• Посилання скопійовано

Неповна зайнятість: як відображаємо в штатному розписі?

Неодноразово чуємо, що фахівці бухгалтерії або відділу кадрів користуються такими термінами як «півставки», «чверть окладу», «0,75 ставки». Та в нормах чинного законодавства таких понять немає. Тож чи можна використовувати такі терміни? Як зазначати таких працівників в штатному розписі ? Консультує Мнісоцполітики

Неповна зайнятість: як відображаємо в штатному розписі?

Коментар до листа Мінсоцполітики від 21.03.2019 р. №371/0/206-19

1. Чи можна і чи доцільно застосовувати такі терміни, як «0,5 ставки»; «0,25 ставки», «0,75 ставки» у таких документах, як:

  • штатний розпис;
  • наказ про прийняття на роботу;
  • наказ про переведення на умови неповного робочого часу?

2. Якщо працівнику виплачувати «0,5 ставки» («0,25 ставки», «0,75 ставки») замість «пропорційно» до виконаної норми праці, чи виконується вимога щодо виплати зарплати на рівні мінімальної?

3. Як виплачувати зарплату працівнику, якщо у наказі зазначено «0,5 ставки»  від повної занятості, але зарплата нараховується у такому випадку менша, ніж за прямою  нормою ст. 56 КЗпП? Як саме розраховувати зарплату пропорційно до відпрацьованого часу?

Розглянемо відповіді на ці питання окремо. 

 

Неповна зайнятість в чинному законодавстві

Відповідно до ст. 56 КЗпП угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Тож в ст. 56 КЗпП не міститься такого поняття як «0,5 ставки» («0,25 ставки», «0,75 ставки») або 0,5 зайнятості (0,25 зайнятості, 0,75 зайнятості).

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Також відповідно до ст. 3-1 Закону про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Тобто очевидно: неповна зайнятість на сьогодні – цілком легальна. Зрозуміло, і як оплачувати таку роботу. А ось як її оформити документально? 

 

Консультують фахівці Мінсоцполітики

Фахівці Мінсоцполітики в коментованому листі послалися на ст. 56 КЗпП про неповний робочий час та зазначили, що неповний робочий час встановлюється за погодженням сторін трудового договору.

Для цього працівник подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає наказ.

Якщо встановлена почасова форма оплати праці при неповному робочому часі працівникові виплачується відповідна частина тарифної ставки (посадового окладу). Тому на практиці говорять не про прийняття на умовах неповного робочого часу, а про прийняття на «півставки», «чверть ставки».

Зверніть увагу! Погодинна оплата праці не одне й те ж, що почасова. Про почасову оплату писали тут.

Також фахівці Міністерства справедливо послалися на п. 3 ст. 64 ГКУ, згадавши штатний розпис. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність. Про те, як складати штатний розпис ми писали у наступних матеріалах:

На підставі наказу до штатного розпису можуть бути внесені зміни, зокрема у випадку введення (вилучення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін назв професій, категорій, розрядів.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні  працівником у повному обсязі місячної годинної норми праці зарплата,  в тому числі і встановлена в мінімальному розмірі, розраховуєтеся пропорційно виконаній нормі праці.

Тобто зарплата у повному обсязі виплачується при виконанні працівником місячної норми праці.

 

Думка редакції

Отже, фахівці Мінсоцполітики справедливо не підтвердили застосування понять «0,5 ставки» та «четверть ставки». Водночас вони і не заперечили, зазначивши «на практиці говорять». Проте «говорять» і «пишуть в штатному розписі» - це не одне й те саме!

Разом з тим в штатному розписі роботодавець може зазначати все, що вважає за потрібне та як вважає за потрібне, головне, щоб в рамках чинного законодавства (це дозволяє норма ГКУ).

Однак відображати в штатному розписі слід саме те, що роботодавець бажає встановити.

 

Приклад 1. Якщо для роботи підприємства потрібне виконання роботи за певною посадою в режимі повного робочого дня, але такого працівника знайти не виходить, в штатному розписі ставимо кількість штатних одиниць «1». Але на цю посаду фактично беремо стільки працівників, щоб цей обсяг роботи закрити. Якщо таких працівників буде не один, то кожен з них працюватиме в режимі неповного робочого часу (неповної зайнятості). Але це в штатному розписі не відображатиметься.

 

Приклад 2. Якщо для роботи підприємства достатньо, щоб за певною посадою праця виконувалась в половину звичайного обсягу, то в штатному розписі ставимо кількість штатних одиниць «0,5».  Звісно, який саме обсяг зазначати в штатному розписі – 0,5 чи 0,1, чи 0,25 тощо – вирішує керівник підприємства відповідно до потреб підприємства.

 

А ось скільки осіб фактично закриватимуть цей обсяг роботи – одна чи кілька, це в штатному розписі не зазначається. Наприклад, якщо на підприємстві встановлено 40-годиний робочий тиждень, то при ставці «0,5» за цією посадою слід відпрацювати лише 20 робочих годин. Чи відпрацює їх один працівник, чи кілька – вирішується залежно від наявності таких працівників. Кількість годин (саме вона, а не розмір ставки) та в які дні слід буде відпрацювати таким працівникам встановлюються їх графіком роботи.

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»