Розглянемо нюанси проведення компенсації відпустки для працівника, який подав заяву на звільнення, перебуваючи за кордоном, та якого роботодавець табелював літерною позначкою «НЗ».
Право на дні щорічної відпустки
Час відсутності працівника на роботі з нез’ясованих причин не дає працівникові права на стаж для надання днів щорічної основної відпустки, бо це не передбачено ст. 9 Закону про відпустки.
Отже, немає законодавчих підстав для нарахування днів компенсації за невикористану відпустку за той період, коли працівник не працював з інших причин, ніж передбачено ст. 82 КЗпП та ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.
Тож працівник, якого роботодавець табелював літерною позначкою «НЗ», за весь цей час і до дати звільнення не має права на дні щорічної основної відпустки. Дні, що підлягають компенсації, визначаються за відпрацьовані робочі роки, які відлічуються з дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону про відпустки). Тому компенсації підлягатимуть лише дні невикористаної щорічної відпустки, які працівник заробив до березня 2022 року. Якщо таких днів не виявиться, то й компенсувати нічого, потрібно буде оформити лише документи при звільненні.
Вилучення днів
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучають із розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100).
Отже, якщо роботодавець табелював літерною позначкою «НЗ» час відсутності працівника з невідомих причин з березня 2022 року і до дня звільнення, то такий час не зараховується до стажу роботи, що дає право на дні щорічної вiдпустки, а надалі на їх компенсацію та оплату.
І тому, розраховуючи саму компенсацію за невикористану відпустку, календарні дні, що припали на цей період, потрібно вилучити з розрахункового періоду.
З огляду на вищезазначене, позаяк у розрахунковому періоді нарахувань немає, далі з’ясуємо, як провести компенсацію.
Розрахунок компенсації відпустки
З 12.09.2023 діють нові правила, затверджені постановою КМУ від 08.09.2023 №957 та викладені в абз. 2 п. 2 Порядку №100. Відповідно до них, середню заробітну плату для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув права до 31 грудня 2023 р., обчислюють виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
Тобто виходить, що хай би скільки календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки мав працівник і за які б роки вони виникли, але якщо вони набуті станом на 31.12.2023, то при звільненні працівника компенсація за них має розраховуватися виходячи з розрахункового періоду, який починається з 1 січня 2023 року і закінчується 31 груднем 2023.
А дні щорічної відпустки, набуті у 2024 р., розраховують за старими правилами. Позаяк в описаному випадку працівник таких днів не має, то у роботодавця буде лише один розрахунковий період для обчислення компенсації при звільненні, і це січень 2023 р. — грудень 2023 р.
З огляду на те що в цьому періоді немає жодного відпрацьованого дня, бо дні за «НЗ» підлягають вилученню, то розрахунок проводять, керуючись абз. 3 — 5 п. 4 Порядку №100 (абз. 8 п. 2 Порядку №100): за відсутності в розрахунковому періоді заробітної плати середню зарплату розраховують з установлених у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (які встановлені на день розрахунку). І якщо оклад є меншим за МЗП, то розрахунок слід проводити з МЗП.
Для розрахунку сумарного заробітку потрібно посадовий оклад (мінімальну заробітну плату) помножити на кількість місяців розрахункового періоду: в цьому випадку на 12 місяців, бо розрахунковий період січень 2023 р. — грудень 2023 р.
Далі для визначення суми середньої зарплати отриманий сумарний заробіток ділять на кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за 12 місяців — це 365 к. д.). Розраховуючи суму компенсації, отриманий розмір середньої зарплати множать на кількість днів невикористаної відпустки (за їх наявності).
Також нагадаємо, що згідно із Законом №2136 і до закінчення воєнного стану роботодавцю надано право (а не обов’язок) працювати у святкові та неробочі дні.
Тому, якщо роботодавець перейшов на виконання норм цього закону, то святкові і неробочі дні починаючи з 24 березня 2022 р. з розрахункового періоду не вилучають. Якщо роботодавець дотримується старих правил за КЗпП, тоді із розрахунку відпусткових потрібно вилучити ще й святкові дні.
