Forbes.ua розповідає, що Україна може стати першою в Європі країною, що імплементувала європейські норми регулювання віртуальних активів МіСА. Останні кроки – оновлення Закону 2021 року «Про віртуальні активи» та ухвалення змін до Податкового кодексу, що дозволять державі оподатковувати операції з криптовалютами.
Обидва пули змін уже напрацьовані. Законопроєкт про оподаткування презентують 14 червня. «Сподіваюся, закон ухвалять у вересні, а запрацює він уже з 2024-го», – каже член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Юрій Бойко.
Що про новації думає криптоком’юніті та чи стане це останнім кроком на шляху до легалізації криптовалют в Україні?
Правила обігу та оподаткування для криптовалют
У разі ухвалення Верховною Радою оновлене законодавство про віртуальні активи матиме такі ключові позиції.
- Регуляторами ринку виступатимуть Національний банк і НКЦПФР.
- За видами віртуальні активи розподілятимуться на три категорії: токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, інші віртуальні активи.
- Для публічної пропозиції (випуску) токенів із прив’язкою до активів на торгах емітент має бути авторизованою у НКЦПФР юридичною особою. Для авторизації юрособа має оформити білу книгу (по суті, проспект емісії).
- Ставку оподаткування – 18% з інвестиційного прибутку та військовий збір 1,5%. Умова для сплати податку – якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами має позитивне значення, а отримані внаслідок цих операцій віртуальні активи перебувають у власності платника до 365 днів.
Ключовий момент – концепцію оподаткування – створено за прикладом моделей західних країн, каже Бойко з НКЦПФР. «Якщо віртуальний актив куплено за 10 000 грн, а продано за 11 000 грн, то оподатковується різниця – 1000 грн», – пояснює він.
Що про регулювання та податки для криптовалют думає ринок
Криптобіржа Binance виступає за більш помірний податковий варіант для крипторинку. «Пропонуватимемо німецьку модель оподаткування», – каже генеральний менеджер Binance в Україні Кирило Хомʼяков. Йдеться про нульовий податок з інвесторів, які тримають криптовалюту понад рік, уточнює він.
Регулювання ринку криптовалют сприятиме злиттю цього класу активів із традиційною фінансовою системою, додає Хомʼяков. Які переваги? Держава захищатиме право приватної власності на віртуальні активи, а клієнти комерційних банків зможуть тримати криптовалюту на депозитах і брати під її заставу кредити, говорить він.
Є і скептики. «З 2017-го Україна працює у напрямі регулювання криптоіндустрії, а навіщо – так ніхто і не відповів», – каже засновник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян. Спершу треба з’ясувати, навіщо, кому, як і коли потрібна регуляція, і тоді рухатися у цьому напрямі, вважає він.
Нинішні «рухи» на державному рівні є наслідуванням західного досвіду і змін. Мовляв, щось зробили у ЄС, США, Гонконгу і Дубаї, тому і Україна має пропонувати криптанам якісь умови, вважає Чобанян.
Це справді так, підтверджує Бойко з НКЦПФР. «Документ дає змогу працювати за правилами ЄС, – уточнює він. – Якщо біржа чи обмінник хочуть працювати на ринку, вони мають відповідати цим правилам».
Коли закон ухвалять, обіг віртуальних активів в Україні буде повністю регульований, криптовалюти будуть легалізовані, кажуть Бойко з НКЦПФР та нардеп Ярослав Железняк, який подаватиме законопроєкт до Верховної Ради.
Чи буде шлях документа в парламенті легким? Не гарантовано. Є питання щодо концепту оподаткування криптовалют, можуть бути зауваження й узгодження з боку Мінцифри і Нацбанку, перераховує Железняк. «Не скажу, що ми багато втратимо, якщо закон не ухвалять, – каже він. – Але все ж бажано зробити це».
