З 5 березня 2025 року набули чинності зміни до Порядку №76. Зміни було внесено Постановою від 28.02.2025 №233, яку опублікували в газеті «Урядовий кур’єр» від 05.03.2025 №47. Ця постанова вносить корективи до порядку бронювання військовозобов’язаних та критеріїв для визначення критично важливих підприємств.
Розглянемо докладно кожну з них.
Перша зміна: мобілізовані після 18 травня 2024 року включаються до загальної кількості військовозобов’язаних для бронювання
Відтепер до загальної кількості військовозобов'язаних працівників включаються особи, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року (абзац 2 пункту 12 Порядку №76).
Це означає, що якщо на вашому підприємстві є працівники, мобілізовані після 18 травня 2024 року, вони будуть враховані у загальну чисельність військовозобов'язаних. Це, своєю чергою, дозволить забронювати більшу кількість працівників. Проте слід врахувати, що для реалізації цієї зміни в системі «Дія» може знадобитися деякий час.
Нагадаємо, що згідно з абзацом першим пункту 12 Порядку №76 до загальної кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, не включаються:
- військовозобов'язані жінки;
- кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств та установ, які не є їхніми працівниками.
Щодо бронювання зовнішніх сумісників!
На практиці часто постає запитання: «Чи впливає бронювання працівника за основним місцем роботи на загальну чисельність військовозобов'язаних для бронювання на підприємстві, де він працює за сумісництвом?».
Відповідь є однозначною: бронювання працівника за основним місцем роботи не впливає на кількість працівників, яких можна забронювати за сумісництвом. Тобто бронювання за основним місцем роботи не виключає сумісника із загальної чисельності військовозобов'язаних за місцем роботи за сумісництвом.
Друга зміна: бронювання без 72-годинного очікування, але не для всіх
Відтепер бронювання без 72-годинного очікування доступне для військовозобов'язаних, які працюють або проходять службу в державних органах, Національній поліції, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, судах та інших установах.
Нагадаємо, що до 1 квітня 2025 року діє тимчасова можливість бронювання всіх працівників через «Дію» без 72-годинного очікування. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним до постанови КМУ від 14.01.2025 року №36. Вони стосуються перебронювання через портал «Дія» працівників підприємств, які визначені або будуть визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил та інших військових формувань.
Також відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов'язаним рішеннями Мінекономіки або через портал «Дія» і термін дії яких не закінчився на момент набрання чинності зазначеними змінами, є дійсними до 31 березня 2025 року. Про це ми писали тут:
- Продовження дії бронювань до 31 березня: діє постанова КМУ
- Бронювання до 31.03.2025: в Резерв+ вже оновилась інформація
Третя зміна: у правилах подання списків на анулювання броні
Раніше списки для анулювання броні подавалися раз на місяць.
Тепер списки на анулювання бронювання можна подавати з інтервалом 5 днів.
Нагадаємо, що відповідно до п. 31 Порядку №76 надана відстрочка підлягає анулюванню в разі:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань;
3) позбавлення підприємства статусу критично важливого;
4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;
5) звільнення військовозобов’язаного;
6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством;
7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами порталу «Дія»;
8) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
9) невідповідності військовозобов’язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку, тобто нарахована заробітна плата менша за 20 000,00 грн.
Четверта зміна: у Критеріях для визначення підприємств критично важливими
Ця зміна є логічною та очікуваною, оскільки з 1 січня 2025 року змінилася періодичність подання єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, а саме – щомісяця, а не щокварталу.
Статус критично важливого можуть отримати підприємства, які відповідають трьом критеріям, два з яких є обов'язковими.
Перший – відсутність заборгованості зі сплати податків до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Другий – для визначення критичної важливості підприємства враховується середня заробітна плата працівників:
- для державних і комунальних підприємств вона має бути не меншою за середню регіональну заробітну плату за IV квартал 2021 року;
- для інших підприємств – не нижче 2,5 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні становить 20 000 гривень.
Згідно з постановою КМУ №233 для отримання статусу критично важливого підприємства середня заробітна плата розраховується за останній календарний місяць, а не за квартал, як було раніше.
Наприклад, якщо підприємство подає заявку на отримання статусу критично важливого в березні 2025 року, то середня заробітна плата визначається на основі даних за попередній місяць – лютий 2025 року.
Як обчислити середню зарплату за місяць
На жаль, у самому Порядку №76 відсутні чіткі правила обчислення середньої заробітної плати. Проте є лист Мінекономіки від 11 грудня 2024 року №2704-25/89101-01, в якому надано рекомендації щодо цього питання.
Розрахунок середньої заробітної плати рекомендується здійснювати на основі даних податкового розрахунку (об'єднаного звіту). Щоправда, у вищезгаданому листі йшлося про квартал, та, на думку автора, до появи нових роз’яснень можна використовувати інформацію з цього листа для розрахунків середньої зарплати за місяць
Для розрахунку необхідно суму рядків (1.1 «сума нарахованої заробітної плати» + 1.3 «сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платників податків» + 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України») поділити на рядок 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату» (раніше це був рядок 105).
Докладно про це ми розповідали у статті.
Нагадаємо, що в додатку Д1 до Розрахунку міститься інформація, зокрема, про нараховану у звітному місяці заробітну плату працівників, з якими укладено трудові договори (контракти).
У рядку 103 Податкового розрахунку зазначається кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення), заповнюється на підставі інформації, відображеної у додатку 1, а саме – включає виключно працівників, з якими укладено трудові договори (контракти) та яким нараховано заробітну плату у звітному періоді.
При цьому до рядка 103 Розрахунку не включаються працівники, стосовно яких у додатку Д1 до Розрахунку зазначено тільки кількість днів перебування у трудових відносинах, проте їм не здійснювалося нарахування заробітної плати у звітному періоді, зокрема у зв’язку із:
- відпусткою без збереження заробітної плати (якщо така відпустка тривала протягом всього звітного періоду);
- перебуванням протягом всього звітного періоду на лікарняному, який фактично буде оплачений тільки в наступному звітному періоді;
- перебуванням протягом всього звітного періоду у відпустці (оскільки відпусткові були нараховані в попередньому звітному періоді);
- іншими підставами, визначеними законодавством.
При розрахунку даних для рядка 103 не враховуються також: - фізичні особи, з якими укладено договори ЦПХ;
- працівниці, які отримують допомогу по вагітності та пологах, якщо їм не нараховувалася заробітна плата у звітному періоді;
- мобілізовані працівники, якщо їм не було нарахувань у вигляді зарплати.
Про це ми писали тут: Зазначення кількісних показників щодо працівників у новій єдиній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: деталі від ПФУ
П’ята зміна: Нарахована зарплата кожному заброньованому становить не менше ніж 20 000,00 грн: оперативна взаємодія між Мінцифри та ПФУ
Ця зміна є дуже важливою та очікуваною, оскільки вона надасть чітке розуміння, які виплати входять до нарахованої заробітної плати, а які – ні. Наразі існують різні думки щодо того, чи враховуються лікарняні при розрахунку нарахованої заробітної плати для виконання вимоги щодо мінімальної заробітної плати в 20 000,00 грн для кожного заброньованого працівника.
Мінекономіки у згаданому вище роз’ясненні вважає, що так! Адже у формулі, наведеній міністерством, враховані суми, зазначені в рядку 1.3 «сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платників податків» й у рядку 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України».
Ми можемо це тільки вітати. Хоча деякі фахівці і досі вважають, що лікарняні не враховуються при розрахунку цієї вимоги, оскільки згідно з Інструкцією №5 лікарняні не належать до фонду оплати праці. Але, схоже, ПФУ підтримує точку зору Мінекономіки і перевірятиме цей критерій саме за зазначеною формулою.
Також протягом місяця Пенсійний фонд України та Міністерство цифрової трансформації повинні організувати електронну взаємодію між базами даних. Це потрібно для автоматичної перевірки рівня заробітної плати військовозобов'язаних, які претендують на бронювання, на відповідність вимогам Порядку №76, через портал «Дія».