Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
За домовленістю із працівником його може бути прийнято на роботу у вихідний день і тоді, коли перший день початку трудових відносин є для нього вихідним або неробочим, — адже законодавство не передбачає, щоб у перший день початку трудових відносин працівник був обов'язково призначений у зміну чи вийшов на робоче місце, - інформує Держпраці у Дніпропетровській області.
Оформлювати трудові відносини з працівником у вихідний день законодавством України про працю не забороняється. Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй мають право самостiйно встановлювати iндивiдуальнi графiки роботи вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового розпорядку та колективного договору. При цьому вихiднi днi можуть не збiгатися iз загальновстановленими календарними вихiдними днями.
Питання прийняття на роботу і звільнення у вихідний або святковий (неробочий) день виникають, як правило, тоді, коли працівники при прийнятті на роботу або звільненні бажають зберегти безперервний стаж (стаж роботи за спеціальністю, стаж державної служби тощо), або коли працівник не бажає виходити на роботу після відпустки, хвороби тощо, висловлюючи бажання звільнитися останнім днем відповідного періоду (відпустки чи лікарняного тощо).
Вихідні дні — різновид часу відпочинку працівників, передбачений трудовим законодавством, яке по-різному врегульовує порядок надання вихідних днів на підприємствах різних видів, залежно від виду діяльності та характеру організації виробничого процесу.
Святкові та неробочі дні визначено законом (ст. 73 КЗпП), але і в ці дні значна кількість підприємств не зупиняє роботу. Чимало підприємств та організацій працюють цілодобово або мають робочі зміни щодня (без загального для всіх працівників підприємства вихідного дня). Умовами трудового договору з працівником може бути передбачено початок його роботи у вихідний день (для чергування, заміщення відсутнього працівника, або якщо перша його зміна припадає, наприклад, на неділю, святковий чи неробочий день). Тож, залежно від категорії працівників та особливостей самих підприємств, вихідні дні можуть бути різними. У будь-якому разі до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець повинен вжити організаційно-правових заходів, передбачених ст. 29 КЗпП (інструктажі, ознайомлення з документами тощо).
Отже, за потреби підприємство може прийняти працівника на роботу в суботу, неділю, святковий чи неробочий день. Утім, документуванню (зокрема, датам) слід приділити особливу увагу.
Від редакцїі
Але до початку роботи (тобто напередодні вихідного дня) роботодавець повинен:
- видати наказ про прийняття на роботу працівника та ознайомити нового працівника з ним;
- подати до органу ДФС повідомлення про прийняття на роботу;
- роз'яснити працiвнику його права i обов'язки;
- ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором;
- визначити його робоче мiсце, забезпечити потрiбними для роботи засобами;
- провести інструкції з технiки безпеки, виробничої санiтарiї, гiгiєни працi i протипожежної охорони.
Про можливість прийняття на роботу у вихідний ми писали тут>>
