Як розповідає «DeVisu», атестація робочих місць є обов’язковим заходом з охорони праці. Якщо роботодавець має посади з важкими та шкідливими умовами, йому потрібно знати засади її проведення. Нагадаємо порядок проведення атестації.
Головні організаційні нюанси
Атестацію проводять у строки, визначені підприємством у колективному договорі, але не рідше ніж раз на п’ять років.
Позачергову атестацію проводять у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Атестацію проводить постійна атестаційна комісія. Її склад, повноваження визначає наказом керівник підприємства. До складу атестаційної комісії включають уповноваженого представника виборного органу первинної профспілки, а в разі відсутності профспілки – уповноважену найманими працівниками особу. Також до атестаційної комісії рекомендують включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, охорони праці, бухгалтерської служби, органів охорони здоров’я, представників громадських організацій (п. 2.2 Методрекомендацій №41).
До проведення атестації можна залучати проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці.
Наказ керівника
Атестація проводиться на підставі наказу керівника, у якому він:
- зазначає основні завдання атестації;
- затверджує склад, призначає голову i секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження;
- установлює терміни i графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах;
- визначає взаємодію із зацікавленими держорганами i громадськими організаціями;
- визначає проектні чи науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці й участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.
Атестаційна комісія згідно з п. 2.3 Методрекомендацій №41 забезпечує:
- організаційне i методичне керівництво та контроль на всіх етапах роботи;
- організацію виготовлення планів розташування обладнання в кожному підрозділі з їх експлуатацією, визначення меж робочих місць (робочих зон) з наданням їм відповідного номера;
- складання переліку робочих місць, що підлягають атестації;
- порівняння застосовуваного технологічного процесу, складу обладнання, використовуваної сировини i матеріалів із передбаченими проектом;
- визначення обсягу необхідних досліджень шкідливих i небезпечних факторів виробничого середовища та організацію їх дослідження;
- виявлення шкідливих i небезпечних факторів на робочих місцях. Оцінку умов праці з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм і правил Гігієнічної класифікації;
- встановлення на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника відповідності найменування професій і посад працівників, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до фактично виконуваної роботи (з урахуванням назви професії (посади) згідно з Класифікатором професій);
- заповнення Карти умов праці (додаток 2 до Методрекомендацій №41) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць. Заповнюють її згідно з Інструкцією із заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць, затвердженою спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 30.11.1992 р., від 27.11.1992 р. №06-41-48;
- проведення атестації i складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;
- організація розробки заходів щодо поліпшення умов праці й оздоровлення працівників.
Оцінка умов праці
Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств і організацій, атестовані органами Держстандарту і МОЗ за списками, що узгоджуються з органами Держекспертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторії територіальних санепідемстанцій.
Оцінка умов праці під час атестації робочих місць проводиться з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до ДСанПіН №248.
На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці: з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці; зі шкідливими і важкими умовами праці; зі шкідливими умовами праці (п. 6.2 Методрекомендацій №41).
З результатами атестації ознайомлюють працівників, зайнятих на робочому місці, що атестується. Карту підписують голова і члени комісії (п. 6.6 Методрекомендацій №41).
Оформлення результатів
Після проведення атестації оформлюють її результати:
- перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством, який підписує голова комісії за погодженням із профспілкою;
- перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги й компенсації за рахунок коштів підприємства і згідно зі ст. 13 Закону №1788;
- перелік робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи з їх поліпшення.
Результати атестації використовують підприємства і організації для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.
Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, затверджується наказом по підприємству та зберігається протягом 50 років. А витяги з наказу додають до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до цього переліку (п. 6.8 Методрекомендацій №41).
До речі, списки осіб, які працюють на виробництві зі шкідливими умовами праці, а також табелі, наряди працівників, задіяних на роботах зі шкідливими умовами праці, мають зберігатися 75 років.