Мінсоцполітики у листі від 09.09.2014 р. №3761/0/10-14/13 розглянуло питання щодо функціонування та оплати праці керівних працівників держорганів різних рівнів.
Зазначено, що згідно зі ст. 32 Закону №1622-VII, членам КМУ, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції), народним депутатам України до завершення АТО місячна заробітна плата нараховується лише у розмірі посадового окладу. Тобто їм не нараховуються доплати та надбавки до посадового окладу, премії та не здійснюється індексація їх заробітної плати.
Таке обмеження не стосується заступників керівників центральних органів виконавчої влади та інших держорганів, керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади.
З метою чіткого визначення посадових осіб, на яких поширюються наведені законодавчі положення, Мінсоцполітики пояснює.
Керівником центрального органу виконавчої влади, який не є міністерством, є посадова особа, яка очолює центральний орган виконавчої влади, здійснює керівництво його діяльністю.
При цьому термін "керівник" центрального чи місцевого органу виконавчої влади означає посадову особу виконавчого органу, сукупність кваліфікуючих ознак якої визначає статус керівника. До цих ознак належать конкретні державно-владні повноваження виконавчого та розпорядчого характеру такої посадової особи у сфері виконавчої влади, які їй надаються відповідними органами державної влади:
- розподіл обов'язків між своїми заступниками;
- розпорядження матеріально-фінансовими цінностями;
- керівництво та спрямування роботи виконавчого органу і його апарату;
- вирішення кадрових питань;
- підписання правових актів виконавчого органу;
- представництво виконавчого органу у відносинах з громадянами, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності тощо.
Щодо визначення керівників інших державних органів, то чинне законодавство не містить тлумачення поняття "державний орган".
Термін "державні органи" є ширшим, ніж термін "органи державної влади", оскільки охоплює, крім органів законодавчої, виконавчої та судової влади, також інші органи, які не належать до жодної із зазначених гілок влади, але здійснюють певні державні функції, керівники яких наділені представницькими, нормотворчими, контрольними та виконавчими функціями, зокрема такими, як приймати владні (обов'язкові до виконання) приписи (видавати правові акти), організовувати та контролювати їх виконання.