Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Це передбачено у Постанові Правління НБУ від 08.12.2015 р. №870 "Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 16 вересня 2013 року №365".
Згідно із порядком, установленим Постановою №365, банк мав право зараховувати на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи ті валютні кошти, які надходять з іншого власного рахунку цієї фізичної особи або вносяться готівкою власником цього рахунку. Крім того, як виняток дозволялося зараховувати такі валютні надходження як:
- проценти, нараховані за залишком коштів на власному поточному або вкладному (депозитному) рахунках;
- зарахування за казначейськими зобов'язаннями України та облігаціями внутрішньої державної позики;
- надходження від купівлі-продажу, обміну іноземної валюти у випадках, установлених законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України;
- валюта, одержана в порядку спадкування;
- зарахування за договорами дарування;
- в результаті повернення помилково перерахованих або надмірно сплачених коштів.
Постановою №870 Національний банк роз'яснив, що до переліку дозволених зарахувань також належить і валюта, яка отримана клієнтом – фізичною особою внаслідок погашення іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих в іноземній валюті, та процентів за ними.
Як і раніше, інші валютні надходження мають бути продані банком на міжбанківському валютному ринку, а гривневий еквівалент від продажу мав бути зарахований на поточний рахунок у національній валюті фізичної особи.
Постанова №870 набуває чинності сьогодні, 10 грудня 2015 року.
