Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант,
директор навчального центру "Dominanta"
Скорочення працівників достатньо довга «в часі очікування» процедура звільнення (особливо коли є профспілка). Так, не пiзнiше нiж за 2 мiсяцi до звiльнення роботодавець зобов'язаний персонально повiдомити кожного працiвника про звiльнення у звязку із скороченням (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП).
Але в практиці існують випадки скорочення двомiсячного строку для попередження. Це можливо тiльки коли працiвник напише заяву з проханням скоротити строк попередження про майбутнє звiльнення. Аналогічну пораду надає і Мінсоцполітики у листі від 07.10.2015 р. №420/06/186-15.
Але скорочуючи такий строк роботодавець не позбавляється обов’язку виплати вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
У разі набрання чинності з 01.01.2016 р. Трудового кодексу, звільнення працівника у зв’язку із скороченням зобов’яжуть роботодавців виплачувати вихідну допомогу в наступних розмірах (ст. 252 ТКУ):
«У разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням (стаття 87 цього Кодексу) роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу працівнику, який має безперервний стаж роботи в даного роботодавця:
- до п’яти років - у розмірі середньомісячної заробітної плати;
- до десяти років - у розмірі двомісячної середньої заробітної плати;
- більше десяти років - у розмірі тримісячної середньої заробітної плати.»
Отже, ті роботодавці, які планують інформувати в грудні 2015 року працівників про скорочення з лютого 2016 року, мають врахувати можливі зміни з виплатою суми вихідної допомоги.
Про розрахунок суми допомоги
Вихідна допомога - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами. Інакше кажучи, основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.
Розрахунок суми здійснюється за правилами, передбаченими у Порядку №100.
Як зазначено у п. 8 Порядку №100, нарахування вихідної допомоги, яке розраховується з середньої зарплати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення:
- середньоденного заробітку в розрахунковому періоді
- на середньомісячне число робочих днів.
Середньоденна заробітна плата розраховується за формулою:
ЗП ср = ЗПфакт2міс / РД, де
ЗП ср – середня заробітна плата
ЗПфакт2міс - заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні
РД - число відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Визначаючи сукупний дохід для розрахунку середньої заробітної плати необхідно враховувати виплати, які включаються та не включаються у розрахунок відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку №100. (див. таблицю 1):
Таблиця 1
|
Виплати, які включаються в сукупний дохід для обчислення середньої зарплати (п. 3 Порядку): |
Виплати, які не включаються в сукупний дохід для обчислення середньої зарплати (п. 4 Порядку): |
|
- основна заробiтна плата; - доплати i надбавки (за надурочну роботу та роботу в нiчний час; сумiщення професiй i посад; розширення зон обслуговування або виконання пiдвищених обсягiв робiт робiтниками-почасовиками; високi досягнення в працi (високу професiйну майстернiсть); умови працi; iнтенсивнiсть працi; керiвництво бригадою, вислугу рокiв та iншi); - виробничi премiї та премiї за економiю конкретних видiв палива, електроенергiї i теплової енергiї; - винагорода за пiдсумками рiчної роботи та вислугу рокiв. |
- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працiвника (за винятком доплат за сумiщення професiй i посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягiв робiт та виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, а також рiзницi в посадових окладах, що виплачується працiвникам, якi виконують обов'язки тимчасово вiдсутнього керiвника пiдприємства або його структурного пiдроздiлу i не є штатними заступниками); - одноразовi виплати (компенсацiя за невикористану вiдпустку, матерiальна допомога, допомога працiвникам, якi виходять на пенсiю, вихiдна допомога тощо); - компенсацiйнi виплати на вiдрядження i переведення (добовi, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, пiдйомнi, надбавки, що виплачуються замiсть добових); - премiї за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, за сприяння впровадженню винаходiв i рацiоналiзаторських пропозицiй, за впровадження нової технiки i технологiї, за збирання i здавання брухту чорних, кольорових i дорогоцiнних металiв, збирання i здавання на вiдновлення вiдпрацьованих деталей машин, автомобiльних шин, введення в дiю виробничих потужностей та об'єктiв будiвництва (за винятком цих премiй працiвникам будiвельних органiзацiй, що виплачуються у складi премiй за результати господарської дiяльностi); - грошовi i речовi винагороди за призовi мiсця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; - пенсiї, державна допомога, соцiальнi та компенсацiйнi виплати; - лiтературний гонорар штатним працiвникам газет i журналiв, що сплачується за авторським договором; - вартiсть безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змивних i знешкоджувальних засобiв, молока та лiкувально-профiлактичного харчування; - дотацiї на обiди, проїзд, вартiсть оплачених пiдприємством путiвок до санаторiїв i будинкiв вiдпочинку; - виплати, пов'язанi з ювiлейними датами, днем народження, за довголiтню i бездоганну трудову дiяльнiсть, активну громадську роботу тощо; - вартiсть безплатно наданих деяким категорiям працiвникiв комунальних послуг, житла, палива та сума коштiв на їх вiдшкодування; - заробiтна плата на роботi за сумiсництвом (за винятком працiвникiв, для яких включення її до середнього заробiтку передбачено чинним законодавством); - суми вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я; - доходи (дивiденди, проценти), нарахованi за акцiями трудового колективу i вкладами членiв трудового колективу в майно пiдприємства; - компенсацiя працiвникам втрати частини заробiтної плати у зв'язку з порушенням термiнiв її виплати; - виплати за час, протягом якого зберiгається середнiй заробiток працiвника (за час виконання державних i громадських обов'язкiв, щорiчної i додаткової вiдпусток, вiдрядження тощо) - допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю. |
Зверніть увагу, до сукупного доходу включаються тільки ті виплати, що безпосередньо пов’язані із відпрацьованим часом: оклад, надбавки, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру виплати. Тому і дні і суми за періоди хвороби, відпускних або відрядження виключаються із розрахункового періоду і із сукупного доходу. Також, не включаються до сукупного доходу суми будь-якої матеріальної допомоги (як оподатковуваної, так і не оподатковуваної).
Якщо премiї виплачуються мiсяць у мiсяць i вони вже обчисленi пропорцiйно до вiдпрацьованого часу у вiдсотковому спiввiдношеннi до посадового окладу, то в такому разi премiї включаються в заробiток у фактично нарахованому розмiрi (див. лист Мінсоцполітики від 13.09.2010 р. №804/13/84-10)
Якщо премiя у звiтному мiсяцi виплачується за попереднiй мiсяць, а число робочих днiв розрахункового перiоду вiдпрацьоване неповнiстю, то премiя пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останнi два мiсяцi враховується пропорцiйно до часу, вiдпрацьованого в розрахунковому перiодi, незалежно вiд того, як вона нарахована: у вiдсотках до посадового окладу чи у фiксованiй сумi (див. лист Мінсоцполітики від 06.08.2014 р. №1126/13/84-14).
Премiї, якi виплачуються за квартал i бiльш тривалий промiжок часу, при обчисленнi середньої заробiтної плати за останнi два календарнi мiсяцi, включаються в заробiток в частинi, що вiдповiдає кiлькостi мiсяцiв у розрахунковому перiодi. Наприклад, працівникові нараховано премію за І-й квартал в квітні. В червні він звільняється у зв’язку зі скороченням. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати складає квітень-травень. Оскільки розрахунковий період налічує 2 місяці, в квартальна премія складається з трьох місяців, то до сукупного доходу буде включено по 1/3 частині квартальної премії за кожний місяць розрахункового періоду – тобто 1/3 + 1/3 (всього 2/3 квартальної премії). Додаткового дивиться лист Мінсоцполітики від 21.09.2012 N 991/13/84-12.
Також слiд врахувати положення абзацу другого пункту 3 Порядку №100, вiдповiдно до якого одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк враховується при обчисленнi середньої заробiтної плати шляхом додавання до заробiтку кожного мiсяця розрахункового перiоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному роцi за попереднiй календарний рiк. Тому якщо в поточному (2015 році) працівникові в будь-якому місяці нараховано одноразову винагороду за підсумками роботи за рік (наприклад, у лютому 2015 р.), то у разі звільнення працівника з нарахування вихідної допомоги при обчисленні середнього заробітку йому буде враховано до сукупного доходу по 1/12 до кожного місяця розрахункового періоду (тобто 2/12).
Усі зазначені у таблиці 1 виплати включаються у розрахунок в тому розмірі, в якому вони нараховані (тобто без вирахування аліментів, сум податків і т.і.).
Середньомiсячне число робочих днiв розраховується дiленням на 2 сумарного числа робочих днiв за останнi два календарних мiсяцi згiдно з графiком пiдприємства (пiдроздiлу, працiвника).
Наприклад, працівник звільнений у квітні і йому нараховується вихідна допомога. Розрахунковим буде період роботи за березень і лютий. Кількість робочих днів за графіком підприємства становить:
- в березні 22 і лютому 20 дня відповідно. Тому середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді складе 21 = [(22 р.д. березень + 20 р.д. лютого): 2].
- в березні 21 і лютому 20 дня відповідно. Тому середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді складе 20,5 = [(21 р.д. березень + 20 р.д. лютого): 2].
Сума вихідної допомоги розраховується шляхом множення отриманої середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Нарахована сума вихідної допомоги не оподатковується ЄСВ, але оподатковується на загальних підставах ПДФО і ВЗ.