Основні терміни
Створення Реєстру передбачає створення і Електронної системи охорони здоров’я – це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI).
При цьому листок непрацездатності – це буде оформлений і виданий в порядку, визначеному МОЗ, за погодженням з Мінсоцполітики та Фондом соціального страхування та зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності в Реєстрі документ, що засвідчує тимчасову втрату працездатності та є єдиною підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах.
Тобто, як і раніше, листок непрацездатності буде єдиною підставою для отримання допомоги від ФСС. При цьому він матиме єдиний реєстраційний номер – унікальний номер, який формується та присвоюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, та за яким може бути ідентифіковано випадок тимчасової непрацездатності та всі пов’язані з ним документи в Реєстрі.
А ще нагадаємо, що згідно із ст. 1 Закону №2464 (а для виплат за листками непрацездатності використовується термінологія саме цього Закону):
- застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ;
- страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати ЄСВ.
Отже, роботодавці – це завжди страхувальники. Вони є страхувальниками і щодо своїх працівників, і щодо сторонніх фізосіб, які виконують роботи або надають послуги за договорами ЦПХ (крім підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).
Працівники – це завжди застраховані особи. Незалежно, за яким договором вони працюють, трудовим чи цивільно-правовим.
А ось підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність – це такий своєрідний мікс. Щодо своїх працівників вони завжди страхувальники. А ось стосовно сплати ЄСВ за себе вони одночасно є і страхувальниками, і застрахованими особами. Оскільки самостійно сплачують за себе ЄСВ до бюджету.
З термінологією визначились, тепер до самого Реєстру.
Для чого потрібен Реєстр?
Даний реєстр має такі основні функції, як:
- Забезпечення накопичення;
- Зберігання;
- Використання інформації.
Інформація накопичується, зберігається і використовується стосовно листків тимчасової непрацездатності.
Тобто, в Реєстрі буде міститись інформація про видачу, продовження та облік листків непрацездатності для реалізації прав застрахованих осіб на:
- Отримання допомоги з тимчасової непрацездатності;
- Отримання допомоги по вагітності та пологах;
- Оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;
- Проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків тимчасової непрацездатності.
Хто буде вести Реєстр?
Володільцем даних реєстру є Пенсійний фонд та він же його формує і веде. Водночас вже одразу планується обов’язків інформаційний обмін ПФУ із МОЗ, НСЗУ та ФСС.
Інформаційна взаємодія проводиться в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних».
Тобто, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки, захищених носіїв особистих ключів та засобів криптографічного захисту інформації, які відповідають вимогам до форматів криптографічних повідомлень, форматів структури, протоколів, алгоритмів та інтерфейсів, установлених законодавством.
Але, як і анонсувалось в 2018 році, матимуть доступ до інформації з Реєстру і самі застраховані особи (фізособи, на який були оформлені листки непрацездатності), а також їх роботодавці (про що далі).
Звідки ПФУ братиме інформацію?
Реєстр формується з даних, що надходять:
1) з електронної системи охорони здоров’я – про медичні висновки, зареєстровані особами, що засвідчують тимчасову непрацездатність, або уповноваженими особами, в тому числі медичні висновки, зареєстровані відповідно до направлень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких реєструються листки непрацездатності;
2) від застрахованих осіб та / або страхувальників – звернення (повідомлення, заяви) про тимчасову втрату працездатності або відновлення працездатності застрахованих осіб у випадках, передбачених законодавством;
3) з ФСС – про результати перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, суми допомоги, які нараховано та виплачено на підставі листків непрацездатності, відмову в наданні застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування;
4) від страхувальників – про суми допомоги, які нараховано та виплачено на підставі листків непрацездатності, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, про відмову в наданні застрахованій особі допомоги у випадках, передбачених законодавством.
Як отримати інформацію з Реєстру?
Як ми вже зазначили, інформацію з Реєстру в електронному вигляді отримуватимуть ФСС та МОЗ. А ще така інформація надаватиметься страхувальникам і застрахованим особам, батькам, опікунам, піклувальникам.
Також Держпраці надаватиметься інформація, що містить відомості про посилання на нещасний випадок на виробництві, професійне захворювання в обсязі, необхідному для проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Хоча взагалі-то планується, що ця інформація буде загальнодоступною. Хоч, звісно, не вся, а лише така, яка не порушує Закон про захист персональних даних.
З реєстру оприлюднюється на широкий загал інформація у знеособленому вигляді, а саме:
- номер листка непрацездатності, дата його відкриття, продовження, закриття, відомості щодо перевірки обґрунтованості його видачі (у разі проведення);
- кількість, причини, середня тривалість зареєстрованих листків непрацездатності за місяць, квартал, рік, за регіонами, закладами охорони здоров’я, особами, що засвідчили тимчасову непрацездатність;
- кількість необґрунтовано виданих і продовжених листків непрацездатності за місяць, квартал, рік, за регіонами, закладами охорони здоров’я, особами, що засвідчили тимчасову непрацездатність;
- кількість днів тимчасової непрацездатності за місяць, квартал, рік, за регіонами, страхувальниками;
- суми допомоги, що виплачені на підставі листків непрацездатності, за місяць, квартал, рік, за страхувальниками.
Доступ до цієї інформації буде вільним, не потребує авторизації чи ідентифікації користувача на порталі послуг ПФУ.
Яку інформацію зможуть отримувати застраховані особи та страхувальники?
Особі, якої ці відомості стосуються та її страхувальнику надається інформація, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, період і причину непрацездатності.
При цьому роботодавець отримає інформацію тільки за період перебування застрахованої особи із ним у трудових відносинах.
Отримати таку інформацію можна буде через електронні кабінети застрахованої особи та страхувальника на порталі послуг.
Електронна форма це добре, а чи можна отримати інформацію на папері?
Так. Як і передбачалось, протягом перехідного періоду в Україні поруч із веденням листків непрацездатності в електронній формі, існуватимуть і знайомі всім паперові листки непрацездатності за типовою формою.
Але і далі за усним зверненням інформація з Реєстру надаватиметься територіальними органами ПФУ в паперовій формі (як витяг з Реєстру):
- застрахованій особі – особисто з пред’явленням паспорта громадянина України (іншого документа, що посвідчує особу), документа, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків за серією та/або номером паспорта громадянина України, або свідоцтва про загальнообов’язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення;
- батькам, опікуну, піклувальнику, іншому законному представнику, якщо застрахованою особою є неповнолітня або недієздатна особа чи особа, цивільна дієздатність якої обмежена, – з пред’явленням документів, що засвідчують право на представництво інтересів цієї застрахованої особи;
- представнику застрахованої особи чи страхувальника – з пред’явленням документів, що посвідчують особу представника та її повноваження діяти від імені особи, яку він представляє.
Як і коли буде реалізовано цю Постанову?
План подій наступний.
Спочатку Мінсоцполітики, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування й НСЗУ працюватимуть над налагодженням інформаційної взаємодії своїх систем, щоби оформлення лікарняного здійснювалось у електронному вигляді. У них є строк до 1 вересня 2019 року.
Після цього планується, що протягом трьох місяців Реєстр буде запущено в роботу, відбудеться поступовий перехід від паперової до електронної форми лікарняних. Принаймні такий строк дається МОЗ не лише для того, щоб провести організаційні заходи щодо забезпечення видачі листків непрацездатності з обов’язковим введенням даних в Електронний реєстр листків непрацездатності, а й щоб привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
Щодо дії самої постанови, то відстрочення набрання нею чинності в тексті не зазначено. Отже, постанова вже діє (офіційно опублікована в «Урядовому кур'єрі» 20.04.2019 р. №77). А з 1 січня 2020 року (якщо все йтиме за планом) ми вже будемо користуватися послугами нового Електронного реєстру.
***
Читайте також:
