Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Увага до операцій фізичних осіб по їх банківських рахунках з боку банків та правоохоронців не є новиною та авторським винаходом українських законодавців. Бажання збирати більше податків, увага до потенційно небезпечних операцій, пов'язаних із легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом, ухилення від оподаткування, викликають цікавість правоохоронців по всьому світу.
Певну функцію у системі слідкування за сумнівними коштами в Україні, як і по всьому світові, покладено на банківські установи, які є першою ланкою фінансового моніторингу. Саме банки зобов'язані виявляти, блокувати та доповідати компетентним державним органам, зокрема Державній Службі фінансового моніторингу, про всі операції, що підлягають контролю.
До переліку операцій, по яких контроль є обов'язковим, відносяться будь-які фінансові операції по рахунку фізичної особи в банківській установі, здійснені на суму понад 150 тис. грн.
Окрім обов'язкового фінансового моніторингу, існує внутрішній фінансовий моніторинг. В межах цього виду контролю банк, опираючись на свої внутрішні положення, а також на настанови з боку Держфінмоніторингу, виявляє та зупиняє операції, що містять ознаки легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. Наприклад, останнім часом банки звернули свою увагу на кошти, що зараховуються на банківські рахунки фізичних осіб від інших фізичних осіб.
Всім відомо, що з метою уникнення оподаткування доходів фізичних осіб та сплати ЄСВ дуже часто люди працюють без офіційного працевлаштування та отримують доходи у вигляді заробітної плати з "чорної каси" без сплати податків та обов'язкових платежів. Так працюють, зокрема, програмісти, що на підставі трудового контракту надають послуги іноземним замовникам, отримуючи кошти за виконану роботу без сплати податків.
Так само останнім часом приділяють багато уваги операціям по рахунках фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без відповідної реєстрації та отримує певну винагороду за продані товари, роботи, послуги.
Суть процесу моніторингу полягає в тому, що банк вивчає операцію клієнта, і за будь-яких сумнівів в її законності, економічному сенсі запитує від клієнта пояснення та підтверджуючі документи. У випадку, коли документи не будуть надані, або надані документи не вплинуть на сумніви банку в законності та обґрунтованості операції, така операція не буде виконана, а відповідальна особа в банку подасть відомості про операцію та її учасників до Держфінмоніторингу.
Також фінансові установи особливу увагу приділяють будь-яким грошовим переказам (без відкриття рахунку) на суму понад 15 тис. гривень.
У випадку якщо фінансова установа не здійснила передбачених ЗУ "Про фінмоніторинг" дій, відносно клієнтів, чиї операції підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноважений орган вправі накласти штраф на таку фінансову установу, а у випадку повторного виявлення таких порушень може бути ліквідовано ліцензію.
Що стосується осіб, котрі порушать дію ЗУ "Про фінмоніторинг", то вони можуть бути притягнуті до цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності в залежності від ступеня тяжкості та наслідків такого проступку.
Юлия Курило,
адвокат, партнер АО "СК Груп"
