Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 25 Закону про відпустки, відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку, зокрема, матері або іншим особам, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як:
- до досягнення дитиною шестирічного віку,
- до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку - якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня,
- до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку - якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, мав бути затверджений Кабінетом Міністрів України. Що й було зроблено постановою КМУ від 27.12.2018 р. №1162.
Ознайомитися з переліком можна тут>>
Постанова №1162 набрала чинності 1 січня 2019 року.
