Нацбанк розповідає, що до запровадження державою карантинних заходів у відповідь на поширення COVID-19 українські компанії очікували на подальше економічне зростання і помірну інфляцію. Про це свідчать результати опитування керівників компаній, яке Національний банк провів у I кварталі 2020 року*. Однак після цих подій настрої бізнесу очікувано погіршилися.
Очікування бізнесу до запровадження карантинних заходів
Рівень ділової активності підприємств упродовж останніх чотирьох кварталів залишався досить високим: індекс ділових очікувань (ІДО) на наступні 12 місяців становив 110,5% (у попередньому кварталі – 112,0%).
Очікування щодо інфляції поліпшувалися. Бізнес прогнозував темпи зростання споживчих цін через 12 місяців на рівні 5,1% (у IV кварталі – 7,0%), що фактично співпадало зі середньостроковою інфляційною ціллю Національного банку. Майже 70% респондентів прогнозували, що зростання споживчих цін у наступні 12 місяців не перевищить 6,0% або буде нижчим.
Бізнес очікував міцнішого обмінного курсу гривні: упродовж наступних 12 місяців респонденти прогнозували курс у середньому на рівні 26,01 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 27,43 грн/дол. США).
Оцінки підприємств щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні були стриманішими, втім залишалися на високому рівні. Майже третина респондентів (30,8%) очікували на їх зростання, ще майже половина (48,7%) вважали, що ці показники залишаться на тому ж рівні.
Більше третини компаній (36,2%) прогнозували зростання обсягів продажу товарів та послуг упродовж наступних 12 місяців. Лише 13,2% очікували їх зниження. Позитивні прогнози давали респонденти всіх видів економічної діяльності, крім підприємств енерго- та водопостачання.
Поліпшення свого фінансово-економічного стану впродовж наступних 12 місяців очікували 27,6% компаній, погіршення – 10,8%. Позитивні настрої мали респонденти всіх видів економічної діяльності, крім респондентів енерго- та водопостачання.
Попит на робочу силу був практично збалансований. Зокрема, 21% респондентів очікували скорочення персоналу, лише 17,4% – планували наймати працівників.
Незначно зменшилася також кількість компаній, які планували підвищувати зарплати своїм працівникам упродовж наступних 12 місяців – із 69,2% до 63,4%. 2,7% компаній планували скоротити заробітну плату.
Найвагомішим чинником, що обмежуватиме спроможність підприємств збільшувати виробництво, респонденти вважали недостатній попит і дефіцит кваліфікованих працівників. Респонденти менше згадували серед таких чинників високі ціни на енергоносії, сировину і матеріали.
Зміни настроїв підприємств після запровадження карантинних заходів
Як свідчать останні більш високочастотні опитування підприємств Національним банком, настрої бізнесу після запровадження карантинних заходів суттєво і різко погіршилися.
Так за підсумками березня щомісячний індекс очікувань ділової активності (ІОДА) знизився на 5.4. б.п. до позначки 45.8. Значення індексу, що є нижчим за 50 пунктів, сигналізує про переважання песимістичних очікувань бізнесу.
Найбільш песимістично оцінювали підсумки місяця підприємств сфери послуг. Представники цього сектору зазнали найбільших втрат від карантинних заходів. Їх оцінки щодо обсягу наданих послуг та нових замовлень перебували на рекордно низьких рівнях. Песимістичні очікування переважали й у сфері промисловості.
Дещо кращі оцінки були в секторі торгівлі з огляду на зростаючий попит на споживчі товари першої необхідності (продукти харчування та засоби особистої гігієни), а також можливості досить швидкої переорієнтації бізнесу на альтернативні канали збуту та доставки товарів.
В останніх щотижневих економічних оглядах, які Національний банк почав робити під час карантину, зазначалося, що очікування підприємств щодо зниження товарообігу та обсягів виробництва погіршувалися й в квітні. На ринку праці тривало зниження кількості вакансій. Через зростання невизначеності навіть ІТ-компанії, найменш вразливі до карантину, зупиняли нові найми. Загалом за три тижні карантину кількість нових вакансій знизилася на 44%.
* Довідково
Квартальне опитування проводилося з 04 лютого 2019 року до 04 березня 2020 року. В опитуванні взяли участь 681 підприємство із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької і Луганської областей).
Серед опитаних підприємств 18,5% – компанії переробної промисловості, 17,6% – оптової торгівлі, 15,0% – сільського господарства, 13,4% – транспорту та зв’язку, 6,8% – добувної промисловості, 4,6% – сфери електроенергії та водопостачання, 3,5% – роздрібної торгівлі, 2,9% – будівництва, 17,8% – підприємства інших галузей.
Результати опитувань відображають лише думку респондентів-керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України.
Індекс ділових очікувань – агрегований показник щодо очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців.
Розраховується за результатами опитувань підприємств як середньоарифметичне значення балансів відповідей щодо фінансово-економічного стану підприємств, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, кількості працівників. Значення індексу більше 100 означає перевагу в суспільстві позитивних економічних настроїв, нижче 100 – негативних економічних настроїв.