Родичі допомагають ФОП у бізнесі: чи треба приймати їх на роботу та як оформити трудові відносини

1. Що про роботу родичів у ФОП каже Держпраці?
2. Які загальні вимоги до працевлаштування у ФОП?
3. Як ФОП оформити працівника за трудовим договором?
4. Які особливості трудових відносин з ФОП?
5. Які межі та особливості застосування ФОПами договорів ЦПХ?
6. Які є обмеження для працевлаштування ФОПом працівників?
7. Висновки
8. Де почитати більше про роботу ФОП та на ФОПів?

Що про роботу родичів у ФОП каже Держпраці?

У попередні роки Держпраці неодноразово наголошувала (див, наприклад, тут чи тут), що українське законодавство не передбачає можливості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Отже, навіть у разі наявності між працівником та роботодавцем сімейних чи родинних зв'язків, виконання функціональних обов’язків за відповідною професією можливе виключно після укладення з працівниками трудових договорів та після повідомлення територіального органу ДПС про допуск працівників до роботи.

А тепер маємо і свіже роз’яснення від Держпраці, у якому повторюється майже те саме:

• чинне законодавство України не передбачає особливих винятків чи пільг для членів сім’ї або близьких родичів фізичної особи-підприємця у сфері трудових відносин;
• якщо члени сім’ї фактично виконують роботу продавців, тобто мають визначені робочі обов’язки, дотримуються певного режиму роботи та продають товари від імені ФОП, такі відносини мають ознаки трудових;
• а відповідно до ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДПС.

Тобто, роки минають, а позиція Держпраці залишається незмінною: допомога ФОПу від родичів працею без документального оформлення може закінчитись штрафом, якщо про це дізнаються контролери.

Які загальні вимоги до працевлаштування у ФОП?

Оформлення трудових відносин ФОП-роботодавця з найманими працівниками регулюється Кодексом законів про працю (далі – КЗпП). Чинним законодавством України не встановлено винятків в оформленні на роботу родичів. Отже, будь-який член сім'ї, який допомагає підприємцю у веденні бізнесу – такий саме працівник, як й інші, і відповідно потребує належного оформлення трудових відносин.

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (в т.ч. роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації (ст. 21 КЗпП).

При укладенні трудового договору з ФОП громадянин зобов’язаний подати (ст. 24 КЗпП):

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• у випадках, передбачених законодавством – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію) (наприклад, для роботи електриком чи зварювальником), про стан здоров’я (наприклад, для роботи охоронцем чи водієм) та інші документи.

Як ФОП оформити працівника за трудовим договором?

Для оформлення працівника за трудовим договором ФОП-роботодавець має:

1. отримати від майбутнього працівника заяву, в якій має бути зазначена дата початку роботи, посада, на яку він приймається, режим роботи (якщо наприклад погоджено неповний день). Додатком до заяви будуть вищеозначені документи (якщо трудовий договір укладається в письмовій формі – заява не потрібна);
2. видати наказ про прийняття на роботу, в якому зазначити дату початку виконання працівником обов’язків, підставу для прийняття – трудовий договір/заява працівника, посада, режим роботи тощо;
3. до початку роботи працівника – надіслати повідомлення до ДПС про прийняття працівника на роботу. Воно надсилається до органу ДПС, у якому ФОП перебуває на обліку та у яку сплачує податки, за формою, яка передбачена додатком 1 постанови КМУ від 17.06.2015 №413.

До початку роботи ФОП-роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб (наприклад, шляхом підписання листа-ознайомлення) поінформувати його про (ст. 29 КЗпП):

• місце роботи (в.ч. місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
• визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
• права та обов’язки, умови праці;
• наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства – під підпис;
• правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
• проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
• організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
• тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
• процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Вам знадобиться!

Докладно про процедуру оформлення працівника на роботу ми розповіли в статті «Прийняття працівників на роботу у 2026 році: покроковий алгоритм, зразки заяви та наказу і поради від редакції».

Вона буде актуальна і для ФОП, за тим лише винятком, що фізособи не ведуть військовий облік.

Які особливості трудових відносин з ФОП?

ФОП не зобов'язаний вести військовий облік, отже у нього немає відповідальності за відсутність військово-облікового документу у працівника при прийнятті на роботу.

ФОП вносить відповідні записи про прийняття, переведення, звільнення у трудову книжку найманого працівника на його вимогу, але не зберігає її у себе. Трудова книжка працівника зберігається безпосередньо у працівника (п. 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту й Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58).

На сьогодні (під час дії воєнного стану) ФОП-роботодавець та найманий працівник можуть самостійно обирати форму трудового договору (письмову або усну) (ст. 2 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Але це не означає, що документи про оформлення трудових відносин зараз складати не потрібно! Просто ФОПу не обов’язково зараз укладати зі своїми працівниками документ під назвою «трудовий договір» – він тимчасово може обійтися лише заявою та кадровим наказом.

Після припинення чи скасування воєнного стану ФОП повинен буде укласти письмові трудові договори зі всіма найманими працівниками (якщо не зробив цього досі і якщо такий обов’язок не буде скасовано змінами до законодавства).

Увага!

Бланк Трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, ви можете знайти за посиланням.

Радимо ФОПу укладати письмові трудові договори з працівниками одразу, навіть незважаючи на надане законодавче послаблення (звісно, якщо така можливість є). Адже це дозволить сторонам чітко зафіксувати обсяг прав та обов’язків, умови праці, розмір оплати, режим роботи та інші важливі аспекти трудових відносин. Також це позбавить необхідності укладати такі договори після скасування воєнного стану.

На найманого працівника ФОП поширюються всі законодавчо встановлені трудовим законодавством гарантії, зокрема по оплаті праці (порядок нарахування, виплати, оподаткування, дотримання мінімального розміру тощо), надання відпусток, лікарняних тощо.

Увага!

Відмовитись від гарантій, передбачених трудовим законодавством, працівник, із яким укладено трудові відносини, не може. Навіть, якщо він є родичем ФОПа-роботодавця. Ми цю проблему докладно висвітлювали у статті.

Із зарплати найманого працівника ФОП має утримувати податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (5%). А також на таку зарплату нараховується ЄСВ (22% – базова ставка, 8,41% – для працівників з інвалідністю). Одним словом, і тут у ФОПів немає жодних відмінностей: вони діють як звичайні роботодавці. Навіть, якщо беруть на роботу родичів. 

Які межі та особливості застосування ФОПами договорів ЦПХ?

Не завжди з громадянином (в т.ч. родичем), який допомагає в роботі ФОПу доцільно укладати трудовий договір. В процесі діяльності ФОП може виникати потреба в разовій, непостійній допомозі. В такому разі можна укласти цивільно правовий договір, наприклад, договір про надання послуг, договір підряду тощо.

ФОП має виважено поставитись до вибору форми співпраці з громадянином (в т.ч. родичем) – трудові відносини чи цивільно правовий договір. Адже непоодинокими є випадки коли ФОП, намагаючись уникнути зайвого документообігу і виплат, обирає укласти ЦПД – а насправді йдеться про трудові відносини. В разі встановлення контролюючими органами таких фактів ФОПа змушують зробити «зекономлені» виплати і притягають до відповідальності. 

Увага!

Розміри штрафів та інші види відповідальності за порушення трудового законодавства в 2026 році дивіться у довіднику. 

Цивільно правовий договір доцільно укладати, коли характер робіт/допомоги не є системним, носить не постійний (разовий) характер, винагорода не є регулярною і виплачується за конкретно виконану роботу, надану послугу тощо. Наприклад, створення сайту, виготовлення та встановлення торгового приладдя, вітрини, дверей, виготовлення поліграфічної продукції тощо. Як укласти такий договір без ризику визнання трудовим докладно читайте тут.

Які є обмеження для працевлаштування ФОПом працівників?

Законодавством встановлено обмеження для ФОП щодо можливості працевлаштування працівників. Ці обмеження пов’язані з системою оподаткування, обраною ФОП:

– для ФОП на єдиному податку діє обмеження на кількість найманих працівників (п. 291.4 ПКУ):

• група 1: ФОП не можуть взагалі використовувати працю найманих осіб,
• група 2: ФОП можуть мати не більше 10 найманих працівників, які перебувають з ними у трудових відносинах одночасно;
• група 3: кількість найманих працівників не обмежена;

– для ФОП на загальній системі оподаткування обмежень щодо кількості працівників не встановлено.

До загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – ФОП, не враховуються наймані працівники, які (п. 291.4.1 ПКУ):

• перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку,
• працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Важливо!

Якщо у ФОП середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників – ФОП має забезпечити працевлаштування однієї особи з інвалідністю (ст. 18-2 Закону №875).

Якщо кількість працівників більша 25, то таких працівників має бути мінімум 4% від загальної кількості.

Висновки

1. В разі використання праці іншої фізособи, в т.ч. родича, ФОП має укласти з нею або трудовий, або цивільно правовий договір. 
2. Кількість працівників, з якими ФОП може укласти трудовий договір, залежить від обраної ФОП системи оподаткування. Наприклад, ФОПи 1 групи ЄП взагалі не мають права наймати працівників. 
3. Всі працівники (в т.ч. його родичі) ФОПа мають гарантії, передбачені чинним трудовим законодавством: їх праця повинна бути оплачена в не меншому ніж мінімальний розмірі, вони мають право на вихідні та відпустки, оплату лікарняних тощо. Відмовитись від цього навіть родичі ФОП не можуть – навіть за власним бажанням.

Де почитати більше про роботу ФОП та на ФОПів?

• Договір цивільно-правового характеру з фізособою або ФОП: як його укласти без ризику визнання трудовим
• Які є податкові пільги для мобілізованих ФОПів та як ними скористатись?
• Відкриття кавʼярні ФОПом у 2026 році: покроковий алгоритм дій від ДРС
• «Трудові відносини. Зарплата і кадри» №09(179) | 16.06.2026 р.