Чим керуватися у відносинах практиканта з підприємством?
Для початку нагадаємо, що відносини між підприємством – базою практики та навчальним закладом є цивільно-правовими та визначаються договором про надання місць для проходження практики в порядку, визначеному законодавством про освіту. Своєю чергою, відносини між базою практики (підприємством) та учнем-практикантом не є трудовими, оскільки не відповідають змісту трудового договору, який закладено у ст. 21 КЗпП, тощо. Про це говорить Мінсоцполітики в листі від 20.08.2012 р. №107/021/150-12.
Проте у п. 17 Порядку №922 сказано, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. Проте це ще не означає, що відносини між практикантами та підприємствами стають від цього трудовими відносинами. Далі у тому ж пункті сказано, що нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок закладу професійної (професійно-технічної) освіти або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п'яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
Також і у ст. 50 Закону про професійно-технічну освіту сказано, що 50% заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу.
Тобто правила виплати цієї зарплати практикантам відрізняються від правил, встановлених КЗпП – зарплата може виплачуватися не самому практиканту і не в повному обсязі.
З одного боку, відносини не трудові, як визнає і Мінсоцполітики, але зарплата за виконану роботу практикантам нараховується і виплачується. Отже, виходить так, що відносини між практикантом і підприємством є цивільно-правовими і трудовий договір не укладається, але виконана практикантом робота під час практики оплачується на тих же умовах, що й робота основних працівників (на базі практики) згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Отже, при вирішенні питань щодо виробничої практики під час карантину слід брати до уваги не вимоги КЗпП, а умови договору про навчально-виробничу практику між навчальним закладом та підприємством – базою практики.
Практика студентів ВНЗ регламентована Положенням від 08.04.1993 р. №93. Згідно з ним студенти можуть проходити практику як без укладання з ними трудового договору, так і з укладанням (п. 5.6 Положення №93, у якому зазначено про можливість роботи студентів на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати). Також про це ми писали тут.
При цьому зі студентом-практикантом підприємство може укладати як безстроковий трудовий договір на загальних підставах, так і строковий трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП.
Взагалі будь-якого практиканта можна прийняти на роботу на умовах трудового договору на вакантну посаду за строковим трудовим договором. Але за умови, що договором з навчальним закладом цей час буде зараховано як проходження практики. У такому випадку будуть повноцінні трудові відносини з усіма наслідками (слід подавати повідомлення про прийом на роботу, завести трудову книжку, обов’язково плати не менше мінімальної зарплати, тощо).
Практика під час карантину
Вирішувати, чи буде продовжуватися практика учня, слухача чи студента під час карантину, доведеться разом навчальному закладу та підприємству – базою практики.
Зі одного боку, навчальний заклад самостійно приймає рішення про подальшу організацію практики учнів, слухачів або студентів, а з іншого - при цьому слід враховувати особливості роботи підприємства (чи продовжує воно роботу під час карантину, чи переходить у режим простою або призупинення діяльності).
Якщо підприємство під час карантину продовжує працювати, то жодних підстав для зміни умов практики з боку такого підприємства немає. Звісно, під час карантину воно повинно звернути особливу увагу на безпеку роботи практиканта. Тут уже головне рішення приймає навчальний заклад, який під час карантину не працює: чи практику буде перервано, чи вона може бути продовжена на підприємстві з дистанційною комунікацією з навчальним закладом. У випадку продовження практики для підприємства нічого не змінюється – практика продовжується без змін.
Нагадаємо, що відповідно до п. 11 Порядку №922 підприємства, які надають учням, слухачам закладів професійної (професійно-технічної) освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання та виробничої практики, зобов'язані, зокрема, створювати необхідні і безпечні умови праці, створювати умови для повного і продуктивного завантаження учнів, слухачів на кожному робочому місці або навчально-виробничій ділянці на час проведення виробничого навчання та виробничої практики, не допускати простоїв і використання їх на роботах, що не відповідають освітнім програмам та майбутнім професіям, спеціальностям і спеціалізаціям. Якщо під час карантину підприємство не зможе цього забезпечити, йому слід узгодити з навчальним закладом подальший порядок дій щодо проходження практики практикантом.
Своєю чергою, навчальний заклад зобов’язаний не допускати учнів, слухачів до виконання завдань на робочих місцях, де не забезпечено необхідних умов проходження виробничого навчання та виробничої практики, негайно повідомляти про це керівників підприємств та вживати заходів щодо якісного проведення професійно-практичної підготовки учнів, слухачів.
Отже, договірні відносини між практикантом і базою практики та навчальним закладом і базою практики можуть бути змінені або розірвані у будь-який момент. Ясна річ, що при цьому сторони повинні виконанти всі зобов’язання, що належать до виконання на дату зміни відносин, зокрема, виплатити заробітну плату, що належить практиканту за фактично виконану ним роботу за період практики. Така виплата здійснюється у порядку, передбаченому договором з навчальним закладом. Так само слід діяти, якщо навчальний заклад вирішить перервати практику.
Якщо сторони договору про практику дійдуть згоди про продовження практики після карантину і при цьому трудові відносини з практикантом відсутні, то така практика просто ставиться «на паузу» і продовжується після карантину.
Якщо з практикантом укладено трудовий договір, то його доля під час карантину буде вирішуватися з урахуванням норм КЗпП. Так, якщо прийнято рішення про продовження практики після карантину, то в цьому випадку практиканту може оплачуватися простій (щодо оформлення простою ми писали тут), або він може написати заяву про надання йому оплачуваної або неоплачуваної відпустки на час карантину.
Строковий трудовий договір з практикантом може бути розірваний у загальному порядку, передбаченому КЗпП – при настанні строку або він може бути продовжений. Докладніше про строкові договори – тут.
***
Читайте також: Практиканти на підприємстві – від оформлення до оплати праці