- Що змінилось для донорів 26 січня 2026 року?
- Обстеження чи донація: як це з’ясувати роботодавцю?
- Які гарантії донорам є згідно з нормами КЗпП
- Взаємодія працівника-донора та роботодавця: покроковий алгоритм
- Яка Заява має бути від працівника
- Наказ роботодавця про увільнення від роботи на час донації крові
- Як оплачувати день донації, якщо він припадає на вихідний
- Приклади застосування гарантії працюючим донорам
- Висновки
Що змінилось для донорів 26 січня 2026 року?
Про проблему із соціальними гарантіями для донорів у 2026 році ми вже писали тут та тут. Виникли вони через те, що 25 січня 2026 року минуло рівно 5 років з дня введення в дію Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Цей закон на 5 років запровадив певні гарантії для донорів.
Але що буде з цими гарантіями у 2026 році, після закінчення 5-річного терміну?
Держпраці каже, що панікувати не треба: ці гарантії продубльовані в КЗпП, а отже, вони залишаються діючими. Але в нас інша позиція: у КЗпП продубльовані не всі гарантії для донорів, які діяли останні 5 років. А отже, частина з них вже не діє.
Що скасовано для працюючих донорів? Ми навели це у таблиці 1.
Таблиця 1. Як змінився перелік гарантій для працівників-донорів з 26.01.2026
| № з/п |
Гарантії донорам-працівникам до 25.01.2026 р. (включно) за Законом №931 |
Гарантії донорам-працівникам з 26.01.2026 р. |
| 1 | Керівники підприємств, установ, закладів, організацій зобов’язані: безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові та/або компонентів крові, у дні відповідного медичного обстеження і донації крові або компонентів крові (крім випадків, якщо відсутність донора на його робочому місці в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків) на підставі відповідних заяв, поданих керівництву не пізніш як за один робочий день до дня донації крові та/або компонентів крові (п. 2 ч. 2 ст. 12 Закону №931). У день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (абз. 1 ч. 2 ст. 20 Закону №931) |
Зберігається в Законі №931 та продубльовано у КЗпП: У дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності, із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу (ст. 124 КЗпП). Як бачимо, КЗпП передбачає навіть більший обсяг гарантії, адже збереження середнього заробітку передбачається не тільки безпосередньо в день донорства, а і в дні, в які проводиться медичне обстеження |
| Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки (абзац 2 ч. 2 ст. 20 Закону №931) | Втрата чинності за Законом №931 (ч. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №931). Але фактично ця гарантія зберігається! Адже вона продубльована у ст. 124 КЗпП |
|
| 2 | Донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу, допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга надається протягом року після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях (ч. 4 ст. 20 Закону №931) | Втрата чинності (ч. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №931). І ось ця гарантія скасована! Адже в КЗпП її немає. А в ч. 1 ст. 17 Закону №1105, де дублювалася ця пільга, зазначено, що допомога з тимчасової непрацездатності надається у розмірі 100% середньої заробітної плати донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 20 Закону №931. Те саме стосується й оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності – п. 5 Порядку №440 посилається на ч. 1 ст. 17 Закону №1105. Отже, немає пільги в Законі №931 – немає і лікарняних в розмірі 100% середньої зарплати. Доведеться звертати увагу на інші критерії, зокрема на загальний страховий стаж працівника |
Тобто згідно зі ст. 124 КЗпП гарантії щодо дня відпочинку і приєднання його до щорічної відпустки залишаються.
А от права на лікарняні у розмірі 100% середньої заробітної плати донора (вона надавалася незалежно від розміру загального страхового стажу) з 26.01.2026 працівники-донори не мають. Водночас працівники, які встигли набути право на цю пільгу до 26.01.2026, його не втрачають.
Важливо!
На 100% оплату лікарняного зможуть розраховувати лише ті донори, які до 26.01.2026 протягом року безоплатно здали кров у вказаній дозі. Набуте право діє протягом 1 року з дати відповідної донації.
Обстеження чи донація: як це з’ясувати роботодавцю?
Перед тим як перейти до детального розгляду гарантій донорам і документального оформлення увільнення працівника від роботи, зупинимося на ключовому питанні: як визначити, чи відбулася донація взагалі.
У ч. 2 ст. 20 Закону №931 зазначено, що підставою для звільнення працівника від роботи є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження або донації крові та/або її компонентів. Таку довідку оформлюють за формою та в порядку, затвердженими центральним органом виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Форми довідок затверджені наказом МОЗ України від 07.07.2003 №301.
Зверніть увагу, яку саме медичну довідку надав працівник:
- Форма №435/о «Довідка щодо надання донорам пільг» – підтверджує, що працівник здавав кров або її компоненти.
- Форма №436/о «Довідка щодо обстеження донора» – підтверджує, що працівник лише пройшов медичне обстеження, а донації (здавання крові) не було.
Які гарантії донорам є згідно з нормами КЗпП
Як ми уже зазначали вище, питання гарантій донорам від роботодавця врегульоване у ст. 124 КЗпП, а саме:
- у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа звільнена від роботи зі збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця;
- безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку зі збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця;
- за бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.
Унаочнимо у таблиці 2 застосування гарантій працівнику-донору на практиці.
Таблиця 2. Гарантії працівнику-донору та їх підстави
| № | Норма законодавства | Про що роботодавець має скласти наказ | Умова/підстава (документ) |
| 1 | Ст. 124 КЗпП | Увільнення від роботи у день донації + збереження середнього заробітку | Заява працівника не пізніше ніж за 1 робочий день до дня донації |
| 2 | Додатковий день відпочинку після кожного дня донації + збереження середнього заробітку | Довідка форми №435/о («Довідка щодо надання донорам пільг») | |
| 3 | Приєднання наданого дня відпочинку до щорічної відпустки | Бажання працівника (заява/погодження) | |
| 4 | Абз. 3 ч. 2 ст. 20 Закону №931 (позиція Мінекономіки: лист від 04.05.2021 №4712-06/26180-07) |
Продовження щорічної відпустки на 1 день (як єдина пільга у цьому випадку) | Донація під час щорічної відпустки + заява + довідка форми №435/о |
Взаємодія працівника-донора та роботодавця: покроковий алгоритм
Пропонуємо умовний алгоритм дій працівника-донора та його роботодавця:
- Працівник подає роботодавцю заяву про намір здати кров (та/або її компоненти) не пізніше ніж за один робочий день до дня донації.
- Роботодавець на підставі заяви видає наказ про увільнення від роботи на час медичного обстеження та/або донації крові.
- Роботодавець здійснює оплату днів донорства відповідно до законодавства.
- Після кожного дня донації роботодавець надає донору день відпочинку зі збереженням середнього заробітку.
- Працівник за потреби може приєднати день відпочинку до щорічної відпустки.
Унаочнимо цей алгоритм у таблиці 3.
Таблиця 3. Як взаємодіяти працівнику-донору та роботодавцю
| Крок | Хто | Що робить (коротко) | Коли / умова |
| 1 | Працівник-донор | Подає заяву про намір здати кров та/або її компоненти | Не пізніше ніж за 1 робочий день до донації |
| 2 | Роботодавець | Видає наказ про увільнення на час медобстеження та/або донації | На підставі заяви працівника |
| 3 | Оплачує дні донорства | Згідно із законодавством | |
| 4 | Надає день відпочинку зі збереженням середнього заробітку | Після кожного дня донації | |
| 5 | Працівник-донор | Може приєднати день відпочинку до щорічної відпустки | За потреби |
Яка Заява має бути від працівника
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 12 Закону про донорство керівники підприємств зобов’язані безперешкодно відпускати з роботи осіб, які є донорами або виявили бажання стати донорами крові та/або її компонентів, у дні проведення медичного обстеження та донації.
Підстава – заява працівника, подана керівництву не пізніше ніж за один робочий день до дня донації крові та/або її компонентів.
Отже, працівник має подати роботодавцю заяву про намір здати кров (та/або її компоненти) не пізніше ніж за один робочий день до дня донації.
У листі Мінекономіки від 23.03.2022 №4712-06/11070-07 фахівці Міністерства наголосили: законодавством не встановлено чіткої форми такої заяви. Водночас рекомендують, щоб донор подав на ім’я керівника заяву у довільній формі про намір здати кров та/або її компоненти, зазначивши:
- день донації (медичного обстеження);
- спосіб використання додаткового дня відпочинку: одразу після дня донації або шляхом приєднання до щорічної відпустки (чи її частини) відповідно до графіка відпусток.
Також, якщо за погодженням із керівництвом підприємства у день безоплатної донації крові та/або її компонентів донор був залучений до роботи чи несення служби, у цій самій (або окремій) заяві працівник має зазначити, як саме він планує використати інший день відпочинку.
Водночас надання іншого дня відпочинку замість дня донації, якщо така заміна не була попередньо погоджена з керівництвом, законодавством не передбачено, так вказано у вищезазначеному листі.
Зразок заяви про надання гарантій працівнику-донору
Наказ роботодавця про увільнення від роботи на час донації крові
В яких випадках роботодавець може відмовити працівнику у гарантіях щодо донорства?
Якщо відсутність донора на робочому місці (або місці служби) у день медичного обстеження чи донації може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків, роботодавець не може увільнити такого працівника від роботи!
За відсутності таких перешкод працівника увільняють від роботи зі збереженням середнього заробітку (ч. 2 ст. 20 Закону про донорство).
Що стосується гарантій донорам, які працюють за змінним графіком роботи (перехідні зміни), то, з урахуванням норм ст. 57, 58 КЗпП, вважаємо, що за наявності вчасно поданої заяви про намір здати кров гарантії, передбачені ст. 20 Закону №931, мають застосовуватись до усієї зміни, частина якої припадає на день донації. Таке роз’яснення навело Мінекономіки в листі від 28.12.2021 №4712-06/61078-09.
Також важливо уточнити у працівника (а краще – щоб він одразу зазначив це в заяві), коли саме він планує використати інший день відпочинку. Після узгодження всіх деталей роботодавець видає наказ про увільнення працівника від роботи.
Зразок наказу роботодавця про увільнення від роботи на час донації крові
Як оплачувати день донації, якщо він припадає на вихідний
Міністерство економіки України в листі від 28.12.2021 №4712-06/61078-09 зазначило, що у разі коли день донації припадає на вихідний чи святковий день, донор не може бути звільнений від роботи у цей день, оскільки він вже є неробочим.
Аналогічний підхід застосовується й до дня відпочинку, що безпосередньо настає після донації, якщо він також уже є вихідним/святковим днем.
Водночас Мінекономіки наголошує: після кожного дня донації крові та/або її компонентів, у тому числі коли донація відбулася у вихідний, святковий чи неробочий день, працівникові надається додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку, якщо наступний день після донації є для нього робочим згідно з графіком роботи.
Отже, приєднати додатковий день відпочинку до щорічної відпустки або використати його «одразу після донації» можна лише тоді, коли і день донації, і (або) наступний день припадають на робочі дні працівника за його графіком. Такої самої позиції фахівці Мінекономіки дотримувалися і в листі від 23.03.2022 №4712-06/11070-07.
Edfuf! Гарантії можуть бути надані не в повному обсязі!
Попередьте працівника, що додаткового дня відпочинку може не бути, якщо під час медичного обстеження виявлять протипоказання до донації. У такому разі день обстеження оплачується за середнім заробітком, але день відпочинку не надається, адже він гарантований лише донорам, які фактично здали кров (її компоненти).
Приклади застосування гарантії працюючим донорам
Приклад 1
Працівник працює за 5-денним робочим тижнем (вихідні – субота та неділя).
Донація відбулася у суботу 31.01.2026. Наступний день – неділя 01.02.2026 – також вихідний для працівника.
У цій ситуації працівник не подає заяву роботодавцю і йому не надаються:
1. увільнення від роботи;
2. інший (додатковий) день відпочинку;
3. оплата за середнім заробітком.
Приклад 2
Працівник працює за 5-денним робочим тижнем (вихідні – субота та неділя).
Донація відбулася у п’ятницю 30.01.2026.
Щоб роботодавець увільнив працівника від роботи в день донації, працівник подає заяву.
30 січня працівника увільняють від роботи та зберігають середній заробіток.
Однак 31.01.2026 (субота) для працівника – вихідний день, тому:
1. увільнення не застосовується;
2. середній заробіток за цей день не зберігається;
3. немає підстав переносити цей день на інший день або приєднувати його до щорічної відпустки.
Приклад 3
Працівник працює за 5-денним робочим тижнем (вихідні – субота та неділя).
Донація відбулася у неділю 25.01.2026.
Працівник подає заяву на ім’я роботодавця. Оскільки день донації припадає на вихідний, то:
увільнення у неділю не надається;
додатковий день відпочинку за неділю не переноситься.
Водночас у понеділок 26.01.2026 працівника слід увільнити від роботи зі збереженням середнього заробітку, адже це робочий день за графіком працівника.
Висновки
1. «100% лікарняні незалежно від стажу» для донорів – скасовуються. З 26.01.2026 працівники-донори не мають права на оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності (за рахунок роботодавця) та допомоги з тимчасової непрацездатності (за рахунок ПФУ) у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від стажу. Звісно, що скасування стосується саме днів непрацездатності, за датами, зазначеними в листку непрацездатності, а не того, коли роботодавець дізнався про листок непрацездатності, який підлягає оплаті, або прийняв рішення його оплатити.
2. Гарантії від роботодавця для донорів, наявні у ст. 124 КЗпП:
- увільнення в день обстеження/донації зі збереженням середнього заробітку;
- додатковий день відпочинку після кожного дня донації зі збереженням середнього заробітку;
- за бажанням працівника – приєднання дня відпочинку до щорічної відпустки.
3. Ключ до правильного оформлення та оплати – медична довідка:
- Форма №435/о підтверджує факт донації (дає підстави для «донорських» гарантій).
- Форма №436/о підтверджує лише обстеження (без факту здавання крові).
4. Заява + наказ = обов’язкова база для увільнення від роботи і виплати середнього заробітку;
- працівник подає заяву не пізніше ніж за 1 робочий день до донації;
- роботодавець видає наказ про увільнення;
- якщо донація припала на вихідний, увільнення у вихідний не застосовується, але можливий оплачуваний день (за середнім) на наступний день, якщо він робочий за графіком.
5. Не кожного працівника можна увільнити у день донації.
Якщо відсутність працівника може спричинити загрозу життю/здоров’ю, зрив завдань оборони/безпеки/громадського порядку, значну матеріальну шкоду або інші тяжкі наслідки – роботодавець може не відпустити працівника з роботи.