Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Вони повертають ресурси своїм материнським компаніям. За даними НБУ, за перше півріччя 2011 року вітчизняна банківська система погасила кредити нерезидентів більш ніж на 1,5 млрд доларів.
Найбільше зовнішніх запозичень в січні - липні повернув ПриватБанк - на 500 млн доларів. Вся справа в тому, що на початку лютого ця фінустанова погасила на таку суму випуск 5-річних єврооблігацій. Всі інші масові повернення здійснювали іноземні "дочки".
Майже $400 млн повернув материнській структурі Райффайзен Банк Аваль, скоротивши свою зовнішню заборгованість до менш ніж 1,2 млрд доларів. Відзначимо, що в умовах обмежень на валютне кредитування Райффайзен Банк Аваль спішно позбавляється не тільки від закордонного фондування у валюті, але і від валютних депозитів громадян.
Найвища ставка за доларовим депозитом на рік, яку пропонує банк, становить 4,15% річних - це вдвічі менше від середньоринкового значення. Більше 300 млн доларів на батьківщину повернув Сведбанк.
Як відомо, українська "дочка" шведського Swedbank завершує процедуру виходу з роздрібного сегмента банківського ринку. Проте заборгованість перед материнською структурою ще досить велика - понад 350 млн доларів. Виводять ресурси з України й інші банки із західним капіталом - ОТП Банк, УкрСиббанк, Ерсте Банк та ін.
З великих "іноземців" практично не виплачували свої кредити тільки Укрсоцбанк (приблизно 1,5 млрд доларів) і банк "Форум", який здійснив великі погашення в 2011 році, і зараз його заборгованість складає всього близько 100 млн доларів.
Втім, поряд із західними "дочками" серед лідерів зі скорочення заборгованості перед нерезидентами значиться і Альфа-Банк (Україна). У той же час російські держбанки достатньо щедро фінансують свої підрозділи в Україні.
У першому півріччі російський Внешэкономбанк активно постачав грошима дочірній Промінвестбанк. В результаті зовнішній борг останнього збільшився майже на 700 млн доларів, до 2 млрд доларів. До речі, примітно, що цей банк у першому півріччі був серед лідерів з відтоку клієнтських депозитів.
Виходить, що відбувалася заміна локального фондування на зовнішнє фінансування врозріз з загальноринковою тенденцією. Майже на 300 млн доларів свою зовнішню заборгованість збільшив ВТБ Банк. Відзначимо, що Промінвестбанк і ВТБ Банк очолюють список лідерів за розміром зовнішніх боргів. Але якщо перший активно кредитує економіку, то другий останнім часом робить наголос на кредитуванні бюджету через придбання ОВДП.
Як відомо, в період кредитного буму 2005-2007 років вітчизняні банки масово залучали "довгі" дешеві ресурси із зовнішніх ринків і направляли їх на кредитування як компаній, так і населення.
Деякі фінустанови (УкрСиббанк, Ерсте Банк) навіть відмовлялися від приватних депозитів на користь зовнішнього фондування, частка таких ресурсів досягала 60% зобов'язань окремих банків із західним капіталом. В результаті, на кінець 2008 року зовнішня заборгованість склала 40 млрд доларів.
Одначе, обпікшись на валютних кредитах після девальвації гривні наприкінці 2008 року, банки змушені були радикально змінювати бізнес-модель. Зовнішні позики тепер виявилися ні до чого. Крім того, в умовах розтягнутої боргової кризи в Європі тамтешні банки не готові надавати ресурсну підтримку своїм дочірнім банкам і стимулюють їх до переходу на фондування з локальних ринків.
Зараз на кредити від нерезидентів припадає менше 20% сукупних зобов'язань банківської системи, тоді як до кризи майже третина ресурсів надходила в банківський сектор ззовні.
