Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мінсоцполітики у листі від 14.04.2017 р. №8185/0/2-17/13 зауважує, що при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачене законодавством.
Згідно з пунктом 3 Положення №43, працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію повинен пред’явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт.
Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.
У Мінсоцполітики наголошують: роботодавець не має права відмовити працівникові в прийомі на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи.
Така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю (ст. 265 КЗпП і ст. 41 КУпАП).
Водночас, згідно з пунктом 6 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. №9, якщо внаслідок відмови у прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата проводиться відповідно до частини другої статті 235 КЗпП про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.
****
Читайте також: "Сумісник" не зобов'язаний повідомляти роботодавця про звільнення з основного місця роботи
Аналітика від Дт-Кт:
