Мінсоцполітики передумало! Відсутність колдоговору не заважає коригуванню середньої зарплати

Коментар до листа Мінсоцполітики від 17.05.2018 р. №838/0/101-18 

Чи є колдоговір, чи немає колдоговору, а коригування проводимо

Ще досить недавно, у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06 Мінсоцполітики наголошувало: «у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться». 

Тому, якщо на підприємстві немає колективного договору, або в ньому не передбачено обов’язкове зростання окладів за певних умов та/або якщо підвищення окладів працівників не пов’язано із вимогою законодавства (наприклад, збільшенням мінімального розміру посадового окладу), а здійснюється за самостійним рішенням підприємства, коригувати середній заробіток не потрібно.

Але тепер риторика змінилася. У новому коментованому листі Мінсоцполітики говорить вже інше.

Фахівці Мінсоцполітики згадали, що згідно зі ст. 97 КЗпП,  умови і розміри оплати праці встановлюються у колективному договорі, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

Отже, розміри посадових окладів (тарифних ставок), у тому числі й випадки їх підвищення, можуть встановлюватись в положенні про оплату праці або іншому локальному акті підприємства. 

Враховуючи вищезазначене та те, що коригування середньої заробітної плати передбачено для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку не втрачали у заробітку, то, на нашу думку, коригування середньої заробітної плати необхідно проводити і у разі відсутності колективного договору.

Хоча, як і раніше, листи Мінсоцполітики не мають силу нормативного акту і є лише роз’ясненнями. Тож, якщо Ви з ними не згодні, то вчиняєте так, як вважаєте за потрібне, але відповідно до норм Положення №100.

Юрособа чи фізособа –підприємець, а коригувати треба

До цієї думки вони додають і ще одну. Яка не є новою, але відповідає духу зазначених міркувань. Взагалі-то п. 10 Порядку №100 вимога про проведення такого коригування встановлена для підприємств, установ і організацій. Отже, начебто, фізособи-роботодавці здійснювати це не повинні. 

Але ні, Мінсоцполітики вважає інакше. Оскільки сам Порядок №100 поширюються як на юросіб, так і на підприємців - роботодавців, то фахівці міністерства наполягають, що і фізичні особи - підприємці коригування середньої заробітної плати мають проводити з урахуванням їх фінансових можливостей. 

А якщо фінансових можливостей немає? 

Якщо госпрозрахункові підприємства чи фізична особа - підприємець не мають можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок), то приймається рішення про зменшення коефіцієнта коригування, виходячи з фінансової спроможності підприємства.

Рішення про зменшення коефіцієнта коригування в зв'язку з фінансовими можливостями оформлюється наказом, який обов'язково повинен бути погоджений з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим представляти інтереси працівників органом.

При цьому в наказі обумовлюються причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів тощо).

Враховуючи вищезазначене та те, що коригування середньої заробітної плати передбачено для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку не втрачали у заробітку, то, на думку Мінсоцполітики, коригування середньої заробітної плати необхідно проводити і у разі відсутності колективного договору.