НБУ опублікував свіжий Макроекономічний та монетарний огляд про економічні результати січня - лютого. Про це повідомила Южаніна у своєму Телеграм-каналі.
Вона зауважила, що у січні інфляція пришвидшилася до 12,9%.
Зростання цін на сирі продукти в річному вимірі сповільнилося на тлі розширення пропозиції.
Натомість фундаментальний інфляційний тиск посилився.
За оцінками НБУ, інфляція зростала й у лютому.
НБУ на початку березня підвищив облікову ставку до 15,5% - це рішення підтримає привабливість заощаджень у гривні, сприятиме збереженню стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань.
Це дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%.
У лютому відключення електроенергії для бізнесу відновилися, що мало позначитися на економічній активності.
Дефіцит с/г сировини стримував харчову промисловість і експорт.
Водночас пожвавилася активність у металургії, окремих напрямах добувної промисловості й машинобудуванні.
Споживчий попит залишався стійким.
На ринку праці ситуація пожвавилася.
Кількість резюме і вакансій у річному вимірі зростала. Остання (вакансії) перевищила рівень 2021 року та початку 2022 року.
Проте дефіцит кадрів зберігався, що стимулювало подальше збільшення зарплат.
Видатки держбюджету в січні - лютому суттєво перевищували минулорічні, водночас податкові надходження поліпшилися.
Дефіцит бюджету фінансувався за рахунок запасу ліквідності, створеному наприкінці 2024 року, та траншу за програмою ERA Loans у січні.
Запас валютних коштів для фінансування бюджетних потреб у березні збережено.
Чистий попит на іноземну валюту в лютому знизився.
Цьому сприяли відносно стабільна ситуація з експортом, поліпшення курсових очікувань населення та заходи НБУ з посилення процентної політики та підтримання стійкості валютного ринку.
Такі висновки можна зробити у нещодавньому звіті Прем’єр-міністра. Все дуже добре.
У своєму Телеграм-каналі Южаніна поділилася ще даними, які зазначають незалежні експерти, спеціалісти.
Вплив на інфляцію
Споживча інфляція прискорюється 9-й місяць поспіль: з 3,3% у травні 2024 р. до 12,9% у січні 2025 р. (в річному вимірі).
Цей факт засвідчує, що в нинішніх умовах облікова ставка НБУ не здатна здійснювати ефективного впливу на інфляцію, оскільки переважна більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарних інструментів НБУ, а саме:
Інфляція живиться зростанням витрат в реальному секторі, а не попиту.
Зокрема, індекс цін виробників промислової продукції збільшився на 32,5% в річному вимірі. Це штовхає ціни вгору незалежно від розміру ключової процентної ставки НБУ.
Дефіцит державного бюджету диктується воєнними факторами та переважно (на 99% за планом на 2025 р.) покривається із зовнішніх джерел, а тому не залежить від процентних ставок внутрішнього боргового ринку.
Девальвація обмінного курсу гривні не залежить від ключової ставки НБУ, а залежить від керованих валютних інтервенцій НБУ та від притоку зовнішньої допомоги;
Погодні фактори, які спричинили підвищення цін на окремі категорії с/г продукції, також не реагують на облікову ставку.
Тому нардеп вважає, що висновки НБУ про те, що підвищення облікової ставки до 15,5% з 13% призведе у т.ч. до контрольованості інфляційних очікувань, хибні.
"Зазначений слайд - ілюстрація "стійкого" споживчого попиту, про що констатує НБУ в Макроекономічному та монетарному огляді.
Крім того, декілька прямих суперечностей вказано в цьому документі, такі як:
- сповільнення цін на сирі продукти та при цьому зазначається про те, що дефіцит сировини стримував харчову промисловість;
- попит на іноземну валюту знизився завдяки стабільності ситуації з експортом і тут же зазначено, що дефіцит сировини стримував експорт.
Окрім цього, маємо розуміти, що підвищення ставки НБУ призводить до додаткових витрат за державними внутрішніми позиками.
Підвищення облікової ставки НБУ на 1 відсотковий пункт в нинішніх параметрах фіскально-монетарних відносин призводить до додаткових втрат державних коштів на 11 млрд грн в рік.
Витрати НБУ на монетарну політику за підсумками минулого року становили 77 млрд грн.
У Державному бюджеті на 2025 р. закладено витрати на обслуговування внутрішнього боргу обсягом 282 млрд грн", - такий висновок до слайда від себе додала Южаніна.