкою, банк може зацікавитися економічною доцільністю таких операцій та запросити підтвердні документи.

Яка поведінка клієнтів привертає увагу банків і може стати причиною блокування рахунку? 

Як зазначалося у статті, банки аналізують поведінкові фактори клієнтів під час фінмоніторингу. Розуміння цих індикаторів допоможе уникнути помилок.

Як Меморандум, підписаний банками, впливає на можливість заблокування рахунку? 

Нагадаємо і ще про один фактор.  14 травня 2026 року банківська спільнота підписала оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг (далі – Меморандум). Про це (із наведенням тексту Меморандуму) ми вже повідомляли тут.

 Меморандум не запроваджує нових законодавчих обмежень і не посилює чинні вимоги фінансового моніторингу. Однак, він суттєво допомагає банкам його проводити. 

Серед іншого, в цьому Меморандумі банки домовилися про: 

1. ліміти на банківські перекази для новостворених та неактивних ФОПів (до 6 місяців діяльності). На них треба звертати увагу «єдинникам». З  14 серпня 2026 ліміти на перекази такі:
   • ФОП 1 групи – до 600 тис. грн на місяць;
   • ФОП 2 та 3 групи – до 3 млн грн на місяць.
2. обмін інформацією між банками-учасниками Меморандуму про клієнтів та їх діяльність, яка містить ознаки підозрілості.

Тобто, мало того, що банки домовились про обмеження банківських операцій для найбільш ризикової категорії клієнтів-ФОПів. Мало того, що всі ці банки здійснюватимуть перевірку клієнтів при укладанні договорів із ними і фінмоніторинг операцій клієнтів протягом дії таких договорів. Вони ще і обмінюватимуться інформацією про ризикових клієнтів.  

Звісно, що надходитиме до інших банків й інформація про блокування рахунку ФОПа або навіть розірвання договору із ним (і про причини цього також). Тому інші банки також починають вважати цього клієнта ризиковим, вимагають документального підтвердження усіх операцій і теж можуть заблокувати рахунок. Докладніше про це ми розповідали тут. 

Тобто зараз, якщо ФОП потрапляє у «чорний список» клієнтів одного банку, він потрапляє до «чорного списку» решта банків. І обійти фінмоніторинг шляхом відкриття рахунку в іншому банку значно складніше. 

Що робити ФОПу, якщо його рахунок заблокували? 

Зазвичай блокування рахунку не відбувається раптово. Йому передують запити від банку про необхідність надання певної інформації. Запит може надійти на електронну пошту, в застосунок банку, телефонним дзвінком тощо. І, в разі ненадання відповіді або надання її не в повному обсязі (на думку банку) – рахунок клієнта може бути заблоковано.

Тож якщо рахунок все такі заблоковано, необхідно встановити причину блокування.

Для цього потрібно проаналізувати чи не отримувались раніше запити від банку і що вимагалось. З цього можна зрозуміти, що саме необхідно надати банку для розблокування рахунку.

Увага!

Якщо блокування рахунку сталося без попередніх звернень з боку банку – можна звернутись до нього з письмовим запитом про причини блокування, який перелік документів хоче бачити банк тощо. Своєю чергою банк зобов'язаний повідомити, які пояснення та документи йому необхідно надати (при цьому він може і не зазначати конкретні причини, чому він визнав клієнта ризиковим).

Все листування з банком необхідно фіксувати, тобто здійснювати письмово з підтвердженням факту отримання банком ваших запитів (в т.ч. через офіційні чати у мобільному додатку банку, на офіційному сайті), бажано уникати телефонних розмов без підтвердження. Це може в подальшому допомогти аргументувати свою позицію в суді, в разі ігнорування банком запитів.

Далі необхідно зібрати та направити до банку лист-пояснення з пакетом документів, що підтверджують відповідну господарську операцію (договори, акти виконаних робіт, рахунки, декларації, виписки, підтвердження джерел походження коштів, опис товарів або послуг, довідки про доходи, чеки, інвойси, інформація про сайт тощо). Готовий пакет документів має давати повну та логічну картину діяльності/проведеної господарської операції підприємства.

Чого не варто робити в разі блокування рахунку?

Адвокат Богдан Янків навів наступні поради.  

У спілкуванні з банком

• сваритися в чат-підтримці або відділенні банку;
• доводити, що банк не має права вимагати документи;
• відмовлятися надавати запитувану інформацію;
• нервувати без видимих причин;
• проявляти агресію або нетипову поведінку.

При запитах інформації

• цікавитися лімітами фінмоніторингу;
• питати про вимоги законодавства щодо фінмоніторингу;
• розпитувати про правила внутрішньої системи контролю;
• просити терміново провести кошти без достатніх причин.

При роботі з документами

• надавати багато розписок про позики різним людям;
• подавати договори без підписів або з неактуальними датами;
• ігнорувати повідомлення банку в мобільних додатках;
• скасовувати операції після початку фінмоніторингу.

Недопустимі пропозиції:

• обіцяти подарунки працівникам банку;
• пропонувати грошові премії за проведення платежів;
• намагатися «домовитися» неофіційно.

Чи можливо уникнути блокування рахунків заздалегідь?

В 2026 році кількість випадків блокування рахунків бізнесу суттєво зросла, банки активно використовують процедури фінансового моніторингу. Тож повністю виключити ймовірність потрапити під такі процедури неможливо, але можна мінімізувати загрозу блокування рахунків та операцій. 

Для цього, зокрема, потрібно:

• кожну операцію оформлювати документально належним чином,
• зберігати документи по операції (договори, первинну документацію тощо),
• не змішувати рахунки ФОП та особисті,
• перевірити відповідність КВЕДів здійснюваній діяльності,
• коректно і чітко зазначати призначення платежу, не зловживати окремими видами платежів,
• здійснювати регулярні прогнозовані платежі,
• уникати сумнівних контрагентів та переказів з підсанкційних країн,
• своєчасно оновлювати ідентифікаційні дані у банківських установах. 

Як суди ставляться до блокування рахунків ФОПів?

Розглядаючи спори про розблокування рахунків суди аналізують наявні документи клієнта, банку, підтвердження легальності операцій тощо. Також вони враховують ризик-орієнтований підхід, який має застосовувати банк, обов’язки банку контролювати операції, право банку відмовити клієнту та інше.

Так, у постанові Верховного Суду від 23.04.2025 р. в справі №754/6034/22 суд зазначив, що випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, передбачені спеціальним законодавством, зокрема Законом №361, проте здійснення обмежень відповідно до зазначеного Закону є чітко регламентованим за термінами та процедурою.

Отже застосування банком заходів фінансового моніторингу не звільняє його від обов'язку дотримуватися визначеної законом процедури та строків. Обмеження права клієнта на розпорядження коштами можливе лише за наявності передбачених законом підстав та з дотриманням установленого порядку.

Натомість в Постанові Верховного Суду від 08.10.2025 р. у справі №759/1627/25 суд виснував, що банк має право відмовитися від підтримання ділових відносин з клієнтом у разі встановлення неприйнятно високого ризику, що ґрунтується на виявленні підозрілої фінансової діяльності, невідповідності заявлених джерел походження коштів фактичним операціям та перевищенні планового обсягу операцій за умови документального обґрунтування підозр і рішення відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг.

Висновки і поради

1. Фінмоніторинг банків стосується усіх клієнтів, і ФОПи не є виключеннями тільки тому, що вони є фізособами.
2. Якщо блокування рахунку вже відбулося – важливо якнайшвидше з’ясувати його підставу і дізнатися, які документи слід надати банку для розблокування. Від цього залежить, чи є сенс в оскарженні і яка стратегія захисту найефективніша.
3. Для забезпечення стабільності ведення бізнесу ФОП доцільно мати рахунки в декількох банках, аби в разі блокування одного рахунку – можна було здійснювати діяльність з іншого. Але це не панацея – адже банки здійснюють обмін інформацією про ризикових клієнтів. І потрапити в «чорний список» в одного означає потрапити під такі самі підозри у інших. Звісно, кого обслуговувати, кожен банк визначає самостійно, але конфлікт з одним з них значно знижує шанси на відкриття або продовження обслуговування рахунку в інших. 
4. Чітке документальне оформлення операцій та правильне формулювання призначення платежу значно знижують ризик блокування рахунку.