Фактичний рівень інфляції на кінець 2016 року був близьким до прогнозів Національного банку на рівні 12%, що публікувалися в Інфляційних звітах з середини 2015 року. Таким чином, ціль з інфляції на 2016 рік, визначена Стратегією монетарної політики на 2016-2020 роки у межах 12% ± 3 п.п., досягнуто.
Швидке зниження інфляції у 2016 році відбулося насамперед завдяки фундаментальним факторам. Про це свідчило стрімке уповільнення базової інфляції (до 5,8%). Також значний внесок мало помірне зростання цін на сирі продукти харчування. Водночас основними чинниками збільшення цін стало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та подорожчання палива.
• Базова інфляція за результатами 2016 року сповільнилася до 5.8% (з 34.7% у 2015 році) та практично відповідала останньому прогнозу Національного банку (5.6% р/р). Зниженню базової інфляції і загалом інфляційного тиску сприяли помірковані фіскальна та монетарна політики, зменшення інтенсивності військового конфлікту на сході, вторинні ефекти факторів з боку пропозиції сирих продуктів харчування.
Так, посилення ролі облікової ставки, її виважене зниження протягом року та зусилля Уряду з утримання фіскального дефіциту в цільових межах призвели до суттєвого поліпшення інфляційних й курсових очікувань та стримували інфляцію з боку попиту. Також зниженню інфляції сприяла помірна волатильність обмінного курсу гривні, яка спостерігалася протягом більшої частини року завдяки сприятливій ситуації на зовнішніх ринках, надходженням від експорту високого врожаю зернових й олії та заходам Національного банку зі згладжування надмірних коливань курсу на міжбанківському валютному ринку.
Протягом 2016 року ціни на товари, що переважно імпортуються, такі як побутова техніка, одяг та взуття, зросли менш суттєво, ніж рік тому, а окремі товари – навіть подешевшали. Наприклад, аудіо та відео техніка, а також обладнання для обробки інформації. Також суттєво сповільнилося зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки, що пов’язано із вторинними ефектами від зниження інфляції сирих продуктів харчування.
Після послідовного уповільнення інфляції протягом переважної частини 2016 року з жовтня дезінфляційний тренд дещо пригальмувався через низку чинників. По-перше, через подорожчання окремих видів сировини, а саме молока. По-друге, через погіршення інфляційних очікувань на тлі посилення політичної напруги, девальваційного тиску та рішення Уряду різко підвищити на початку 2017 року мінімальну заробітну плату.
• Зростання цін на сирі продовольчі товари сповільнилося до 1.2% за 2016 рік (проти 40.7% у 2015 році). Окрім окреслених чинників, на це вплинула низка факторів пропозиції, дія яких була більш потужною та тривалішою, ніж передбачалося. Зокрема, мова йде про високі врожаї: в Україні - зернових, овочів та окремих фруктів (зокрема, яблук), а в інших країнах – цитрусових. Так, ціни на овочі борщового набору знизилися на 43.1% р/р.
Крім того, торговельна політика РФ як щодо України (продовольче ембарго з початку 2016 року), так і інших країн забезпечила високу пропозицію продовольчих товарів на українському ринку. Наприклад, торговельні санкції РФ на поставки окремих видів сільськогосподарської продукції турецького виробництва призвели до збільшення пропозиції овочів та фруктів на ринку України та, відповідно, зниження цін, зокрема на мандарини та апельсини, а також помідори та огірки.
Ціни на м’ясо підвищилися досить стримано через обмеження на експорт свинини та курятини на тлі нестабільної епізоотичної ситуації. Водночас у 2016 році стрімко зросли ціни на молоко та молочні продукти на тлі посилення попиту з боку переробників через високі обсяги експорту молочних продуктів.
• Ціни та тарифи, що регулюються адміністративно, у 2016 році збільшилися на 34.6% у річному вимірі. Хоча підвищення було суттєво нижчим, ніж у 2015 році (64.4%), воно було основною причиною зростання споживчих цін у 2016 році. Протягом минулого року тривало підвищення тарифів на усі види житлово-комунальних послуг. Також продовжили зростати ціни на тютюнові вироби та алкогольні напої, у тому числі за рахунок підвищення акцизів, мінімальних цін на алкогольні напої, а також цінової політики виробників тютюнових виробів.
• Ціни на паливо у 2016 році підвищилися на 19.5% (12.3% у 2015 році). Прискорення зростання цін відображало подорожчання нафти на світових ринках та помірну девальвацію гривні.
Наразі монетарна політика Національного банку спрямована на досягнення нової цілі – забезпечити уповільнення інфляції до 8% +/- 2 п.п. на кінець 2017 року та до 5% у середньостроковій перспективі.
.jpg)