Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповіла чи можна залучати родичів до роботи без оформлення трудових відносин.
У невеликих сімейних кав’ярнях, магазинах чи пекарнях обов’язки часто розподіляють між рідними: одні обслуговують відвідувачів, інші займаються закупівлями, приймають замовлення або ведуть облік. Справа спільна, кожен робить свій внесок у її розвиток, а доходи надходять до сімейного бюджету.
Питання офіційного працевлаштування членів родини в таких випадках нерідко навіть не виникає: спільну сімейну справу сприймають як взаємодопомогу, що не потребує укладення трудових договорів.
Проте з погляду трудового законодавства родинні зв'язки самі по собі не дають права використовувати найману працю без належного оформлення.
Коли родинні зв’язки не мають значення для закону?
Трудове законодавство не робить винятків для сімейного бізнесу. Якщо член родини фактично працює на умовах найманої праці, відсутність окремої виплати чи домовленість про безоплатну допомогу не звільняють роботодавця від обов'язку належно оформити трудові відносини та оплачувати виконану роботу відповідно до закону.
Ст. 24 КЗпП говорить, що працівника можна допустити до роботи лише після укладення трудового договору, оформлення відповідного наказу чи розпорядження та повідомлення уповноваженого державного органу в установленому порядку.
Ці вимоги однаково стосуються всіх найманих працівників, незалежно від того, чи пов'язують їх із роботодавцем родинні стосунки.
Нормативна база: ст. 24 КЗпП.
Чи обов'язково оформлювати родичів саме за трудовим договором?
Не обов'язково. Участь членів родини в сімейному бізнесі може мати різні правові підстави, і трудовий договір – лише одна з них.
Якщо родич працює як найманий працівник, трудові відносини необхідно оформити відповідно до ст. 21 та 24 КЗпП. При цьому повна зайнятість не є обов'язковою: ст. 56 КЗпП дозволяє за домовленістю сторін встановлювати неповний робочий час.
Водночас родичі можуть вести власну підприємницьку діяльність, співпрацювати між собою як самостійні підприємці або бути співзасновниками спільного бізнесу. Законодавство також дозволяє укладати цивільно-правові договори на виконання певних робіт чи надання послуг відповідно до ст. 837 та 901 ЦКУ.
Однак ці можливості не означають, що трудовий договір можна довільно замінити іншою формою співпраці. Якщо за документами людина є самостійним підприємцем або виконавцем послуг, а фактично працює як найманий працівник, визначальним буде реальний характер відносин, а не їх формальна назва.
Чим може обернутися робота «по-сімейному» без оформлення?
Якщо буде встановлено, що під виглядом родинної допомоги фактично використовувалася неоформлена наймана праця, роботодавець ризикує бути притягнутим до відповідальності.
Фінансові санкції за відповідні порушення передбачені ст. 265 КЗпП, а адміністративна відповідальність – ст. 41 КУпАП. При їх застосуванні необхідно враховувати встановлені законом умови та особливості, зокрема ті, що діють під час воєнного стану.
Однак можливими штрафами наслідки не обмежуються. Неоформлена праця може позначитися й на правах самих родичів: періоди роботи без належного обліку та сплати страхових внесків можуть не зараховуватися до страхового стажу, а відсутність документального підтвердження зайнятості та заробітку – ускладнити захист трудових прав.
Поки сімейна справа працює злагоджено, такі питання можуть здаватися другорядними. Проте у разі конфлікту, хвороби чи інших непередбачених обставин відсутність належного оформлення здатна обернутися цілком реальними проблемами.
Нормативна база: ст. 265 КЗпП, ст. 41 КУпАП.
Випадок із судової практики.
Показовий випадок стався на Кіровоградщині у 2019 році. Під час перевірки магазину інспектор праці виявив, що за прилавком перебувала дружина підприємця, з якою не було укладено трудового договору. Сам підприємець наполягав, що дружина не працювала продавчинею, а лише відчинила магазин, щоб узяти продукти для домашніх потреб. Проте матеріали перевірки, зокрема відеозапис, свідчили про інше: жінка фактично здійснювала торгівлю.
За використання неоформленої праці Держпраці оштрафувала підприємця на 125 190 грн. Не погодившись із таким рішенням, він звернувся до суду, однак оскаржити штраф не вдалося. Третій апеляційний адміністративний суд визнав його застосування правомірним (докладніше – за посиланням).
Сімейний бізнес без трудових договорів: що каже Держпраці?
Законодавство не передбачає особливих винятків для родичів підприємця. Якщо вони фактично виконують обов'язки продавців, працюють за визначеним графіком і реалізують товари від імені ФОП, такі відносини мають ознаки трудових та потребують належного оформлення.
Водночас члени родини можуть вести самостійну підприємницьку діяльність, якщо їхня співпраця справді має інший, а не трудовий характер (подробиці – за посиланням).
Отже, сімейний бізнес – не виняток із трудового законодавства.
Родичі можуть допомагати одне одному, спільно вести справу чи працювати за трудовим договором.
Головне – щоб обрана форма співпраці відповідала реальному характеру роботи, а родинні зв’язки не ставали приводом для нехтування трудовими правами.
Докладніше про залучення родичів читайте у матеріалах:
