Нацбанк розповідає, що умови роботи фінустанов залишаються складними: війна затягується, а росія надалі застосовує тактику терору та руйнує цивільну інфраструктуру. Незважаючи на це, фінансовий сектор працює безперебійно: платежі здійснюються своєчасно, а клієнти мають безперешкодний доступ до власних коштів. Проте наслідки масштабних обстрілів знижують темпи зростання попиту на банківські послуги та спричиняють додаткові кредитні й операційні втрати банків.
Довіра до банківської системи зберігається
Банківська система загалом залишалася високоліквідною від початку повномасштабної війни, а за окремими показниками ліквідність сягнула рекордних рівнів. Окрім збереження довіри вкладників до банків, цьому сприяють регулярні та значні надходження державних виплат на банківські рахунки населення. Водночас приплив нових коштів до сектору нерівномірний: основні обсяги осідають на поточних рахунках у державних банках.
Протягом другого півріччя скорочувалася частка депозитів у гривневих рахунках населення, тож строкова структура фондування погіршується. Це не створює негайних ризиків для банківської системи, але послаблює стійкість окремих банків до можливих різких змін настроїв вкладників. Тож фінустановам варто докладати зусиль для покращення строкової структури коштів населення, зокрема через підвищення ставок за депозитами.
Сприяла збереженню довіри до банків і неперервність платежів та роботи роздрібної мережі, навіть попри перебої в постачанні електроенергії. Банки вже розробили та реалізують заходи, що дадуть змогу зберегти неперервність роботи навіть в умовах тривалих блекаутів. Посилюючи власну стійкість до операційних ризиків, банки зазнають суттєвих втрат, зокрема через витрати на додаткове обладнання відділень.
Чистий кредитний портфель банків скорочується – поволі для бізнес-кредитів та стрімко в роздрібному сегменті
Причина скорочення – формування резервів за кредитами, а також погашення раніше виданих позик, що не компенсується новими видачами. Падіння економічної активності через перебої з постачанням електроенергії та пригнічений споживчий попит надалі знижують попит на кредитування. Під час війни ключову роль у підтриманні кредитування відіграють державні програми.
Кредитні збитки й надалі залишаються найбільшим ризиком для фінсектору
Банки вже зазнали значних кредитних втрат, проте далеко не всі реалізовані та очікувані кредитні збитки визнано. Близько 20% кредитного портфеля вже визнано непрацюючим або ж перебуває в зоні ризику – це співставно з червневими оцінками НБУ. Водночас проблеми з електропостачанням погіршуватимуть показники діяльності навіть тих підприємств, які до сьогодні вчасно обслуговували кредити. Доходи домогосподарства та операційні грошові потоки бізнесу в багатьох випадках будуть недостатніми для повноцінного обслуговування кредитів. Тож наразі є підстави для погіршення прогнозу якості кредитного портфеля – за умови тривалого збереження поточних проблем в енергетиці частка його втрат може сягнути 30%.
Надлишковий буфер капіталу зменшуватиметься
Банківський сектор надалі генерує значні операційні прибутки, що створюють фінустановам першу лінію захисту для поглинання кредитних збитків. Цьому сприяють ріст процентних доходів та відновлення комісійних доходів, які у вересні вже сягнули довоєнного рівня. Протягом року більшість банків змогли оптимізувати адміністративні витрати. Тож, попри значні кредитні втрати, сектор загалом залишався прибутковим, а його рентабельність капіталу за одинадцять місяців склала понад 9%.
Більшість банків зберігають та поповнили запас капіталу понад мінімальні вимоги. Проте, ймовірно, цей надлишковий буфер зникатиме.
Національний банк не застосовує заходи впливу за порушення нормативних вимог до капіталу, якщо вони викликані наслідками війни. Режим регуляторних послаблень зберігатиметься тривалий час. Тож фінустанови, що мають життєздатні бізнес-моделі та спроможні генерувати операційні доходи, отримають достатньо часу на відновлення капіталу в разі потреби. Натомість операційно збиткові банки залишатимуться під пильною увагою регулятора, до них можуть застосовуватися обмеження для збереження інтересів вкладників.
НБУ підтверджує намір протягом 2023 року провести діагностичне обстеження банків
Це дасть змогу з’ясувати коректність відображення якості кредитного портфеля, достатності формування резервів та оцінки реального розміру регулятивного капіталу. За результатами такої оцінки буде визначено перехідний період для відновлення капіталу до мінімальних регуляторних значень. Більшість банків зможуть відновити капітал завдяки поточним прибуткам, проте низка банків, ймовірно, потребуватимуть підтримки акціонерів.
У наступних роках у міру вирішення поточних проблем, викликаних війною, НБУ зміщуватиме фокус на довгострокові пріоритети подальшої гармонізації правил роботи фінансового сектору з європейським законодавством.