• Посилання скопійовано

Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 12,5%

Правління НБУ прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 12,5% річних. Це пов’язано з необхідністю нівелювати ризики для досягнення цілей з інфляції у 2017-2018 роках

Як повідомляє прес-служба НБУ, збереження облікової ставки на рівні 12,5% затверджено Рішенням Правління НБУ від 06.07.2017 р. № 418-рш "Про розмір облікової ставки".

Інфляційні процеси в цілому залишалися контрольованими. Хоча в останні місяці споживча інфляція очікувано прискорювалася, базова інфляція була стабільною.

Прискорення загальної інфляції до 13,5% у травні та приблизно до 15% у червні, за оцінками Національного банку, дещо перевищувало траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті (квітень 2017 року). Це  було зумовлено насамперед подорожчанням сирих продуктів харчування. Підвищення цін на м’ясні та молочні продукти на світовому ринку активізувало експорт вітчизняної продукції, в результаті чого її пропозиція на внутрішньому ринку скоротилася. А втрата частини врожаю внаслідок весняних заморозків і збільшення пропозиції дорожчої імпортованої продукції відобразилися на внутрішніх цінах на овочі та фрукти.

Водночас, базова інфляції була нижчою за очікувану і в травні становила 6,5%. Стримуючими факторами для неї виступали  нижчий за потенційний рівень сукупного попиту, виважені фіскальна та монетарна політика.

Послабленню тиску на ціни допомагало суттєве поліпшення інфляційних очікувань, спричинене, зокрема, сприятливою ситуацією на валютному ринку. З початку року тривало зміцнення курсу гривні відносно долара США внаслідок висхідної динаміки цін на сталь та зернові на світових ринках та зростанням обсягів експорту сільськогосподарської продукції. Водночас із високою пропозицією валюти на внутрішньому ринку попит на неї залишався стриманим. Так, поступове послаблення обмежень на валютному ринку не мало суттєвого впливу на його стан. Зі свого боку, Національний банк, дотримуючись режиму гнучкого курсоутворення, не протидіяв поступовому зміцненню гривні і водночас викуповував надлишок валюти на міжбанківському ринку для поповнення міжнародних резервів. Загалом з початку року чиста купівля валюти Національним банком становила більш ніж 1,3 млрд. дол. США, а резерви збільшилися до 18 млрд. дол. США.

 

Інфляція буде знижуватися до цільових значень у 2017 – 2018 роках

Національний банк очікує, що інфляція у 2017-2018 роках перебуватиме в межах оголошених цільових орієнтирів, визначених Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу (8% ± 2 в.п. на 2017 рік та 6% ± 2в.п. на 2018 рік). Так, Національний банк зберіг незмінними прогнози інфляції на 2017-2018 роки – на рівні 9.1% і 6.0% відповідно.

До кінця 2017 року інфляція в річному вимірі буде досить мінливою, як і в першому півріччі. Упродовж ІІІ кварталу поточного року вона залишатиметься на двознаковому рівні, проте в IV кварталі  повернеться до однознакових показників.

Незмінність прогнозу інфляції на кінець 2017 року пояснюється взаємокомпенсуючим впливом різних факторів.

З одного боку, окреслені вище фактори з боку пропозиції сирих продуктів харчування зумовлюють необхідність підвищення прогнозів зростання цін цих продуктів.

З іншого боку, це буде частково компенсовано за рахунок менш суттєвого, ніж очікувалося досі, зростання адміністративно-регульованих цін. Іншим фактором є більш сприятлива, ніж очікувалося, ситуація на валютному ринку. У результаті, Національний банк знизив прогноз базової інфляції на кінець року до 6.1%.

У 2018 році базова інфляція знизиться до 3.9%. Ключовим чинником продовження дезінфляційного процесу буде проведення виваженої монетарної та фіскальної політики, які зумовлюватимуть контрольоване відновлення споживчого попиту, подальше поліпшення інфляційних очікувань та помірну волатильність обмінного курсу. Також зростання цін на сирі продукти харчування наступного року прогнозується значно нижчим порівняно з поточним роком. 

Рівень інфляції наступного року, як і у попередні, визначатиме зростання адміністративно регульованих цін. Вони підвищаться більш ніж на 10% під впливом очікуваного зростання світових цін на енергоресурси, а також акцизної політики держави.

 

Національний банк переглянув прогноз зростання реального ВВП на 2017 рік

У поточному році економічне зростання уповільниться до 1.6%. Перегляд прогнозу відбувся через гірші результати економічної активності у першій половині року, зокрема у сфері послуг, та через перегляд оцінок урожаю зернових. Збережуться низькі показники діяльності галузей, найбільш вразливих до розриву виробничих зв’язків з неконтрольованими територіями (гірничо-металургійний комплекс, енергетика, транспорт).

Зростання реального ВВП у 2018 році прискориться до 3.2%. Насамперед цьому сприятимуть поступове пом’якшення фіскальної та монетарної політики, що стимулюватимуть споживчий попит. Також економічне зростання будуть підтримувати покращення інвестиційної привабливості економіки й зростання експорту на тлі поліпшення умов торгівлі і високих обсягів урожаю. Однак відновлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту переважно задовольнятиметься імпортованою продукцією.

Дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні близько 4% ВВП у 2017-2018 роках. Він повністю покриватиметься надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощення міжнародних резервів.

Ключовим припущенням цього прогнозного сценарію є подальша співпраця з Міжнародним валютним фондомщозалишається важливим джерелом поповнення міжнародних резервів країни. Разом із профіцитом зведеного платіжного балансу отримання фінансування за програмою EFF дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20 млрд. дол. США на кінець 2017 року та до 27 млрд. дол. США на кінець 2018 року. Також накопиченню резервів сприятиме використання Урядом коштів відспецконфіскації безпосередньо для здійснення виплат за державним боргом.

 

Національний банк вважає, що поточний рівень облікової ставки  узгоджується з досягненням інфляційних цілей у 2017-2018 роках та наявним балансом ризиків.

 

Збереження поточного стану монетарної політики зумовлено необхідністю нівелювати вплив зростання цін на сирі продукти харчування на інфляційні очікування та наслідки відновлення споживчого попиту, зокрема через заплановане підвищення пенсій з жовтня, у вигляді посилення інфляційного тиску.

Ризики для прогнозу інфляції на цей рік як у бік підвищення, так і зниження оцінюються як однаково ймовірні. З одного боку, існує можливість підвищення адміністративно регульованих цін у цьому році (що, однак, послабить інфляційний тиск у наступному році). Також фактори з боку пропозиції продовольчих товарів можуть мати більший вплив на інфляційні показники цього та наступного років, ніж очікується наразі. З іншого боку, ціни на енергоресурси у світі можуть виявитися нижчими ніж у базовому сценарії Національного банку. Це матиме як прямий ефект на внутрішні споживчі ціни, так і непрямий – через нижчі вартісні обсяги імпорту і відповідне відображення на обмінному курсі.

У середньостроковій перспективі до уваги взято певну невизначеність, пов’язану з темпами підвищення урядом соціальних стандартів, зокрема пенсійних виплат, та можливими змінами в державній політиці субсидіювання домогосподарств. Одночасно зберігається невизначеність щодо проведення макроекономічної політики та структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, збільшення потенціалу економіки та продовження програми з МВФ. Неефективна реалізація реформ може призвести до погіршення перспектив економічного зростання, що матиме негативні наслідки для інфляційних і курсових очікувань та посилюватиме інфляційний тиск. Як і раніше, вагомим є ризик безпосередньої ескалації бойових дій на сході України.

Для продовження зниження облікової ставки Національний банк має отримати чіткі ознаки того, що наведені вище ризики не матеріалізуються у посилення інфляційного тиску і не загрожуватимуть досягненню інфляційних цілей у середньостроковій перспективі. Правління Національного банку переконане, що стійке та суттєве зниження процентних ставок за кредитами для реального сектору можливе лише за умови досягнення цінової стабільності.

Крім того, пом’якшення монетарної політики, яке вже відбулося у поточному році, ще має потенціал для сприяння економічному розвитку в подальшому, оскільки ще не повною мірою відобразилося у зниженні процентних ставок банків, насамперед державних.

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 13 липня  2017 року.

Джерело: Нацiональний банк України

Рубрика: Фінанси і банки/НБУ і банківська система

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «НБУ і банківська система»