Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Міністерство соціальної політики у листі від 27.01.2015 р. №73/13/84-15 насамперед нагадало, що при звільненні виплата всіх сум, що належать працівнику, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Повний розрахунок при звільненні полягає у виплаті:
- заробітної плати, належної працівнику до дня звільнення (включаючи цей день, адже він є останнім робочим днем),
- індексації,
- компенсації за всі дні невикористаних відпусток тощо.
У випадку затримки повного розрахунку при звільненні працівник може звернутися до комісії з трудових спорів без обмеження будь-яким строком.
Окрім того, фахівці Мінсоцполітики зазначили, що пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Так, разі відсутності працівника на роботі в день звільнення власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Документальним підтвердженням факту нез'явлення працівника за трудовою книжкою в день звільнення є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, де вказано про необхідність отримання трудової книжки у зв’язку зі звільненням.
Трудові книжки, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а після закінчення цього строку їх можна знищити в установленому порядку.
Щодо виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, Мінсоцполітики зазначило, що працівнику, що заміщує, виплачується різниця між фактичним окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує.
Рішення про призначення працівника "тимчасовим виконувачем обов'язків" ухвалюється безпосередньо на підприємстві. У випадку, коли згідно із посадовою (робочою) інструкцією працівник на час відсутності керівника має виконувати його функції, йому різниця в окладах не виплачується і саме цей працівник має призначатися "тимчасовим виконувачем обов'язків".
Якщо ж ці функції не передбачені його посадовою (робочою) інструкцією, а працівник наказом (розпорядженням) по підприємству призначений "тимчасовим виконувачем обов'язків", то йому виплачується різниця в окладах.
