8 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №3812 "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" щодо стимулювання створення нових робочих місць суб'єктами малого підприємництва".
Законопроектом пропонується ввести категорію стажування на суб'єктах малого підприємництва. Це набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов’язків на новому робочому місці та перевірки і встановлення відповідності роботі, що проводиться до початку працевлаштування особи під безпосереднім керівництвом працівника суб'єкта малого підприємництва та/або самого суб'єкта малого підприємництва на умовах, визначених договором про стажування (новий п. 21-1 Закону "Про зайнятість населення").
Зауважимо, що наразі таке поняття відсутнє на рівні законодавчих актів, та закріплене лише в підзаконному нормативно-правовому акті відомчого характеру.
Крім того, у Законі окремою статтею 27-1 пропишуть особливості стажування громадян з метою працевлаштування на суб'єктах малого підприємництва:
- Суб'єкти малого підприємництва можуть проводити стажування осіб до початку їх працевлаштування на умовах, визначених договором про стажування.
- Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує КМУ. Відповідний договір реєструється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
- Початок та закінчення проходження стажування особи на суб'єктах малого підприємництва оформляється наказом суб'єкта малого підприємництва.
- На правовідносини щодо стажування осіб на суб'єктах малого підприємництва поширюється законодавство про працю, окрім вимоги, встановленої частиною 4 статті 24 КЗпП.
- Строк стажування при прийнятті на роботу не може перевищувати строк одного календарного місяця. Нормальна тривалість стажування не може перевищувати норм, встановлених КЗпП. При цьому в договорі про стажування може бути встановлена менша норма тривалості робочого часу, ніж передбачено КЗпП. До строку стажування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
- Час стажування може оплачуватися суб'єктом малого підприємництва за погодженими у договорі про стажування умовами але не нижче розміру половини мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.
- У разі успішного проходження стажування суб'єкт малого підприємництва зобов’язаний працевлаштувати особу, що пройшла таке стажування, у встановленому законодавством порядку.
- У разі встановлення невідповідності особи, що проходить стажування виконуваній роботі, суб'єкт малого підприємництва має право розірвати договір про стажування з такою особою, письмово попередивши її про це за три дні. При цьому суб'єкт малого підприємництва зобов’язаний видати довідку із обґрунтуванням критеріїв невідповідності запропонованій роботі.
- Суб'єкти малого підприємництва, які оплачують стажування осіб, з метою працевлаштування на нові робочі місця, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ЄСВ за відповідну особу за період стажування.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!