Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради повідомляє, що Україна поступово виходить із «кадрового режиму воєнного часу». Якщо у 2022–2025 роках головним завданням було швидко закривати вакансії в органах влади, то тепер держава повертається до більш жорстких стандартів добору кадрів.
І ключовим фільтром знову стає не лише конкурс, а й Державний сертифікат рівня вільного володіння державною мовою.
Саме це чітко простежується у законопроєкті №13478-1 про реформування державної служби та у положеннях Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Війна дала відстрочку, але не скасувала мовні вимоги
Після початку повномасштабної війни держава дозволила призначати окремих осіб на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування без мовного сертифіката.
Але законопроєкт №13478-1 фактично встановлює:
- це був тимчасовий виняток, а не нове правило.
Проєкт прямо передбачає, що особи, призначені без документа про рівень володіння державною мовою на територіях бойових дій чи окупації, повинні подати відповідний документ протягом трьох місяців після завершення бойових дій на відповідній території.
Тобто держава фактично говорить: під час війни — допускається гнучкість, після стабілізації — повернення до стандартних вимог.
Сертифікат стає кадровим «пропуском»
Закон про державну мову прямо встановлює: особи, які претендують на низку державних посад, зобов’язані володіти державною мовою.
Причому для значної частини посад цього вже недостатньо «на словах».
Рівень володіння мовою має бути підтверджений саме державним сертифікатом, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови.
Сертифікат є обов’язковим, зокрема, для:
- державних службовців;
- керівників органів влади;
- голів місцевих державних адміністрацій;
- прокурорів;
- суддів;
- керівників закладів освіти;
- членів державних колегіальних органів.
І що особливо важливо — документ про рівень володіння державною мовою подається до призначення або обрання на посаду.
Що означає «вільне володіння»?
Багато хто сприймає мовний сертифікат як формальність. Але закон демонструє зовсім інший підхід.
Українська система оцінювання побудована за європейською шкалою CEFR — від А1 до С2.
Саме рівень С1 («вільне володіння») є базовим орієнтиром для більшості державних посад.
Закон визначає, що особа з рівнем С1:
- розуміє складні тексти;
- може швидко й спонтанно висловлюватися;
- здатна професійно використовувати українську мову;
- вміє чітко й структуровано формулювати позицію;
- демонструє знання граматики.
А рівень С2 — це вже фактично рівень експертного володіння мовою.
Чому мовний сертифікат тепер набуває особливого значення?
Тому що законопроєкт №13478-1 повертає конкурси як основний механізм вступу на держслужбу.
Нагадаємо, що документ передбачає:
- відновлення відкритих конкурсів;
- обмеження строків перебування на посаді без конкурсу;
- нові процедури внутрішнього конкурсу;
- посилення оцінювання професійної компетентності.
І саме мовний сертифікат стає одним із ключових елементів цього «повернення до правил».
Фактично формується нова кадрова модель: немає підтвердженого рівня української мови → немає повноцінного доступу до державної служби.
Мова — це вже не лише про культуру
Закон про державну мову демонструє, що українська мова в державному секторі — це не символічна вимога, а робочий інструмент.
Державною мовою здійснюються:
- діловодство;
- нормативні акти;
- документообіг;
- офіційне листування;
- судочинство;
- діяльність органів влади;
- робота органів місцевого самоврядування.
Робочою мовою органів державної влади та комунального сектору прямо визначена українська мова.
Тому логіка держави зрозуміла:
якщо людина ухвалює рішення, підписує документи, проводить перевірки чи представляє державу — вона повинна професійно володіти державною мовою.
Внутрішній конкурс — новий шанс для тих, хто вже працює
Окрема цікава новація законопроєкту — внутрішній конкурс.
Для посад категорій «Б» і «В» державний орган зможе проводити конкурс лише серед власних працівників.
Але навіть у такому випадку мовна вимога нікуди не зникає.
Тобто кар’єрне просування всередині органу також дедалі більше залежатиме від:
- професійної компетентності;
- результатів оцінювання;
- наявності належного мовного підтвердження.
Після війни кадрові правила стануть жорсткішими
Якщо аналізувати всі зміни комплексно, видно чітку тенденцію: Україна переходить від моделі: «головне — швидко знайти людину» до моделі: «державну службу має проходити професійний фахівець із підтвердженим рівнем української мови».
І Державний сертифікат рівня вільного володіння державною мовою стає не формальністю, а одним із центральних елементів нової системи державної служби.
Для багатьох чиновників, посадовців ОМС та кандидатів на держслужбу це означає просту річ: питання мови тепер напряму впливає на кар’єру, конкурси та можливість залишатися в системі державного управління.
***
Читайте також:
