Управління інспекційної діяльності у Харківській області на своїй сторінці у Facebook розповідає, що головний критерій вибору між цивільним та трудовим договором – це характер виконуваної роботи.
Якщо робота спрямована на досягнення конкретного результату і має разовий характер – це цивільно-правовий договір.
Цивільно-правовий договір можна укласти лише на конкретну задачу з чітким результатом.
Приклади законного використання ЦПД:
прибрати приміщення, поміняти паркет, скласти меблі, розробити вебсайт та ін.
Якщо ж йдеться про постійний процес надання послуг або виконання функцій – необхідний трудовий договір. Це фундаментальне розуміння допоможе уникнути помилок та штрафів.
Категорично заборонено укладати ЦПД, коли робота являє собою безперервний процес надання послуг:
касир, продавець, лікар, медсестра, бухгалтер, та ін.
Якщо не можна чітко сформулювати кінцевий результат роботи та термін його досягнення – це ознака того, що потрібен трудовий договір, а не ЦПД. Процесна робота завжди вимагає трудового оформлення.
Отже, коли роботодавці прагнуть заощадити на податках, оформляючи працівників за цивільно-правовими договорами (ЦПД) замість трудових, це не завжди законно і може спричинити серйозні штрафи аж до 80 тисяч грн.
***
Читайте також: