Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На переконання ініціатора нововведень — міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, набрання чинності цим законом створює нові можливості для особистого та соціального зростання українців, а також запроваджує систему стимулів для працедавців.
Ми вирішили зібрати докупи всі нововведення закону про зайнятість населення. Отже:
1. Кадровим агенцій заборонено брати з претендентів гроші за працевлаштування. Оплачувати послуги посередників при працевлаштуванні дозволено виключно працедавцям.
2. Державна служба зайнятості вестиме список приватних агенцій зайнятості.
3. Студенти, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований працівник», «молодший фахівець», «бакалавр», «спеціаліст», матимуть право проходити стажування до 6 місяців з відповідним записом у трудовій книжці. Якщо стажування оплачуватиметься, працедавець може не сплачувати ЕСВ із зарплати.
4. У рекламних оголошеннях про вакансії заборонено розміщувати інформацію про вік претендента, обмеження за статевою ознакою (за деякими винятками), надання відомостей про особисте життя.
5. При працевлаштуванні молодого спеціаліста на селі терміном не менше 3 років йому виплачуватиметься разова адресна допомога у розмірі 10 мінімальних зарплат (11020 грн), а після 10 років роботи в селі — житло, в якому проживали. Такі виплати проводитимуться тільки для окремих спеціальностей, визначених КМУ.
6. Статус безробітного та допомогу громадянин України отримує з першого дня звернення до Центру зайнятості.
7. Особи, старші за 45-ть років зі стажем роботи не менше 15 років, чия професія не затребувана на ринку праці, отримують право на ваучер для безкоштовного перенавчання або підвищення кваліфікації на суму не більше 10 мінімальних зарплат для працездатних (11020 грн).
8. Працедавець оплачує навчання студента у вищому навчальному закладі, за умови що той відпрацює потім у фірмі від 1 до 3 років (залежно від витрат).
