Методичні рекомендації щодо порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) з метою захисту прав працівників складаються з чотирьох частин:
1. Законодавчі вимоги до проведення страйків
Визначено, що страйки – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу), що застосовуються як крайній засіб вирішення колективного трудового спору.
Страйк не правомірно застосовувати без дотримання процедур вступу та вирішення колективного трудового спору!
2. Вимоги працівників
Розглянуто нюанси формування, затвердження (на виробничому, галузевому, територіальному, національному рівнях) та направлення вимог роботодавцеві, строки розгляду вимог.
3. Вирішення колективного трудового спору мирним шляхом
Уточнено, що колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту:
- коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від Сторони роботодавця повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням;
- коли строки розгляду вимог закінчилися, а відповіді від Сторони роботодавця не надійшло.
4. Страйк
В Рекомендаціях прописано порядок прийняття рішення, строки та термін проведення страйку, а також нюанси підготовки до страйку та правила поведінки під час. Роз'яснено права та обов’язки працівників, які беруть участь у страйку, осіб, які очолюють страйк, роботодавців, а також місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Окрім того, надано рекомендації щодо забезпечення життєдіяльності підприємства під час страйку.
Текст методичних рекомендацій можна завантажити тут >>>